З початком війни банківська система України зазнала значного тиску, що призвело до змін у структурі банківської інфраструктури, коливань довіри населення та трансформації поведінки вкладників. Це й обумовлює необхідність дослідження механізмів управління депозитними ресурсами в сучасних умовах.
Висока значущість депозитної політики для стабільності банківської системи, особливо в умовах воєнного стану, зумовлює постійний інтерес науковців і практиків до цієї тематики. Саме актуальність проблеми, її вплив на фінансову стійкість банків та економічну безпеку країни спонукає дослідників поглиблювати вивчення особливостей формування й управління депозитними ресурсами. Як приклад, Бойко С., Герасименко Д.О, Валіцька Л., Шинкарчук М, Козій Н. С., Вертій С. [1-3] та іншим фахівцям, які аналізують ефективність депозитної політики та її специфіку в умовах воєнних та економічних викликів. Проте стрімкі зміни середовища, в якому функціонують українські банки, потребують постійного оновлення наукових підходів і систематичного моніторингу депозитного ринку.
Метою є дослідження особливості депозитної політики комерційного банку в сучасних умовах.
Ефективне формування та управління ресурсної бази є ключовим завданням для будь-якого банку, адже саме достатній та правильно структурований капітал забезпечує його стабільну роботу. Без належного рівня ресурсів банк ризикує втратити конкурентні позиції, ліквідність і навіть можливість продовжувати діяльність.
Воєнні події суттєво змінили поведінку населення та структуру банківських заощаджень. В умовах невизначеності люди частіше виводили гроші з банків або переводили їх у більш захищені форми – готівку, валюту чи нерухомість. Це призвело до скорочення частки довгострокових депозитів і переважання короткострокових, що погіршує можливості банків щодо формування стабільної ресурсної бази та обмежує обсяги кредитування економіки.
Додатковим чинником тиску стали інфляція та коливання валютного курсу, які зменшують реальну вигоду вкладників і змушують банки підвищувати процентні ставки, навіть якщо це знижує їхню прибутковість. Паралельно Національний банк коригує свою монетарну політику: переглядає ставки, регулює валютні операції, удосконалює систему гарантування вкладів. Такі заходи спрямовані на підтримку стабільності й довіри, проте їхній результат значною мірою залежить від ширшої економічної ситуації та можливостей державного бюджету. За даними Світового банку, потреби на відновлення країни оцінюються у 524 млрд доларів, що супроводжується скороченням ВВП, збільшенням бюджетного дефіциту та підвищенням ризиків. Висока інфляція, яка за прогнозами НБУ знизиться до близько 9 % до кінця 2025 року, продовжує тиснути на купівельну спроможність населення. При цьому валютизація депозитів залишається значною: приблизно третина депозитів у банках на початку 2025 року була в іноземній валюті. [2 – 7]
Війна змусила громадян змінити фінансові стратегії, а виїзд понад 6 млн працездатних людей скоротив депозитну базу та попит на банківські послуги. Перекази з-за кордону підтримують систему лише тимчасово, тому банкам потрібні заходи для відновлення довіри та стимулювання довгострокових заощаджень.
Серед можливих рішень можна виділити кілька важливих напрямів. Спеціальні депозитні програми для військових та молодих сімей із підвищеними ставками або державною підтримкою здатні стимулювати довгострокові заощадження та зміцнювати ресурсну базу банків. Депозити з індексацією до інфляції допомагають зберегти реальну вартість коштів, роблячи тривале розміщення більш прогнозованим. Податкові стимули можуть заохотити населення та бізнес активніше використовувати довгострокові вклади у національній валюті. Розширення державних гарантій підвищує довіру вкладників і мотивує їх обирати депозити на довші строки. Запровадження валютних державних облігацій як альтернативи валютним депозитам забезпечує громадянам надійний і контрольований державою інструмент збереження заощаджень.
Реалізація цих методів може суттєво зміцнити стабільність банківської системи, підвищити довіру населення до фінансових установ та сприяти активнішому накопиченню заощаджень у національній валюті, що створить основу для сталого економічного розвитку та ефективного кредитування бізнесу.
Список літератури:
1. Бойко С., Герасименко Д. Формування ресурсів банківської установи в умовах воєнного стану. Економіка та суспільство. 2022. № 44. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-44-54
2. Валіцька Л., Шинкарчук М. Вплив воєнних викликів на стан ринку банківських депозитів України. Економічний аналіз. 2024. Том 34. № 4. С. 523-535. DOI: https://doi.org/10.35774/econa2024.04.523
3. Козій Н. С., Вертій С. Депозитна політика банків в умовах воєнного стану. Актуальні проблеми економіки. 2024. № 3 (273). С. 135–141. DOI: https://doi.org/10.32752/1993-6788-2024-1-273-135-141
4. World Bank. Updated Ukraine recovery and reconstruction needs assessment released. Режим доступу: https://www.worldbank.org – Дата звернення: 16.11.2025.
5. Centre for Economic Strategy. Tracker: economy during the war. Режим доступу: https://ces.org.ua – Дата звернення: 16.11.2025.
6. Національний банк України. Financial Stability Report 2025 H1. Режим доступу: https://bank.gov.ua – Дата звернення: 16.11.2025.
7. Міністерство фінансів України. Максимальні ставки за депозитами. Режим доступу: https://minfin.com.ua – Дата звернення: 16.11.2025.
______________________
Науковий керівник: Крилова Олена Валер’янівна, кандидат технічних наук, доцент кафедри економічного аналізу і фінансів НТУ «Дніпровська політехніка»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter