Предметом публічного управління в умовах стимулювання сталого розвитку, як напряму в науці публічного управління є сутність, зміст і закони такого стимулювання; структура, принципи, форми, методи та нормативно-правова база для досягнення цілей сталого розвитку; характеристика реалізації цілей сталого розвитку в різних сферах людської діяльності; об'єктивні умови та суб'єктивні чинники, що визначають особливості стимулювання сталого розвитку в різних регіонах тощо.
Поняття політичного стимулювання сталого розвитку регіону як цілеспрямованої діяльності органів влади різних рівнів, спрямованої на активізацію сталого розвитку регіону залежно від рівня сталого розвитку регіону через відповідні інструменти стимулювання запроваджено В.Г. Поліщуком [6]. Він зазначає важливість застосування саме активізуючих заходів задля досягнення сталого розвитку. Проте, наукові розвідки з питань стимулювання сталого розвитку регіону поодинокі (зокрема в Україні - З. В. Герасимчук, В. Г. Поліщука [1]), а регіони розвиваються переважно через механізм самомотивації.
Механізм стимулювання сталого розвитку регіонів розуміють через призму теорії мотивації. Вдала трансформація провідних теорій мотивації дозволяє створити теорію стимулювання сталого розвитку регіонів, при якій кожна регіональна система характеризується сукупністю потреб, які необхідно задовільнити [2].
Взаємозв'язок основних понять стимулювання сталого розвитку регіону розглянуто у праці З.В. Герасимчук, В.Г. Полищук [2]. Зокрема, ними відзначено, що важливим моментом у стимулюванні сталого розвитку регіону є досягнення регіональною системою насамперед стану рівноваги, гармонії, збалансованості, стабільності, конкурентоспроможності й безпеки. На нашу думку, це й визначатиме, які саме регіони підлягають стимулюванню, адже депресивні регіони потребують насамперед відновлення, виходу з кризового стану. Для цього низка дослідників [15; 1] пропонує ревіталізацію.
Відповідні рекомендації щодо сталого розвитку регіонів також запропоновано для органів місцевої влади країн зазначено у Світовій програмі дій «Порядок денний на ХХІ століття – Agenta 21» (місцевий план дій) [4].
На сталий розвиток регіонів суттєво впливає інституційне забезпечення стимулювання, який деякі дослідники, зокрема [3], виокремлюють в окрему складову (стовп) сталого розвитку регіонів. При цьому не лише інститути є джерелами сталого розвитку, а й вони становлять його результат. Механізми вертикальної та горизонтальної координації органів влади та неурядових акторів (громадянське суспільство, дослідники, бізнес) у моделі публічного управління в умовах сталого розвитку охарактеризовані Гречко Т. К. та ін. [5]. Також ними відзначено, що найбільше стимулюють сталий розвиток у містах, центрах зростання та урбанізованих територіях.
Цю думку підтверджує праця З. В. Герасимчук, В. Г. Поліщук [1] у якій йдеться про те, що цілеспрямована діяльність органів влади різних рівнів, спрямована на активізацію стійкого розвитку регіону за допомогою адекватного інструментарію стимулювання, має бути формалізована у вигляді відповідної політики. Останню, яка, використовуючи систему потреб, інтересів, стимулів (економічних, організаційних та психологічних) та мотивів, буде попереджувати на їх думку виникнення негативних явищ у соціальній, економічній і екологічній сферах розвитку. Політика стимулювання сталого розвитку регіону визначають як організаційно обґрунтований набір стимулюючих заходів, спрямованих на покращення існуючого стану, властивого регіональним соціологічно-економічним системам у коротко- та довгостроковому періоді.
Крім того, для ефективного формування системи матеріальних стимулів необхідно:
1) визначення цілей стимулювання регіону (за напрямами стимулювання: економічне, соціальне та екологічне);
2) аналіз ресурсного забезпечення матеріальних стимулів регіону (основні інструменти стимулювання, їх комбінування та співвідношення);
3) виявлення взаємозв'язку між стимулами для впливу на регіон [2] .
Політику стимулювання сталого розвитку регіону визначають як організаційно обґрунтований набір стимулюючих заходів, спрямованих на покращення існуючого стану, властивого регіональним соціологічно-економічним системам у коротко- та довгостроковому періоді [2].
Отже, стимулювання сталого розвитку регіону на сьогодні можливо реалізовувати лише в повоєнному періоді. Основними завданнями по завершенню воєнних дій мають стати: відновлення транспортної системи, енергетичної, житлової інфраструктури регіонів; економічне зростання регіонів, зокрема активізація підприємницької діяльності, залучення іноземних та внутрішніх інвестицій; розвиток промисловості; впровадження державою методів стимулювання інновацій та інноваційних підприємств на регіональному рівні, активізація співпраці між підприємствами, закладами вищої освіти та громадськими організаціями для створення та функціонування нових кластерів; загальне покращення комунікацій регіонів для ефективного розприділення населення та повернення українців з-за кордону для розбудови держави; стимулювання забезпечення високої якості життя та надання відповідного рівня медичної допомоги на територіях (в тому числі в громадах, віддалених від великих міст); якісне надання освітніх послуг; ліквідація негативних екологічних наслідків, які виникнуть під час проведення бойових дій, зміщення вектору розвитку на зелену енергетику, диверсифікація джерел отримання енергії, стимулювання загального енергозбереження діяльності підприємств.
Список використаних джерел
1. Департамент державної регуляторної політики та дерегуляції. Державна регуляторна служба України. URL: https://www.drs.gov.ua/regulatory_policy/departament-derzhavnoyi-regulyatornoyi-polityky/ (дата звернення: 15.02.2024).
2. Дергачова, В. В., Колешня, Я. О. Державна підтримка малого та середнього бізнесу в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. Вип. 20 (1). С. 130-133.
3. Звіт Venture Pulse за ІІІ квартал 2022 року – світові тенденції. Глобальний огляд ключових трендів ринку венчурного капіталу в світі. URL: https://kpmg.com/ua/uk/home/insights/2022/11/q3-venture-pulse-report-global.html
4. Міністерство економіки України. Гранти від держави на відкриття чи створення бізнесу. URL: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=94321ef8-1418-479c-a69f-f3d0fdb8b977&title=Robota-GrantiVidDerzhaviNaVidkrittiaChiRozvitokBiznesu
5. Офіційний сайт «Відновлення України». Проєкти нацпрограми. Основи відновлення: Цифрова держава. URL: https://recovery.gov.ua/project/program/digital-government?page=2 (дата звернення: 20.03.2024).
6. Government Support for Startups & SMEs in New Zealand (2025). URL: https://whatfounderswant.com/government-support-for-startups-smes-in-new-zealand-2025
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter