Вступ: Covid-19 - вірусне захворювання респіраторної системи, спалах якого у 2020 році ВООЗ назвав всесвітньою пандемією. Туберкульоз - бактеріальне захворювання, викликане M.tuberculosis, яке вражає майже всі органи хворої людини , в особливості, легені.Станом на зараз від коронавірусу постраждало майже 33 мільйони людей по всьому світу та зареєстровано понад мільйон смертельних випадків від хвороби , туберкульоз у свою чергу займає одне з лідируючих місць за тягарем хвороб.
Мета:Дослідити епідеміологічні аспекти ко-інфекції, вплив Covid-19 на лікування, діагностику та видужуванність на туберкульоз.
Матеріали та методи: Обробка закордонних ресурсів за темою. Використовувались міжнародні роботи, когортні, перехресні, випадок-контроль методи дослідження, бази даних EMBASE, PubMed, Google scholar, Scopus, BIOSIS.
Результати: В статті , що охоплювала 8 різних досліджень,які ґрунтувалися на 80 офіційно підтверджених випадках ко-інфекції туберкульозу та Covid-19 було виявлено декілька закономірностей: частіше такі пацієнти є емігрантами (понад 50% досліджуваних випадків), ризик ко-інфекції більший у чоловіків (80% хворих були чоловіками ) та осіб, що зловживають алкоголем(20% групи ) чи курінням(41% групи).У праці румунських вчених, які розглядали 45 випадків ко-інфекції і 45 випадків моноінфекції туберкульозу дійшли до висновків: також простежується тенденція більшої уразливості до ко-інфекції чоловічої статті (78,8%), але ризики у людей, що курять або зловживають алкоголем вищі (71,1%) і (74,3%) відповідно.[1, c. 2490-2495][2, c. 2-4]
Н. З. Ехтешам, С. Е. Хаснаїн, М. Шарік та Дж. А. Шейх у дослідженні детально розкрили патогенетичну схожість двох захворювань, яка сприяє прогресуючим змінам у легенях та смертності у випадках ко-інфекції (12,3% всіх зареєстрованих випадків на 2020 рік). Головною ланкою є специфічність обох збудників до епітелію бронхів, альвеоцитів 2 типу та макрофагів легень, після потрапляння куди збудники викликають цитокіновий шторм. Інтенсивне вироблення прозапальних цитокінів призводить до пригнічення імунної системи, що є передумовою подвійної інфекції як у хворих на коронавірус , так і на туберкульоз.[3, c. 2-5]
Також немало важливими є дослідження, які спрямовані дослідити вплив Covid-19 на хворих туберкульозом та ВІЛ. Взаємодія вірусу імунодефіциту та коронавірусу в організмі пацієнтів не показало особливих реакцій , в більшості випадках хворі на ВІЛ пацієнти , які отримували антиретровірусну терапію хворіли на Covid в легкій або малосимптомній формі , через готовність організму таких людей до цитокінових штормів. Але при потрійній інфекції Covid та ВІЛ проявляють негативні впливи на перебіг туберкульозу. ВІЛ знижує лімфоцитарну відповідь та опірність організму , а Covid окрім цитокінових штормів викликає швидке виснаження NAD+ , що є одним із критичних факторів прогресування туберкульозу, зниженню ефективності лікування та підвищення смертності.[4, c. 2-4]
Щодо діагностики : мексиканське дослідження встановило , що пандемія Covid-19 в 2020 значно зменшила діагностику туберкульозу.В наступні роки тенденція покращилася, це пов’язують зі збільшенням допомоги при респіраторних хворобах в амбулаторних умовах.Пандемія внесла корективи в відносно стабілізовану ситуацію, на зараз після різкого скорочення діагностики туберкульозу в 20 році зростає попит на діагностичні методи та лікування, що перевантажує медичну систему та колапсує досягнуті результати в зупинці прогресуванню туберкульозу у світі. [5, c. 1-7]
Висновки: На сьогоднішній час медична та наукова спільнота зустрілася з глобальною проблемою двох хвороб , що невпинно погіршують якість життя та процент виживаності при ко-інфекції.Діагностика туберкульозу значно погіршилась в час пандемії, внаслідок цього ослаб контроль захворюваності , що обтяжує медичну систему в даний час.Стандартні протоколи лікування потребують коректив через патогенетичну схожість хвороб та специфічність до легеневої тканини. Впровадження знань про Covid та туберкульоз у лікарську практику значно зменшить частку летальних випадків ко-інфекції та допоможе обрати індивідуальну стратегію лікування для пацієнтів.
Список літератури:
1. The impact of COVID-19 on the tuberculosis features in a Romanian pneumology hospital / Popovici G.-C., Georgescu C.-V., Vasile C.-I. et al. // Journal of Multidisciplinary Healthcare. 2024. Т. 17. С. 2489–2498. DOI: 10.2147/JMDH.S463859.
2. Tuberculosis and COVID-19 co-infection: an updated review / Mishra A., George A. A., Sahu K. K. et al. // Acta Bio Medica. 2020. Т. 91. С. 1–8. DOI:10.23750/abm.v92i1l.10738.
3. COVID-19 and tuberculosis: the double whammy of respiratory pathogens/ Shariq M., Sheikh J. A., Quadir N. et al. // EUROPEAN RESPIRATORY REVIEW. 2022. С. 1–8.
DOI: 10.1183/16000617.0264-2021.
4. The COVID-19, tuberculosis and HIV/AIDS: ménage à trois / Udoakang A. J., Djomkam Zune A. L., Tapela K. et al. // Frontiers in Immunology. 2023. С. 1–8. DOI:10.3389/fimmu.2023.1104828.
5. Assessment of the impact of COVID-19 on tuberculosis care at a tertiary hospital: integrating lessons learned from COVID-19 / Téllez-Navarrete N. A., Romero-Tendilla J., Morales A. et al. // Frontiers in Public Health.
2025. С. 1–9. DOI: 10.3389/fpubh.2025.1505914.
_________________________
Науковий керівник: Шевченко Ольга Станіславівна, доктор медичних наук, професор, Харківський національний медичний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter