Актуальність. Антисептичні засоби займають провідне місце у структурі лікарських препаратів для зовнішнього застосування. В умовах підвищених вимог до інфекційного контролю їх роль суттєво зростає. Особливої актуальності набуває обґрунтований вибір між різними діючими речовинами та лікарськими формами. Хлоргексидин і Мірамістин належать до групи катіонних антисептиків широкого спектра дії [1, с. 101]. Незважаючи на подібність призначення, ці препарати відрізняються за хімічною структурою, фармакологічними властивостями, асортиментною політикою виробників та споживчими характеристиками [2, 3].
Метою роботи було проведення порівняльного товарознавчого аналізу зазначених антисептиків у формі розчину та спрею з визначенням їх якісних та конкурентних характеристик.
Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були лікарські засоби Хлоргексидин (0,05 % розчин) та Мірамістин (0,01 % розчин) у флаконах із стандартною кришкою та з розпилювачем.
Результати. Хімічна характеристика та склад. Хлоргексидин – похідне бігуаніду, діюча речовина – хлоргексидину біглюконат. Механізм дії полягає у порушенні цілісності клітинної мембрани мікроорганізмів [2].
Мірамістин – четвертинна амонієва сполука, що проявляє бактерицидну, фунгіцидну та віруліцидну активність [3].
Порівняльна характеристика органолептичних показників
Мірамістин характеризується ширшим спектром противірусної активності, що є важливою споживчою перевагою.
Лікарські форми: розчин та спрей. Розчин – універсальна форма для обробки ран, слизових оболонок, полоскання. Спрей – забезпечує дозоване нанесення, зручність використання, особливо в оториноларингологічній та стоматологічній практиці [4, с. 213]. Товарознавчі аспекти форми спрею: наявність механічного розпилювача; підвищені вимоги до герметичності; складніша конструкція упаковки; вища собівартість [5, с. 703].
Форма спрею підвищує споживчу привабливість за рахунок ергономічності та гігієнічності застосування.
Пакування та маркування. Обидва препарати фасуються у полімерні флакони об’ємом 50, 100, 150 мл. Вимоги до маркування включають: назву лікарського засобу; міжнародну непатентовану назву; концентрацію; об’єм; номер серії; термін придатності; умови зберігання; назву виробника [6, с. 15].
Спрей має додаткові елементи комплектації (насадка, розпилювач), що повинні бути індивідуально упаковані або захищені ковпачком.
Показники якості. Основними показниками якості є: прозорість розчину; відсутність механічних включень; відповідність концентрації; стабільність при зберіганні; мікробіологічна чистота.
Хлоргексидин більш чутливий до взаємодії з милом та аніонними сполуками, що може знижувати його ефективність. Мірамістин демонструє більшу стабільність у присутності біологічних рідин.
Умови зберігання та транспортування. Температура зберігання: до 25°С. Захист від світла. Забезпечення герметичності упаковки. Термін придатності в середньому становить 2–3 роки залежно від виробника [2, 3].
Хлоргексидин є більш доступним економічно, що формує його високу оборотність в аптечній мережі. Мірамістин позиціонується як сучасний універсальний антисептик із ширшим спектром дії.
Обговорення. З позиції фармацевтичного товарознавства обидва засоби мають стабільний попит та сформовану нішу на фармацевтичному ринку. Хлоргексидин характеризується: низькою ціною; простотою складу; широким застосуванням у медичних закладах. Мірамістин відрізняється: ширшим спектром дії; меншою подразнювальною дією; зручністю застосування у формі спрею. Форма спрею підвищує конкурентоспроможність препарату за рахунок ергономічності, точності дозування та зменшення ризику контамінації.
Висновки. Хлоргексидин і Мірамістин є ефективними антисептичними засобами з різними товарознавчими та фармакологічними характеристиками. Мірамістин має ширший спектр антимікробної активності та кращу переносимість. Хлоргексидин характеризується економічною доступністю та високою оборотністю. Форма спрею підвищує споживчі властивості та конкурентоспроможність продукції. Вибір препарату залежить від клінічної ситуації, економічних чинників та цільової аудиторії споживачів.
Перспективи подальших досліджень. Доцільним є проведення розширеного аналізу ринкової частки, маркетингової стратегії виробників та дослідження стабільності препаратів у різних умовах зберігання.
Список літератури
1. Denton G. W. Chlorhexidine. In: Russell, Hugo & Ayliffe’s principles and practice of disinfection, preservation and sterilization / ed. by A. P. Fraise, J.-Y. Maillard, S. A. Sattar. 5th ed. Oxford : Wiley-Blackwell, 2013. P. 101–134.
2. Хлоргексидин : інструкція для медичного застосування лікарського засобу. Київ : МОЗ України, чинна редакція.
3. Мірамістин : інструкція для медичного застосування лікарського засобу. Київ: МОЗ України, чинна редакція.
4. Kampf G. Acquired resistance to chlorhexidine – is it time to establish an “antiseptic stewardship” initiative? Journal of Hospital Infection. 2016. Vol. 94, No. 3. P. 213–227.
5. Gilbert P., Moore L. E. Cationic antiseptics: diversity of action under a common epithet. Journal of Applied Microbiology. 2005. Vol. 99, No. 4. P. 703–715.
6. European Medicines Agency. Reflection paper on the use of antiseptics and disinfectants in healthcare settings. London : EMA, 2020. 24 p.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter