Метою адміністративного договору місцевого самоврядування є досягнення публічних інтересів, суспільно значущих результатів, оскільки застосування публічними адміністраціями взагалі будь-яких форм управлінської діяльності, в тому числі і адміністративного договору повинно здійснюватися виключно з публічних інтересів.
Адміністративні договори місцевого самоврядування опосередковують суспільні відносини пов’язані з діяльністю органів публічного управління. До предмета адміністративних договорів відносять дії управлінського характеру. Тому предмет адміністративних договорів пов'язаний так чи інакше з діяльністю органів місцевого самоврядування і реалізації їх управлінських функцій.
Укладення адміністративного договору це обов’язок суб’єктів місцевого самоврядування у випадках, передбачених законодавством. Автономія волі сторін в управлінських відносинах не є абсолютним принципом. Адміністративні договори місцевого самоврядування використовуються для здійснення функцій суб’єктами публічної влади з метою реалізації покладених на них завдань.
Виходячи із природи адміністративного договору, адміністративний договір місцевого самоврядування в публічному управлінні має слідуючи ознаки:
1. Юридичну основу адміністративного договору місцевого самоврядування становлять норми публічного управління. Сьогодні при укладанні адміністративного договору не можна обійтись без норм, що регулюють управлінські, цивільні та господарські договори. В майбутньому при укладанні адміністративного договору сторони повинні користуватись перш за все нормами публічного управління і лише при необхідності вдаватись до застосування норм цивільного та господарського права.
2. Тісний взаємозв’язок адміністративного договору місцевого самоврядування з актами управління. Правові форми публічного управління не витісняють один одного зі сфери місцевого самоврядування. В процесі укладання адміністративного договору субєкти місцевого самоврядування повинні використовувати комплексно правові форми для оптимального досягнення управлінських цілей.
3. Особлива процедура укладання адміністративних договорів місцевого самоврядування, а також розгляду суперечок і конфліктів, пов'язаних з їхнім виконанням. Укладання адміністративного договору засновується на загальних засадах договірного права в письмовій формі з приводу обєктів місцевого самоврядування і його функцій. Що стосується процедури розгляду суперечок і конфліктів, повязаних з виконанням адміністративних договорів місцевого самоврядування, можна за анологією викорастити Положення про службу посередницства і примирення, котра такі вимоги розглядає на засадах рівності сторін і демократії. Всі вищевикладені ознаки притаманні майже всім адміністративним договорам, як укладеним лише між владними суб’єктами, так і з суб’єктами приватного права
4. Нормативність – одна із ознак, що властива лише адміністративним договорам місцевого самоврядування. Нормативний адміністративний договір містить правила, які регулюють поведінку не тільки безпосередніх учасників договору, а й інших колективних і індивідуальних суб'єктів.
З урахуванням досліджених ознак, можно стверджувати, що адміністративний договір місцевого самоврядування – це спільний правовий акт двох або більше сторін місцевого самоврядування, однією з яких обов’язково є суб’єкт владних повноважень, спрямований на реалізацією владних управлінських функцій, предметом якого є взаємні права та обов’язки сторін у публічно-правовій сфері.
Використання адміністративних договорів в місцевому самоврядуванні сфері управління здійснюється без жодного іншого правового забезпечення процесу договірного регулювання управлінських відносин. Так, в частині 5 статті 35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» зазначається, що «для здійснення спільних програм передбачає можливість укладання між місцевими державними адміністраціями та органими місцевого самоврядування договорів, які за своєю правовою природою є адміністративними». [1]. Однак, більш жодних інших умов укладання цих договорів, їх змісту, положень тощо цей Закон України не містить.
Достатньо широкі можливості для укладання адміністративних договорів в публічному управлінні передбачає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» [2]. Відповідно до частини 7 статті 16 зазначеного Закону, органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти. Також, відповідно до частини1 статті 18 цього Закону відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній основі. Стаття 27 цього Закону передбачає можливість залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території, тобто укладання адміністративних договорів. Таким чином, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає широкі можливості для використання органами місцевого самоврядування у своїй управлінській діяльності такого засобу, як адміністративний договір. Частина 2 статті 7 Закону України «Про соціальні послуги» передбачає, що суб’єкти, які надають соціальні послуги, на договірних засадах можуть залучати для виконання цієї роботи інші підприємства, установи, організації, фізичних осіб, зокрема волонтерів [3]. Такі договори в місцевому самоврядуванні за своєю природою є адміністративними.
Місцеве самоврядування є другою великою групою суб’єктів владних повноважень та реалізують найважливіші управлінські функції за допомогою спеціальних місцевих органів, маючи ті самі практичні мікроцілі, що й державне управління. Суб’єкти місцевого самоврядування використовують механізми, методи та форми регулювання управлінських відносин, як і державні органи, у тому числі й договірні форми регулювання відносин, зокрема адміністративний договір.
Ідея необхідності вдосконалення законодавчого регулювання адміністративного договору обумовлена його договірною природою. По-перше, у такий спосіб здійснюється уточнення компетенції, встановленої в Конституції України та інших законодавчих актах. За допомогою договірних форм більш точно визначається характер та коло повноважень. По-друге, мова йде про розмежування повноважень у межах сумісних предметів відання. Наявність спільних об’єктів впливу потребує чіткого визначення обсягу самостійних, сумісних та погоджених рішень і дій. За таких умов можливе виникнення партнерських відносин. В іншому разі виникає дублювання та непогодженість у діях, а також зловживання повноваженнями. По-третє, має бути законна підстава для використання договірних форм.
Проблеми укладення та виконання договорів, спрямованих на передачу та реалізацію окремих владних повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, є актуальними і потребують подальшого дослідження, «бо стан реалізації прав і свобод людини прямо залежить від ефективності діяльності системи органів держави і системи органів місцевого самоврядування» [4 c. 21], від ефективного вирішення їх залежатиме не тільки вдосконалення механізму передачі та виконання окремих державних повноважень органами місцевого самоврядування, реформа місцевого самоврядування, а й повнота вирішення, досягнення цілей і завдань держави та суспільства в цілому.
Список літератури:
1. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р. №586-XIV // Урядовий кур'єр. – 1999. – №89. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/586-14.
2. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. №280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №24. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр.
3. Про соціальні послуги: Закон України від 19.06.2003 р. №966-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №45. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/966-15.
4. Крупчан, О.Д. Держава, органи місцевого самоврядування: реалізація прав і свобод громадян / О.Д. Крупчан // Державне будівництво та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. – Х. : Право, 2002. – Вип. 2.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter