Актуальність проблематики формування стійкої лояльності до бренду медіакомпанії зумовлена глибокими трансформаціями сучасного медіасередовища, у межах якого відбувається переосмислення не лише характеру інформаційного продукту, а й способів сприйняття, оцінювання та реагування на нього з боку різних груп споживачів. Зростання цифрового навантаження, зміна інформаційних практик, підвищення чутливості аудиторії до достовірності та етичності змісту, а також формування нових соціальних і когнітивних моделей споживання контенту призводять до того, що традиційні комунікаційні підходи втрачають здатність забезпечувати довготривалу прив’язаність споживачів до бренду. Медіакомпанії зіштовхуються з необхідністю не лише інформувати, а й забезпечувати глибоку взаємодію, яка суттєво впливає на сприйняття цінності бренду, рівень довіри та готовність користувачів до тривалої співучасті у комунікаційному процесі [1]. Важливим чинником стає також зростання ролі емоційних, сенсорних і когнітивних параметрів взаємодії, що визначають глибину зв’язку споживача з брендом і забезпечують сталість його поведінкових реакцій.
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні прогресивних напрямів взаємодії зі споживачами медіакомпанії, які здатні забезпечити формування стійкої лояльності до бренду на основі інтеграції когнітивних, емоційних, поведінкових і ціннісних чинників, що визначають характер сприйняття інформаційного продукту та рівень довіри до його джерела.
Лояльність сучасного споживача формується як складна внутрішня структура, що включає емоційний зв’язок, оцінювання корисності інформаційного продукту, відповідність поведінкових моделей очікуванням користувача та відчуття захищеності у процесі взаємодії з брендом. Лояльність не може розглядатися як проста реакція на якість контенту чи частоту його споживання. Вона є результатом тривалого досвіду, який охоплює різні аспекти комунікації, зокрема особистісну значущість повідомлення, ступінь довіри до джерела інформації, зрозумілість і прогнозованість поведінки медіакомпанії.
Одним із ключових напрямів прогресивної взаємодії зі споживачами є впровадження персоналізованих комунікаційних рішень, що орієнтовані на глибоке врахування індивідуальних інформаційних потреб, мотиваційних структур і емоційних особливостей аудиторії [2]. Персоналізація сприяє підвищенню почуття значущості, оскільки користувач отримує контент, який відповідає його особистому досвіду та є релевантним його життєвим практикам. Наукові дослідження доводять, що підвищення персональної релевантності змісту сприяє формуванню позитивних асоціацій із брендом, підсилює пізнавальну активність та забезпечує надійність довготривалої поведінкової прихильності [3]. Це пояснюється здатністю персоналізованого контенту стимулювати глибше емоційне залучення та створювати індивідуально значущий досвід.
Другим напрямом є розбудова інтерактивної моделі комунікації, у межах якої споживач виступає не лише пасивним одержувачем інформації, а й активним учасником формування змісту та дискурсу. Така модель створює умови для формування спільноти навколо бренду, що посилює емоційну ідентифікацію користувачів, а також формує почуття впливу на розвиток інформаційного продукту. Досвід участі у створенні контенту поглиблює довіру, посилює соціальний зв’язок з брендом і сприяє формуванню стійкої поведінкової підтримки. Інтерактивність дає змогу перетворити комунікаційний процес на двосторонній діалог, який підвищує прозорість взаємодії та зміцнює соціальну значущість бренду в очах аудиторії.
Третім напрямом є застосування емоційно-сенсорних підходів, які передбачають створення контенту з урахуванням особливостей емоційного сприйняття інформації. Сенсорні та емоційні характеристики контенту забезпечують глибину занурення, формують емоційний резонанс та визначають тривалість збереження інформації в пам’яті. Яскраві образи, цілісна композиція, емоційно забарвлена мова, відповідність звучання і зорової структури змісту посилюють вплив повідомлення та забезпечують більшу стійкість взаємозв’язку між користувачем і брендом. Емоційно орієнтовані комунікаційні підходи сприяють формуванню атмосфери довіри, що стає важливим у середовищі з високим рівнем інформаційного навантаження та конкуренції.
Четвертий напрям взаємодії ґрунтується на використанні аналітичних і поведінкових підходів, які дозволяють глибоко дослідити структуру мотивацій, емоційних реакцій і когнітивних оцінок споживачів. Такі підходи передбачають аналіз поведінкових моделей у різних умовах, визначення факторів, що впливають на зміну ставлення користувачів, та прогнозування можливих сценаріїв їх взаємодії з брендом. Використання даних споживчої поведінки забезпечує вищий рівень точності у визначенні потреб аудиторії та дає змогу формувати стратегічні рішення, що враховують різні типи споживачів і особливості їх реакцій на інформаційний продукт.
П’ятим напрямом є формування етичної взаємодії, яка передбачає прозорість, відповідальність і дотримання моральних принципів у процесі створення та подання інформації. Етична поведінка медіакомпанії стає основою довіри, що відіграє важливу роль у формуванні стійкої лояльності. Споживачі орієнтуються на чесність, послідовність і передбачуваність дій бренду, що забезпечує почуття захищеності та зміцнює впевненість у достовірності змісту. Етична взаємодія також передбачає відкритість щодо цілей інформаційного впливу та повагу до інтелектуальних прав користувачів, що посилює прихильність аудиторії.
Висновки. Формування стійкої лояльності до бренду медіакомпанії є складним і багатогранним процесом, який охоплює персоналізовані, інтерактивні, емоційно орієнтовані, аналітичні та етичні напрями комунікації. Успішність комунікаційної стратегії визначається здатністю медіакомпанії поєднати ці напрями в єдину інтегровану систему взаємодії, у межах якої формується довіра, емоційна стабільність та когнітивна впевненість споживача. Комплексний підхід забезпечує довготривалу підтримку бренду, підвищує соціальну значущість інформаційного продукту та створює умови для стабільного розвитку медіакомпанії в умовах змінного інформаційного середовища.
Література
1. Вдовічена О. Управління репутацією бренду в епоху соціальних мереж та Цифрових комунікацій. Scientific journal. 2025. № 4. С. 306-313.
2. Буга Н., Огренчук А. Маркетингові комунікації нового покоління: цифрові технології управління взаємодією з клієнтами . Економіка та суспільство. 2025. № 79. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-79-153
3. Bhayani Sanjay. The Impact of Social Media Engagement on Brand Loyalty: A Strategic Approach for Marketing Management in the Digital Age. Journal of Informatics Education and Research. 2025. Vol. 5 Issue 1s. Рр. 124-140.
________________________________
Науковий керівник: Боковня Анжеліка Олегівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної кібернетики та маркетингу, Черкаський державний технологічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter