Актуальність дослідження. Активний розвиток світової торгівлі, а також зростання кількості населення і рівня життя в більшості країн світу призвели до різкого і повсюдного збільшення обсягів сміття. Якщо в 2012 р. у світі утворювалося понад 1,3 млрд т твердих побутових відходів (ТПВ), то до 2025 р. даний показник зросте, як мінімум, до 2,2 млрд т.
Найбільш суттєвою проблемою для ще більш швидкого зростання ринку є низька платоспроможність населення в найменш розвинених країнах, що не дозволить впроваджувати досить дорогі сучасні методи переробки відходів, у зв'язку з чим, складування сміття на відкритих полігонах продовжиться, перш за все, в деяких країнах Близького Сходу та Африки.
Тема дослідження обумовлена високим рівнем важливості уведення інноваційних проектів з переробки та утилізації сміття на підприємствах, оскільки це надає можливості до збільшення ефективності виробництва та підвищення його конкурентоспроможності.
Метою роботи є аналіз розвитку індустрії переробки та утилізації відходів у містах за використання інноваційних технологій.
Результати дослідження. ТПВ діляться на три види зі своїми особливостями поводження з ними. Вторинна сировина – ресурси, які можна виділяти із загальної маси ТПВ і використовувати повторно. Біорозкладні відходи – сміття, що завдає мінімальної шкоди навколишньому середовищу. Реалізовувати ТПВ цієї категорії недоцільно, тому вони зазвичай направляються на знищення або поховання. Неперероблювані відходи – сміття, яке при сучасному рівні технологій не придатне для вторинного використання. Переробляти його дорожче, ніж знищувати. Такі відходи спалюють або направляють на полігони.
Джерела утворення ТПВ – це території або частини територій муніципальних утворень, на яких вони утворюються.
До джерел утворення відходів можна віднести:
- багатоквартирні будинки;
- садові, дачні та городницькі партнерства;
- котеджні селища;
- групи житлових будинків, будівлі та приміщення.
ТПВ утворюються не тільки від фізичних осіб (населення), а й від юридичних осіб та індивідуальних підприємців. Такі відходи за своїм складом схожі з відходами від фізичних осіб [2].
Гори побутового сміття ростуть, забруднюючи навколишнє середовище, скорочуючи площі під сільськогосподарські потреби. Крім того, на полігонах часто виникають пожежі, обвали, зростає кількість щурів, бездомних собак. Все це говорить про те, що в сучасному суспільстві катастрофічно не вистачає сміттєпереробних підприємств.
Розглядаючи перспективні можливості впровадження нових технологій важливо зазначити модель європейських принципів, які на думку Голови Державної екологічної інспекції України можна реплікаційно застосувати у нашій країні з метою покращення екологічної ситуації. На його думку головними є 5 наступних принципів ефективної системи управління відходами:
- максимальне зниження ризиків утворення нових відходів на етапі виробництва – важливо створювати продукцію, яка в наслідку споживання буде створювати мінімальну кількість відходів, не потраплятиме на звалища країни;
- повторне використання – за можливості продовжувати використання продуктів чи компонентів, які ще не втратили своїх споживчих властивостей;
- рециклінг – переробка відходів у сировину, яка може використовуватись як матеріал для наступного виробництва;
- виробництво енергії – відходи, які неможливо використовувати як вторинну сировину можна використовувати для отримання електричної та теплової енергії, шляхом їх спалення;
- захоронення – відправка відходів на спеціалізовані полігони, якщо жодної можливості для утилізації чи переробки немає.
Проте, не зважаючи на сучасні високотехнологічні можливості, новітня практика інвестиційного забезпечення із переробки відходів демонструє те, що задуми вторинного ресурсокористування не одержали відповідного розповсюдження, а це сильно сприяє надмірному накопиченню відходів, що дає зрозуміти необхідність розширення ринку з метою притягнення вітчизняних та іноземних інвестицій у галузь діяльності із відходами.
На початку 2022 року ситуація була ускладнена і подіями військового характеру. Проблема з низької обізнаності населення щодо можливостей вторинного ресурсокористування була ускладнена і погіршенням економічного становища в країні, зокрема це торкнулось і індустрії переробки та утилізації відходів.
Великі та малі підприємства з переробки зіткнулися з рядом проблем, основною з яких є проблема з поповнення сировини для переробки. Через велике зростання транспортних витрат утилізувати відходи у спеціальних пунктах переробки стає нерентабельним, тому що вартість сировини становить менше вартості транспортування. Нові реалії спричиняють додаткове накопичення твердих побутових відходів, які продовжують забруднювати навколишнє середовище.
Розглядаючи впровадження нових технологій у післявоєнний період особливо важливо відзначити важливість іноземних інвестицій, оскільки економіка тривалий час не буде працювати належним чином – вона матиме обмежений ресурс. Для відновлення ефективного функціонування індустрії переробки та утилізації відходів важливо не тільки застосовувати нові принципи з переробки, але й в цілому відновлювати інфраструктуру з метою належної утилізації відходів.
Висновок. Підсумовуючи, варто наголосити, що однією із головних екологічних проблем великих та малих міст залишається проблема великої кількості накопичених відходів, навіть не зважаючи на складну ситуацію в країні. Існує ряд різноманітних рішень, які перспективно мають можливість покращувати діяльність індустрії з переробки та утилізації відходів, проте процес вдосконалення потребує часу та значних фінансових вкладень. Базуючись на моделі європейських принципів можна сказати, що будь-який з наведених способів утилізації може працювати в умовах нашої країни, за належної підтримки та впровадження відповідних законодавчих рішень.
Список використаних джерел
1. Nixon J.D., Wright D.G., Dey P.K., Ghosh S.K., Davies P.A. A comparative assessment of waste incinerators in the UK // Waste Management. 2015. Vol. 33. № 11.
2. Vahdani B., Tavakkoli-Moghaddam R., Baboli A., Mousavi S. A new fuzzy math- ematical model in recycling collection networks: a possibilistic approach // World Academy of Science, Engineering and Technology. 2017. Vol. 78.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter