Актуальність теми. На сьогоднішній день в світі рівень стресу стрімко зростає. Швидкий темп життя тримає людей у напрузі та тонусі, що загрожує не лише ментальному, але й фізичному здоров’ю людини. В нашій роботі ми обрали для дослідження категорію жінок віком від 25 до 65 років, бо саме в цей період життя жінки часто знаходяться під впливом численних зовнішніх і внутрішніх стресових факторів: професійне навантаження, відповідальність та турбота про сім’ю, емоційна нестабільність, гормональні зміни, а ще й війна та відсутність безпеки. Внаслідок цього психоемоційна напруга починає проявлятися на тілесному рівні та формує соматичні симптоми. Вони виникають, коли людина ігнорує власні потреби, емоції та внутрішні сигнали. Через це у жінок і спостерігається стрімке зростання кількості психосоматичних розладів. Жінки все частіше скаржаться на проблеми із здоров’ям, які не пов’язані із фізіологічними причинами. Кожний жіночій орган несе в собі символіку, певне значення її образу життя, здоров’я і всього тіла. [1, с. 9]. Тому так важливо приділяти увагу жіночому метальному здоров’ю для формування здорової нації і майбутнього країни.
Як зазначають дослідники психосоматики, «непрожиті емоції знаходять свій вихід через тіло» [2, с.128]. І тіло починає хворіти, кричати про допомогу. У своїй праці «Хвороба як шлях», Т. Детлефсен і Р. Дальке визначають, що «хвороба — це сигнал душі, яка через тіло намагається достукатися до людини» [3, с.28].
За даними ВООЗ (2022), понад 30% жінок у працездатному віці повідомляють про регулярні тілесні симптоми без органічного підґрунтя, що часто мають психосоматичну природу [4]. Це свідчить про необхідність дослідження психологічних чинників таких розладів — емоційної регуляції, тривожності, алекситимії, особистісних рис та перенесених психотравм.
Мета дослідження
Визначити психологічні причини формування психосоматичних розладів у жінок віком 25-65 років з різними особистісними рисами та психоемоційними станами, та дослідити вплив зниження здатності до емоційного переживання або блокування почуттів на розвиток психосоматичних розладів.
Завдання дослідження
• Проаналізувати наукову літературу з питань психології та психосоматики.
• Визначити психологічні фактори (тривожностість, депресивність, алекситимія), які можуть сприяти розвитку та виникненню психосоматичних симптомів.
• Дослідити особливості емоційного стану, рівень тривожності та напруги за шкалою Спілберга-Ханіна та Торонтської шкали алекситимії. Та визначити рівень депресивних проявів за допомогою опитувальника PHQ-9.
• Виявити взаємозв'язок між внутрішніми переживаннями, психоемоційним станом та телесними симптомами респонденток.
• Застосувати метод мандалотерапії з метою вивчення глибинних емоційних процесів і візуалізації внутрішнього конфлікту.
• Отримати якісні дані на основі напівструкрурних інтерв'ю.
Матеріали та методи дослідження
У процесі дослідження було опитано 10 жінок віком від 25 до 65 років. Були використані наступні методи дослідження.
Теоретичні методи:
• Аналіз праць українських та зарубіжних вчених з питань психології, психотерапії, психосоматики та психосоматичних розладів. А також сучасні підручники з клінічної психології.
• Порівняльний аналіз різних теорій щодо впливу особистісних рис, емоційного стану та психологічної травми на розвиток психосоматичних симптомів
Емпіричні методи:
• Спостереження
Мета: вивчити зовнішні прояви психоемоційного стану, поведінку, психосоматичні реакції.
• Опитувальник PHQ-9 (Patient Health Questionnaire-9)
Мета: оцінити рівень депресивної симптоматики, яка може супроводжувати психосоматичні розлади.
• Методика виявлення рівня тривожності "Шкала тривожності Спілбергера – Ханіна".
Мета: виявити рівень особистісної та ситуативної тривожності як фактору, що впливає на психосоматичні прояви.
• Арт-терапевтичні методи, зокрема метод мандалотерапії.
Мета: дослідити глибинні емоційні процеси, внутрішню напругу, конфлікти та несвідомі психічні механізми, які можуть бути в основі психосоматичних симптомів.
• Метод анкетування.
Мета: зібрати суб’єктивні дані про наявність стресових факторів, тілесних скарг, особистісних характеристик, тривожних та депресивних проявів у жінок.
• Опитувальник "Торонтська шкала алекситимії" (Toronto Alexithymia Scale, TAS)
Мета: вивчення такої особистісної характеристики, як алекситимія, що полягає в труднощі розпізнавання та вербалізації власних емоцій та тілесних відчуттів.
• Інтерв’ю (напівструктуроване).
Мета: глибше зрозуміти думки, досвід, уявлення, внутрішню картину хвороби респондента.
Методи обробки даних:
• Кількісний аналіз отриманих результатів.
• Систематизація та узагальнення - для формування цілісного уявлення про психологічні фактори, що лежать в основі психосоматики.
Результати дослідження
1. За результатами опитувальника PHQ-9 (Шкала оцінки депресії) було встановлено, що 60 % жінок мали помірний або високий рівень депресивних симптомів, що вказує на значний рівень емоційного виснаження.
2. За шкалою Спілбергера–Ханіна у жінок виявлено переважно високий рівень особистісної тривожності, що вказує на стійку тривожність як рису, а не лише як ситуативну реакцію.
3. У 5 із 10 жінок був виявлений високий рівень алекситимії (TAS-20) — тобто труднощі у розпізнаванні, вираженні та усвідомленні власних емоцій. Це свідчить про алекситимічні риси, які, згідно з науковими джерелами, часто виступають основними факторами для прояву психосоматичних порушень.
4. Під час напівструктурованого інтерв’ю учасниці говорили про велику завантаженість, як на роботі, так і вдома, про те, що не завжди мають достатньо часу на відпочинок, про самопожертву та ігнорування власних потреб, про конфлікти у стосунках у сім’ї чи с колегами. Ці фактори є причиною труднощів в усвідомленні внутрішніх переживань і пригнічення емоцій.
5. Завдяки арт-терапевтичній методиці «Мандалотерапія» по малюнках деяких учасниць ми змогли визначити прояв внутрішньої тривоги, емоціональної напруги та замкнутості. Про це свідчать темні або холодні кольори, певні стадії та форми мандал. Але у інших респонденток мандали гармонійні та цілісні, переважно світлих та теплих кольорів та наповнених позитивним сенсом форм. Обговорення малюнків сприяло розслабленню, емоційному усвідомленню та вивільненню почуттів [5, с.95].
Висновки. Психіка людини привертає увагу до невирішених емоційних проблем через психосоматичні прояви. І стрімке зростання психосоматичних розладів підкреслює актуальність обраною нами теми і необхідність цілісного підходу до здоров’я, що враховує не лише фізичний стан, а й психологічне благополуччя. Ця тема є дуже важливою як у теоретичному, так і у практичному аспекті: вона дозволяє глибше зрозуміти природу тілесних проявів стресу та відкриває шлях до створення психопрофілактичних програм та програм психологічної підтримки для жінок.
Література:
1. Павленко Т. В. Про жіноче (основи роботи з жіночою психосоматикою). – Київ: Soulbooks, 2022. – 152 с.
2. Damasio, A. The feeling of what happens: Body and emotion in the making of consciousness. New York: Harcourt, 1999. 396 р.
3. Дальке, Р., Дэтлефсен, Т. Хвороба як шлях: значення і символіка хвороби. – Київ: Софія, 2007. – 304 с. – С. 12.
4. World Health Organization. Mental health of women: A critical overview [Electronic resource]. – Geneva: WHO, 2022. – Mode of access: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-of-women. (https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-of-women).
5. Kellogg, J. The Great Round of Mandala: A Psychological Study of the Archetypal Stages of the Self / Joan Kellogg. — 2nd ed. — Studio City, CA: Mandala Assessment Research Instrument (MARI), 1980. — 112 p.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter