У сучасних ринкових умовах маркетинговий відділ став одним із ключових елементів організаційної структури компанії, оскільки саме він забезпечує зв’язок між потребами споживачів та можливостями бізнесу. Якщо раніше маркетинг виконував переважно допоміжну роль у процесі продажів, то сьогодні він є стратегічним інструментом управління, що визначає конкурентоспроможність компанії, формує її позиціонування та впливає на довгострокове зростання.
Сфера відповідальності маркетингового відділу охоплює широкий спектр завдань: від просування продукції та управління брендом до аналітики поведінки споживачів, розробки нових продуктів і формування ефективних каналів комунікації. За даними McKinsey (2023), понад 70% провідних міжнародних корпорацій вважають маркетинг центральною частиною стратегічного планування, що підкреслює його критичну роль у розвитку бізнесу.
Вибір моделі організації маркетингової служби залежить від низки факторів: масштабу компанії, галузі, рівня конкуренції, складності продуктової лінійки та рівня цифровізації бізнес-процесів. Серед найбільш поширених підходів виділяють такі моделі:
1. Функціональна
Вона базується на поділі завдань за напрямами діяльності: реклама, PR, дослідження, digital-маркетинг тощо. Головною перевагою є спеціалізація співробітників, тоді як недоліком — ризик слабкої координації між підрозділами.
2. Продуктова
Характерна для компаній із широким асортиментом товарів. Менеджери відповідають за окремі продукти або лінійки, що забезпечує високу гнучкість, але потребує значних людських ресурсів.
3. Ринкова
Передбачає орієнтацію на різні групи споживачів. Це дає змогу врахувати специфіку кожного сегмента, хоча може призвести до дублювання функцій між підрозділами.
4. Регіональна
Використовується у великих компаніях, що працюють на кількох географічних ринках. Вона дозволяє краще адаптуватися до локальних умов, але ускладнює загальну координацію.
5. Матрична
Поєднує елементи кількох підходів і передбачає подвійне підпорядкування за функціями та продуктами або ринками. Це забезпечує максимальну гнучкість, проте створює ризики управлінських конфліктів.
Для об’єктивного порівняння ефективності різних моделей використовують кількісні показники: рівень адаптації до ринку, ROI, CAC, NPS, цифрову проникність та розмір команд. Аналітичне зіставлення свідчить, що ринкова, регіональна та особливо матрична моделі демонструють кращі результати в умовах сучасного цифрового бізнес-середовища. Зокрема, матрична структура досягає найвищих показників за адаптивністю (90%), рентабельністю інвестицій (до 28%) та цифровою проникністю (80%) (таблиця 1.1)
Таблиця 1.1 – Аналітичне порівняння моделей організації маркетингових служб
Джерело: сформовано автором на основі праць Ф. Котлера, Deloitte, McKinsey & Company
Водночас для невеликих компаній або стартапів функціональна модель залишається ефективною завдяки оптимальному співвідношенню витрат і результатів, нижчій вартості залучення клієнтів та відповідному розміру команди.
Таким чином, вибір моделі маркетингової служби повинен ґрунтуватися на стратегічних цілях компанії, динаміці ринку та рівні технологічного розвитку бізнесу. Використання кількісних аналітичних індикаторів дозволяє обґрунтувати рішення та сформувати маркетингову структуру, яка забезпечить підвищення конкурентоспроможності, ефективність комунікацій і зростання лояльності клієнтів.
Список літератури:
1. Котлер Ф., Келлер К. Л. Маркетинг-менеджмент. 15-те вид. / пер. з англ. – Київ : К.І.С., 2017. – 816 с.
2. McKinsey & Company. Marketing and Digital Transformation. – New York : McKinsey & Company, 2023. – 56 с.
___________________________
Науковий керівник: Нескородєв Семен Миколайович, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та менеджменту, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter