Проєкт «Воєнний щоденник» Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова був започаткований на початку повномасштабного вторгнення рф на територію України і спрямований на фіксацію, систематизацію та збереження історичних фактів, пов’язаних із подіями повномасштабної війни в Україні. У центрі проєкту — документування трансформацій людських доль, університетської спільноти, міського простору, архітектурних об’єктів та соціокультурних процесів у воєнний період.
Концепитуально даний проект базується на міждисциплінарному підході, поєднуючи елементи історіографії, соціальної антропології, культурології та урбаністики. Такий підхід відповідає дослідженню П’єра Нора про місця пам’яті, де пам’ять розглядається як соціально сконструйований феномен, пов’язаний із культурними маркерами та інституційними практиками [1, с. 7].
Проєкт акумулює персональні свідчення викладачів, студентів, співробітників і випускників університету, а також фактичні матеріали про стан будівель, інфраструктури й освітнього середовища Харкова та інших регіонів України. Таким чином формується багатовимірне джерело, що відображає не лише хронологію подій, а й емоційно-ціннісний вимір пережитого досвіду. Реалізація даного проекту дає можливість зберегти для майбутніх поколінь правдиву інформацію воєнної історії сьогодення та зафіксувати результати діяльності колективу з відновлення ХНУМГ ім. О.М.Бекетова. Фіксуються втрати матеріально-технічної бази, ведеться літопис подій, зберігаються історії людських доль членів колективу та тих, хто став на захист Батьківщини.
Особливу наукову значущість проєкту становить його орієнтація на збереження «живої історії» — усної історії, яка є важливим джерелом соціальної пам’яті та реконструкції минулого. Усна історія відкриває великі можливості, особливо у дослідженні масових процесів, у досягненні об’єктивної оцінки історичних подій [2, с.10].
«Воєнний щоденник» виконує важливу соціальну та етичну функцію, сприяючи формуванню культури пам’яті, відповідальності та солідарності в університетській спільноті. Він постає як форма академічного спротиву знеособленню людського досвіду війни, підкреслюючи цінність кожної особистої історії в загальнонаціональному історичному наративі.
Відповідно до розпорядження по університету № 07 від16 березня 2023 року «Про організацію, щодо створення єдиної корпоративної інформаційної бази про діяльність університету у воєнний період прийнято рішення про створення в хмарному середовищі університету Єдиної Корпоративної Інформаційної Бази “Воєнний щоденник ХНУМГ ім. О.М. Бекетова”[3].
У довгостроковій перспективі «Воєнний щоденник» має потенціал стати значущим архівним і науковим ресурсом, що засвідчує роль закладів вищої освіти у збереженні історичної пам’яті, осмисленні наслідків війни та формуванні гуманітарних засад післявоєнного відновлення України.
Список літератури:
1. Nora, P. Between Memory and History: Les Lieux de Mémoire. Representations, 1989, №26, с. 7–24.
2. Пастушенко Т. Метод усної історії та усноісторичні дослідження в Україні / Т. Пастушенко // Історія України. – 2010. – № 17–18 (травень). – С. 10–15.
3. Розпорядження ХНУМГ ім.О.М. Бекетова № 07 від 16 березня. Харків.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter