Анотація. У статті розглядаються архітектурно-технічні аспекти застосування контрастного маркування на пішохідних переходах через трамвайні та залізничні колії в міському середовищі. Акцент зроблено на принципах візуального та тактильного дизайну, виборі матеріалів, технологіях нанесення, а також на аналізі міжнародних стандартів (ISO, AS/NZS, BS, PROWAG) і стані нормативного регулювання в Україні. Визначено основні напрями адаптації світових практик до національного контексту, підкреслено значення маркування для безпеки руху і створення безбар’єрного середовища.
Ключові слова: контрастне маркування, тактильні індикатори, переходи через колії, універсальний дизайн, безбар’єрність, безпека пішоходів.
Основний текст
Проблематика безпеки пішоходів у міському просторі залишається одним із головних викликів сучасного урбанізму. Особливо небезпечними є місця перетину трамвайних і залізничних колій, де поєднуються пішохідний рух, транспортні засоби на рейках та складні умови видимості. Контрастне маркування поверхонь у цих зонах має важливе значення для орієнтації та попередження небезпеки, особливо для людей з порушенням зору [1]. Поєднання візуальних і тактильних індикаторів дозволяє створити систему, зрозумілу для всіх користувачів, незалежно від рівня фізичних можливостей.
Міжнародні стандарти детально регламентують вимоги до таких елементів. Зокрема, документ ISO 23599:2019 визначає геометричні параметри, принципи побудови системи індикаторів і мінімальний рівень контрасту між маркуванням і навколишньою поверхнею [2]. В Австралії та Новій Зеландії діє стандарт AS/NZS 1428.4.1:2009, який регулює не лише форму та розташування тактильних плиток, а й їхні антиковзкі властивості та стійкість до атмосферних впливів [3]. У Великій Британії застосовується керівництво Guidance on the Use of Tactile Paving Surfaces, що стало одним із найдетальніших документів у сфері дизайну пішохідних зон [4]. Подібні норми діють у США відповідно до Public Right-of-Way Accessibility Guidelines (PROWAG), які інтегрують питання безбар’єрності в загальну систему транспортного планування [5].
Загальні принципи міжнародних стандартів зводяться до таких вимог: забезпечення люмінансного контрасту між маркуванням і фоном не менше 30 %, чітке функціональне розділення попереджувальних і напрямних індикаторів, дотримання стандартної геометрії виступів (куполоподібних (рис.1) або ребристих (рис.2), а також використання довговічних і антиковзких матеріалів. Візуальний контраст має бути достатнім для розпізнавання при низькому рівні освітлення, тому рекомендується застосування яскравих кольорів – білого, жовтого або червоного [6]. Водночас важливо враховувати вплив освітлення, погодних умов та рівня забруднення поверхні, які можуть змінювати сприйняття кольору [7].
Досвід окремих країн демонструє, що ефективність маркування залежить не лише від технічних характеристик, а й від узгодженості рішень на рівні міського дизайну. У Японії система тактильних плиток «Tenji blocks» була розроблена ще у 1960-х роках Сейїчі Міяке й нині стандартизована на національному рівні – тактильне маркування є обов’язковим у всіх транспортних вузлах країни [8].
В Європейському Союзі гармонізація норм здійснюється через узгодження національних документів із положеннями ISO. В Австралії та Новій Зеландії маркування інтегрується в загальні стандарти доступності, а в Канаді та США системи оцінюють додатково за параметрами зносостійкості та довготривалої експлуатації [9].
Матеріали для маркування поділяють на кілька основних типів – фарбові покриття з високим коефіцієнтом відбиття світла, термопластик, композитні плити або полімербетон [10]. Вибір матеріалу залежить від умов експлуатації: на колійних переходах переважно застосовують вставні плитки в рамці або термопластичні смуги з анкерним кріпленням, які компенсують рух рейок. Важливо, щоб покриття мало стійкість до стирання, ультрафіолету та перепадів температур.
Особливу увагу слід приділяти нічній видимості. Для цього використовуються світловідбивні елементи та рівномірне освітлення переходів, що дозволяє зменшити ризик інцидентів у темну пору доби [11]. Ефективність маркування оцінюється за низкою показників: коефіцієнт люмінансного контрасту, кількість інцидентів до і після впровадження, час орієнтації пішохода, стан покриття після експлуатації. У практиці західних країн активно застосовуються польові дослідження з відеоспостереженням і опитуваннями користувачів для отримання зворотного зв’язку [12].
В українському контексті це питання залишається частково неврегульованим. Національні нормативні документи поки що не містять комплексних вимог до контрастного маркування на переходах через колії. Певні положення містяться у ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», де наведено загальні принципи облаштування безбар’єрного простору та описано типи тактильних елементів, проте не деталізовано їх застосування у місцях перетину рейкових шляхів [13]. Також у ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці і дороги населених пунктів» визначено загальні параметри пішохідних переходів, але без згадки про контрастність чи тактильне маркування [14]. Важливим кроком стало ухвалення ДСТУ 9140:2021 «Доступність будівель і споруд. Тактильні засоби орієнтування», який регламентує форму, розмір і колірні характеристики плиток, однак він не враховує специфіку колійних переходів [15].
Приклад облаштування пішохідного переходу через трамвайні колії у місті Вінниця (перехрестя вул. Зодчих та вул. Пирогова) на рис. 3.
Рис. 3. Пішохідний перехід (м. Вінниця, перехрестя вул. Зодчих та вул. Пирогова)
Таким чином, українська нормативна база є фрагментарною та потребує адаптації до сучасних міжнародних стандартів. Відсутність єдиного стандарту створює неоднорідність рішень у різних містах, що знижує ефективність візуально-тактильної системи в масштабі всієї країни. Враховуючи успішний досвід ЄС і Японії, доцільно розробити національний стандарт або методичні рекомендації щодо проєктування контрастного маркування на колійних переходах. Такий документ мав би визначати параметри контрасту, вимоги до освітлення, типові схеми розміщення елементів, геометрію та матеріали, адаптовані до українських кліматичних умов.
Контрастне маркування є не лише технічним, а й соціально значущим елементом міського простору. Воно підвищує безпеку руху, сприяє інклюзивності та формує культуру відповідального проєктування. Ефективне впровадження можливе лише за умови поєднання нормативних змін, професійної підготовки архітекторів і залучення громадських організацій, які представляють інтереси маломобільних груп населення, зокрема людей з інвалідністю. Саме такий комплексний підхід дозволить адаптувати українські міста до стандартів універсального дизайну та зробити транспортну інфраструктуру справді доступною для всіх.
Список літератури:
1. CIBSE /TfL. Factors Influencing Pedestrian Safety: A Literature Review. URL: https://content.tfl.gov.uk/factors-influencing-pedestrian-safety-literature-review.pdf
2. ISO 23599:2019. Assistive products for blind and vision-impaired persons — Tactile walking surface indicators. International Organization for Standardization.
3. AS/NZS 1428.4.1:2009. Design for access and mobility — Tactile indicators. Standards Australia /Standards New Zealand.
4. Department for Transport (UK). Guidance on the Use of Tactile Paving Surfaces. 2011.
5. U.S. Access Board. Public Right-of-Way Accessibility Guidelines (PROWAG).
6. TacPro. Tactile Standards Guides. URL: https://www.tacpro.com.au/pages/tactile-standards-guides
7. British Standards Institution. BS 8300-2:2018 Design of an accessible and inclusive built environment. London, 2018.
8. Japan Up Close. Japan’s Tactile Paving Blocks. 2024.
9. Time Magazine. The Google Doodle Honoring Seiichi Miyake. 2019.
10. Guardian Tactile Systems. Technical data and installation manuals. 2023.
11. U.S. Department of Transportation. Pedestrian Night Visibility Research Report. 2022.
12. University of Toronto. Field Study on Tactile Marking Efficiency. 2020.
13. ДБН В.2.2-40:2018. Інклюзивність будівель і споруд. — Київ: Мінрегіон України, 2018.
14. ДБН В.2.3-5:2018. Вулиці і дороги населених пунктів. — Київ: Мінрегіон України, 2018.
15. ДСТУ 9140:2021. Доступність будівель і споруд. Тактильні засоби орієнтування. Загальні технічні вимоги. — Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2021.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter