:: ECONOMY :: ЗАЛУЧЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В РОЗВИТОК ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ НАУК :: ECONOMY :: ЗАЛУЧЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В РОЗВИТОК ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ НАУК
:: ECONOMY :: ЗАЛУЧЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В РОЗВИТОК ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ НАУК
 
UA  PL  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 51

Термін подання матеріалів

21 квітня 2026

До початку конференції залишилось днів 3



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ЗАЛУЧЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В РОЗВИТОК ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ НАУК

 
24.02.2026 00:29
Автор: Верес Ю. О., кандидат технічних наук, асистент, Національний університет «Львівська політехніка»; Засідка Ю. П., бакалавр, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна
[25. Фізико-математичні науки;]

Штучний інтелект (ШІ) стрімко перетворюється з інструменту прикладної інформатики на фундаментальний елемент розвитку точних наук. Його залучення докорінно змінює підходи до розв'язання складних рівнянь, моделювання фізичних процесів та аналізу експериментальних даних. У майбутньому ШІ стане невід'ємним партнером науковців, дозволяючи переходити від класичних аналітичних методів до гібридних обчислень.

Особливо вагомий внесок нейромережі та алгоритми машинного навчання роблять у розвиток теорії ймовірностей та математичної статистики[1]. Здатність ШІ виявляти нелінійні кореляції у багатовимірних просторах дозволяє по-новому підходити до стохастичного моделювання та аналізу розподілів, розширюючи межі класичної статистики.

Однак така глибока інтеграція створює і суттєві виклики, насамперед пов'язані з неможливістю строгого математичного доведення результатів, отриманих за допомогою евристичних алгоритмів.

Переваги залучення ШІ у фізико-математичні науки:

-автоматизація математичних доведень: алгоритми здатні перевіряти гіпотези та допомагати в пошуку строгих доведень складних теорем, перебираючи мільйони логічних комбінацій;

- обробка надвеликих масивів даних: ШІ незамінний в астрофізиці та фізиці елементарних частинок (наприклад, у дослідженнях на адронних колайдерах), де він миттєво відфільтровує фоновий шум і знаходить рідкісні події[2];

- генерація нових наукових гіпотез: аналізуючи багатовимірні простори даних, ШІ здатен виявляти неочевидні структурні, топологічні чи алгебраїчні закономірності, пропонуючи фізикам та математикам принципово нові напрямки для теоретичних досліджень та експериментів;

- розширення можливостей математичної статистики: використання глибокого навчання дозволяє будувати високоточні предиктивні моделі для складних стохастичних систем, де класичні ймовірнісні методи стикаються з проблемою прокляття розмірності;

- моделювання складних фізичних процесів: нейромережі дозволяють з високою точністю симулювати квантові стани, гідродинаміку та термодинамічні процеси, значно економлячи обчислювальні ресурси порівняно з традиційними чисельними методами.

Недоліки залучення ШІ у фізико-математичні науки:

- проблема «чорної скриньки»: у математиці критично важливим є розуміння чому результат є правильним. ШІ часто видає точну відповідь, але не надає прозорого аналітичного висновку чи формули;

- висока вартість інфраструктури: навчання фізико-математичних моделей ШІ вимагає застосування потужних суперкомп'ютерів та значних енерговитрат;

- відсутність гарантій абсолютної точності: на відміну від строгих математичних законів, ШІ працює з наближеннями та ймовірностями, що залишає ризик критичної похибки або алгоритмічної «галюцинації»;

- ускладнення відтворюваності результатів (реплікаційна криза): через стохастичну природу навчання багатьох нейромереж та складність їхніх архітектур, незалежним науковим групам часто буває вкрай важко точно відтворити умови комп'ютерного експерименту для незалежної перевірки та підтвердження висновків;

- ризик втрати фундаментальної інтуїції: надмірна залежність від комп'ютерного моделювання може призвести до зниження здатності дослідників самостійно генерувати нестандартні аналітичні ідеї.

Залучення ШІ фундаментально розширює горизонти фізико-математичних наук, перетворюючи їх на симбіоз людського інтелекту та машинних обчислень. Потенціал для нових наукових відкриттів є величезним, проте він вимагає розробки нових критеріїв верифікації знань, щоб поєднати потужність алгоритмів зі строгістю класичної науки. 

Література:

1. Воротникова І. П. Професійний розвиток вчителів природничої та математичної галузей з використання штучного інтелекту.  Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2023. Вип. 15. С. 18–34.

2. Миколайко В. В. Компетентнісно орієнтований підхід у підготовці майбутніх учителів фізики з урахуванням сучасних тенденцій і впливу штучного інтелекту. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). 2025. № 4. С. 688-701.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ДЕЩО ПРО ВИКОРИСТАННЯ ЄМНІСНИХ ТЕРМОЕЛЕМЕНТІВ ДЛЯ ПЕРЕТВОРЕНЬ ТЕПЛОВОЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
26.02.2026 11:04




© 2010-2026 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.208 сек. / Mysql: 2038 (0.177 сек.)