Вступ. Кормова морква (Daucus carota L.) є цінною високопродуктивною кормовою культурою, яка широко використовується у тваринництві завдяки високому вмісту сухої речовини, легкоперетравних вуглеводів, каротину, вітамінів та мінеральних елементів. Коренеплоди кормової моркви характеризуються високими кормовими та дієтичними властивостями, що обумовлює її важливе значення у формуванні збалансованих раціонів для великої рогатої худоби, свиней та інших видів сільськогосподарських тварин [3, с. 154]. Формування високого врожаю та якісної продукції значною мірою залежить від оптимізації елементів технології вирощування, серед яких особливе значення мають строки сівби та глибина загортання насіння. Від правильного вибору цих агротехнічних прийомів залежить польова схожість насіння, рівномірність появи сходів, інтенсивність росту рослин та рівень реалізації продуктивного потенціалу сорту [1, с. 41]
Незважаючи на значну кількість досліджень щодо столової моркви, питання оптимізації строків сівби та глибини загортання насіння кормової моркви для умов західного Лісостепу України залишається недостатньо вивченим [2, с. 63; 4, с. 123]. В умовах сучасних кліматичних змін, які супроводжуються нестабільністю весняного температурного режиму та нерівномірним зволоженням ґрунту, визначення оптимальних параметрів сівби набуває особливої актуальності та має важливе наукове і практичне значення для підвищення продуктивності культури.
Мета досліджень – встановити вплив строків сівби та глибини загортання насіння на формування біометричних і морфологічних показників рослин кормової моркви сортів Лобо та Христина для максимальної реалізації їх продуктивного потенціалу.
Дослідження проводились впродовж 2020–2024 років на дослідному полі ТОВ «ЕНСЕЛКО АГРО» с. Сахнівці Хмельницької області. Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий вилугуваний, мало гумусний, середньосуглинковий на лесовидних суглинках. Розмір посівної ділянки становить 20 м², облікової – 15 м², повторність досліду – чотириразова. Розміщення варіантів – систематичне.
Фенологічні спостереження, біометричні і фізіолого-біохімічні дослідження проводили відповідно до Методики дослідної справи в агрономії [5, с. 227].
Результати досліджень. Аналіз результатів досліджень, проведених упродовж 2020–2024 рр., показав суттєвий вплив строків сівби та глибини загортання насіння на формування основних біометричних показників кормової моркви.
Встановлено, що найсприятливіші умови для росту та розвитку рослин складалися за другого строку сівби, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння досягала 5–6 °С. Саме за таких умов формувалися максимальні значення більшості досліджуваних показників. У сорту Лобо кількість листків становила 27,0–30,2 шт., висота рослин – 45,3–50,1 см, довжина коренеплоду – 23,9–27,4 см, діаметр – 5,6–6,6 см, а маса коренеплоду досягала 231–274 г. У сорту Христина відповідні показники становили 25,6–28,9 шт., 43,1–47,4 см, 22,0–25,3 см, 5,1–6,1 см та 221–262 г.
Отримані дані підтверджують, що оптимальний температурний режим ґрунту забезпечує активізацію проростання насіння, формування дружних сходів та інтенсивний розвиток листкового апарату. Це, у свою чергу, сприяє підвищенню фотосинтетичної продуктивності рослин і формуванню більшої маси коренеплоду.
При зниженні температури ґрунту до 3–4 °C спостерігалося зменшення всіх біометричних показників. У сорту Лобо маса коренеплодів знижувалася до 208–242г, у сорту Христина – до 194–228 г. Така закономірність пояснюється уповільненням фізіологічних процесів проростання, зниженням енергії росту та подовженням періоду формування первинної кореневої системи.
Подальше зростання температури ґрунту до 9–10 °C (ІV строк) призводило до зниження біометричних показників, зокрема маса коренеплодів зменшувалася до 161–189 г у сорту Лобо та 149–177 г у сорту Христина. Це пояснюється пересиханням верхнього шару ґрунту та зниженням рівня вологи на глибині загортання насіння, що ускладнює формування рівномірних сходів, пригнічує початковий ріст рослин і в підсумку призводить до зниження
Важливим фактором формування продуктивності кормової моркви виявилася глибина загортання насіння. Найкращі результати отримано за загортання насіння на глибину 2,5–3,0 см. Саме за цих умов забезпечувалося оптимальне співвідношення вологості та аерації ґрунту в зоні проростання насіння.
У середньому за даної глибини у сорту Лобо кількість листків становила близько 29,6 шт., висота рослин – 53,2 см, довжина коренеплоду – 30,0 см, а маса коренеплоду – 248 г. У сорту Христина відповідні показники становили 28,5 шт., 47,9 см, 25,9 см та 228 г.
Зменшення глибини загортання до 1,5–2,0 см призводило до пересихання верхнього шару ґрунту, що негативно впливало на рівномірність появи сходів і знижувало показники росту. У середньому маса коренеплодів у цьому варіанті була нижчою на 10–15 % порівняно з оптимальним.
Збільшення глибини до 3,5–4,0 см також мало негативний ефект, що проявлявся у затримці появи сходів, ослабленні початкового росту та зниженні маси коренеплодів. Це пояснюється додатковими енергетичними витратами проростків на подолання більшого шару ґрунту.
Висновки. Формування біометричних та морфологічних показників кормової моркви значною мірою визначається строками сівби та глибиною загортання насіння. Найвищі показники росту і продуктивності рослин сортів Лобо та Христина забезпечує сівба за температури ґрунту 5–6 °С із загортанням насіння на глибину 2,5–3,0 см. За цих умов формуються найбільша кількість листків, максимальні розміри коренеплодів та їх маса.
Список використаних джерел
1. Безвіконний П. В. Формування фотосинтетичного апарата сортів моркви за органічного вирощування. Органічне агровиробництво: освіта і наука : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., 4 листоп. 2020 р., Київ. Київ : Наук.-метод. центр ВФПО, 2020. С. 41–43.
2. Вдовенко С. А., Паламарчук І. І., Мазур О. В., Мазур О. В., Мулярчук О. І. Органічне вирощування моркви столової в правобережному Лісостепу України. Наукові горизонти. 2024. Т. 27, № 1. С. 62–70. DOI: https://doi.org/10.48077/scihor1.2024.62 (дата звернення: 18.06.2026).
3. Місюк М. В. Ринок продукції скотарства : монографія. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2012. 330 с.
4. Потапський Ю. В., Безвіконний П. В., Тарасюк В. А. Ефективність застосування хітозанових фіторегуляторів на посівах моркви столової в умовах Правобережного Лісостепу України. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2021. Вип. 122. С. 123–130. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.122.18 (дата звернення: 18.06.2026).
5. Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М. Дослідна справа в агрономії : навч. посіб. : у 2 кн. Кн. 1 : Теоретичні аспекти дослідної справи / за ред. А. О. Рожкова. Харків : Майдан, 2016. 316 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter