Вступ. Сучасне агровиробництво дедалі більше потребує засобів захисту рослин, які поєднують ефективність із прийнятним профілем безпечності для людини, тварин і довкілля. Для України це питання має особливе значення, оскільки країна належить до провідних аграрних держав Європи та має значні площі сільськогосподарських угідь. Іспанія в свою чергу є одним із ключових агровиробників Європейського Союзу, що робить її доцільною моделлю для порівняння з українською системою.
Зростання ролі біологічних засобів захисту рослин пов’язане з поступовим переходом від хімічних пестицидів до більш екологічно орієнтованих альтернатив. У Європейському Союзі серед дозволених діючих речовин окрему групу становлять мікробні агенти близько 60 та кількість яких поступово збільшується. Водночас в Україні мікробні активні речовини не виділені в окремий реєстраційний перелік, що ускладнює їх системну оцінку та порівняння з європейською моделлю.
Мета. Оцінити та порівняти таксономічне й функціональне різноманіття мікробних активних речовин у засобах захисту рослин, дозволених в Україні та Іспанії, а також проаналізувати відмінності в підходах до їх регуляторного оцінювання з позицій концепції One Health.
Матеріали та методи. Дослідження ґрунтувалося на аналізі Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів України за 2024 рік. Через відсутність окремого офіційного списку мікробних агентів в Україні відповідні активні речовини були відібрані шляхом аналізу складу зареєстрованих препаратів.
Для порівняння використано перелік мікробних активних речовин, дозволених у Європейському Союзі відповідно до Регламенту (EC) №1107/2009 та Регламенту виконання (EU) №540/2011 станом на 2025 рік, із подальшим урахуванням даних, релевантних для Іспанії. Проведено таксономічне та функціональне групування мікробних агентів, визначено спільні для обох систем види та розраховано індекс Жаккара для кількісної оцінки подібності між переліками.
Окремо здійснено порівняльний аналіз нормативних підходів України та ЄС до оцінювання мікробних активних речовин. Як приклад використано Bacillus velezensis RTI301, для якого розглянуто підходи до оцінки геномної характеристики, антимікробної резистентності, потенційно небезпечних метаболітів і екологічних ризиків у межах європейської регуляторної моделі.
Результати. Порівняльний аналіз показав виражені відмінності між українською та іспанською системами за функціональним призначенням мікробних активних речовин. В Україні основну частку становлять мікроорганізми, пов’язані зі стимуляцією росту рослин та азотфіксацією: PGPR і азотфіксуючі агенти разом становлять 21 позицію, або 65,6%. Натомість в Іспанії переважають біоконтрольні агенти, частка яких становить 13 позицій, або 68,4%.
Азотфіксуючі мікроорганізми в українському переліку представлені 8 позиціями, що відповідає 25,0%, тоді як в іспанському переліку вони відсутні. Протилежна тенденція спостерігається для біоконтрольних агентів: в Україні їх частка становить лише 4 позиції, або 12,5%, тоді як в Іспанії — 13 позицій, або 68,4%. Таким чином, іспанська система демонструє значно більшу орієнтацію на використання мікроорганізмів для пригнічення фітопатогенів.
Спільна частина між українським та іспанським переліками є обмеженою. Виявлено лише 4 види, присутні в обох системах: Bacillus amyloliquefaciens, Bacillus subtilis, Bacillus velezensis і Coniothyrium minitans. Розрахований індекс Жаккара становить 0,085, що вказує на низький рівень подібності таксономічного складу мікробних активних речовин між Україною та Іспанією.
Аналіз регуляторного прикладу Bacillus velezensis RTI301 показав, що в ЄС оцінювання мікробних активних речовин має комплексний характер і включає повногеномне секвенування, аналіз потенційних генів антимікробної резистентності, оцінку метаболітів занепокоєння та екологічних ризиків. В Україні регуляторна модель для таких препаратів залишається менш спеціалізованою та значною мірою спирається на підходи, сформовані для оцінювання хімічних пестицидів.
Висновки.
Отримані результати свідчать про суттєві відмінності в підходах до регуляторного оцінювання мікробних активних речовин у пестицидах в Україні та Іспанії. Українська система переважно орієнтована на бактеріальні препарати, пов’язані зі стимуляцією росту рослин і підвищенням продуктивності агровиробництва. Іспанська та ширше європейська модель більшою мірою зосереджена на біоконтролі фітопатогенів.
Низьке значення індексу Жаккара (J = 0,085) підтверджує обмежений перетин між переліками та вказує на різні концептуальні підходи до використання мікробних засобів захисту рослин. Для України важливим напрямом подальшого розвитку є гармонізація регуляторної системи з європейськими підходами, які враховують не лише ефективність препарату, а й геномну безпечність, ризики антимікробної резистентності, екологічний вплив і принципи One Health.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter