Геннадій Анатолійович Клещар – український живописець, графік, ілюстратор і педагог, який усе життя присвятив мистецтву. Він народився 3 березня 1951 року в місті Умань у родині службовців. Змалечку виявляв інтерес до малювання, а пізніше відшліфовував свій талант під керівництвом видатного художника і педагога – Корнія Мікіндо, який розгледів у хлопцеві природні задатки і підтримав його перші творчі експерименти.
У 1968 році Г. Клещар вступив до Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова у Львові (Академія друкарства), на відділення графіки. Навчаючись в інституті, Геннадій зі своїми роботами вперше брав участь у художніх виставках. Після завершення навчання він проходив службу у Збройних Силах на Далекому Сході. Згодом працював художнім редактором у видавництві «Наукова думка». Як митець, сформувався у 1970-х роках і зараховував себе до альтернативного мистецького напряму того часу. Його діяльність не обмежувалася лише оформленням книг: він активно займався живописом і графікою. Геннадій Клещар працював у різних жанрах, але найбільше його приваблювала графіка, ілюстрація та експериментальний живопис.
З часом у митця з’явилось нове захоплення – створення поштової марки. За таку діяльність у 1991 році Г.А. Клещар був відзначений дипломом Спілки філателістів Української РСР з присвоєнням звання заслуженого філателіста СФ УРСР та врученням срібного Знаку пошани [4]. У 1999 році його талант був визнаний на національному рівні: він став членом Національної спілки художників України. З 2004 року, Геннадій Клещар працював в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини на посаді старшого викладача кафедри образотворчого мистецтва. Викладав студентам факультету мистецтв художньо-прикладу графіку (шрифт, естамп), матеріали та технології образотворчого мистецтва, історію та мистецтво книги, історію графіки, керував навчально-творчою практикою «Пленер».
Створення поштових марок і художніх конвертів, які були справжніми витворами мистецтва поступово сформувалось в окремий напрям роботи Г.А. Клещара. Марки були як поодинокими, так і утворювали цілі тематичні серії. Однією із серій були ювілейні дати запровадження магдебурзького права у різних містах [3]. Відомо, що марки вже не одне століття є знаком оплати споживачем поштових послуг. Але, починаючи з ХІХ ст., поштові марки стали самобутнім витвором мистецтва. Саме поштова марка вважалася візитівкою будь-якої країни світу. З її зовнішнього вигляду іноземець складав перше узагальнене враження про країну, що їх випускає, та про розвиток мистецтва в цій державі.
Однією з упізнаваних серій марок Г. Клещара стала підбірка з назвою «Видатні вчені України», яка зібрала на поштових конвертах постаті великих українських науковців, чиї відкриття змінили світ. Але творчість Геннадія Клещара не обмежувалася лише вшануванням науковців. Його талант знайшов вияв і в історичній тематиці. Одним з яскравих прикладів стала робота над художнім конвертом, присвяченим 220-річчю Чорноморського флоту. Проте серце митця завжди належало рідній Умані. Він неодноразово звертався до теми її історії, втілюючи її багатовікову спадщину у своїх роботах. Однією з таких праць став іменний художній конверт «Місто Умань. 350 років Магдебурзького права», виданий у 2013 році накладом у 558 тисяч примірників [4].
Окреме місце у творчості Геннадія Клещара займає вшанування відомих митців Уманщини. Він щиро захоплювався мистецькою спадщиною талановитого художника та педагога Герасима Миколайовича Подхалюзіна. Щоб зберегти пам’ять про нього, Г. Клещар використав одне з найвідоміших полотен Г.М. Подхалюзіна – картину «Будинок Волконських» для створення художнього конверта, присвяченого митцеві [3]. Однією з найулюбленіших робіт автора був блок марок та художній конверт «750 років з часу заснування міста Львів», тиражем 120 тисяч.
Не можна оминути увагою і виставкову діяльність Г.А. Клещара. Протягом багаторічної творчої праці він був організатором та учасником понад 50 виставок, з яких: 8 персональних, 5 міжнародних та всесоюзних, 17 виставок Національної Спілки художників України та Міністерства культури України, 7 виставок книжкової графіки та Всеукраїнської філателістичної виставки, що проходила в рамках святкування ювілею міста Львова і багато інших [4].
Крім створення поштових марок, Геннадій Анатолійович активно працював у жанрі книжкової графіки. Він створив серії ілюстрацій до творів: «Зоря мореплавця» В.Травінського, «Падіння Парижа» І. Еренбурга, «Виграші» Х. Кортасара, «Я стукаю у двері» Ш. Окейсі, «Пан», «Вікторія», «Під осінньою зіркою» К. Гамсуна, «Двоє під однією парасолькою» С.Абрамова та до інших творів [2]. Талановитий митець реалізовував себе і як художній редактор та художник-графік видавництв «Наукова Думка», «Молодь», «Дніпро», «Марка України». Він ілюстрував 5 романів нобелівських лауреатів: Хуліо Кортасара «Виграші», Кнута Гамсуна «Під осінньою зіркою», Шона О'Кейсі «Я стукаю у двері» [2].
У 2011 році відбулася розширена персональна виставка творчості Геннадія Анатолійовича, яка проходила в стінах Уманського художнього музею. Вона засвідчила неабиякий інтерес до творчості талановитого уманчанина, творіння рук якого відомі за межами України. Відомо, що близько 50-ти робіт майстра зберігаються у фондах галерей, музеїв, приватних колекцій України, Росії, США, Італії, Чехії, Ізраїлю, Грузії, Естонії, Швейцарії, на Мальті [1].
Митецька спадщина Геннадія Клещара є самобутньою частиною української культури, яка сприяє її європеїзації. Вона стала важливим внеском у збереження і популяризацію історії та культури міста, так як у невеликих фрагментах, часто стилізованих, митець унаочнив віхові історичні події, діяльність учасників та творців історичного процесу чи цілі періоди історичного поступу українства.
Список літератури:
1. Викладач Уманського державного педуніверситету став автором марки, присвяченої 250-річчю магдебурзького права в Україні. URL: https://vnz.org.ua/novyny/podiyi/4845-vykladach-udpu-avto
2. Коваленко А. 7 фактів про Геннадія Клещара: до дня народження уманського художника. URL: https://lnk.ua/mNBrpAANG
3. Савчук В. Посвята майстру. Геннадій Клещар і картина Герасима Подхалюзіна «Будинок Волконських». Умань історична. 2024. 3 липня.
4. Савчук В. Поштова марка у творчості Геннадія Клещара. Уманська зоря. 2016. 15 січня.
_____________________
Науковий керівник: Кузнець Тетяна Володимирівна, доктор історичних наук, професор, в.о. зав. кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter