Сучасний етап розвитку суспільства характеризується глибокими процесами цифрової трансформації, які проникають у всі сфери соціального, економічного та політичного життя. У цьому контексті особливого значення набуває електронне врядування, яке виступає не лише як технологічна новація, а як ключовий механізм модернізації системи публічного управління. Його впровадження сприяє підвищенню ефективності державного апарату, зниженню рівня бюрократії, а головне, забезпечує прозорість і підзвітність діяльності органів влади перед громадянами [1, с. 45].
Електронне врядування (e-governance) можна визначити як комплекс організаційно-правових, технологічних і комунікаційних засобів, що забезпечують взаємодію органів державної влади, бізнесу та громадян через інформаційно-комунікаційні технології. Його сутність полягає у створенні єдиної цифрової екосистеми, яка робить процеси управління більш відкритими, доступними та ефективними. Прозорість і підзвітність при цьому виступають не просто наслідком цифровізації, а цілеспрямованою метою, що забезпечує довіру громадян до влади та зміцнює демократичні інститути.
Прозорість у системі публічного управління означає відкритість дій органів влади, доступ громадян до достовірної, повної та своєчасної інформації про прийняті рішення, використання бюджетних коштів, реалізацію державних програм і надання адміністративних послуг. У цьому контексті електронне врядування стає основним інструментом забезпечення відкритості, адже саме цифрові технології дозволяють зробити урядові процеси більш доступними для суспільного контролю. Розвиток державних вебпорталів, відкритих баз даних та публічних реєстрів є важливими інструментами підвищення прозорості. В Україні прикладом є портал «Дія», який став символом цифрової держави, забезпечуючи онлайн-доступ до документів, послуг та інформації. Крім того, важливу роль відіграють системи «Прозорро», «Є-дата», «Опендатабот», що дозволяють контролювати державні закупівлі, бюджетні витрати, діяльність органів влади та підприємств. Таким чином, прозорість, реалізована через цифрові платформи, створює умови для громадського моніторингу, запобігає корупції та формує культуру відповідального управління. Вона перетворює громадянина з пасивного спостерігача на активного учасника управлінського процесу [3, c. 87].
Підзвітність є невід’ємним елементом демократичного врядування, що передбачає обов’язок органів влади звітувати про свої дії, результати діяльності та ефективність використання ресурсів. В умовах цифрової трансформації підзвітність набуває нових форм завдяки впровадженню електронних механізмів контролю та зворотного зв’язку. Електронні інструменти дозволяють громадянам не лише отримувати інформацію, а й безпосередньо взаємодіяти з органами влади. Онлайн-консультації, електронні петиції, цифрові платформи для громадських обговорень – усе це сприяє підвищенню підзвітності посадових осіб і структур державної влади, оскільки електронні системи зворотного зв’язку забезпечують можливість оперативного реагування на звернення громадян, а публічні електронні звіти підвищують рівень довіри до інститутів управління.
Одним із найважливіших аспектів електронного врядування є його антикорупційна функція. Відкритість інформації про фінансові операції, державні закупівлі, земельні та майнові відносини істотно зменшує простір для зловживань. Системи електронних декларацій, онлайн-аукціонів та електронного документообігу роблять діяльність чиновників більш підконтрольною та знижують рівень корупційних ризиків.
В Україні такі інструменти, як E-data та YouControl, стали прикладами того, як цифрові рішення можуть забезпечити не лише ефективність управління, а й прозорість фінансових потоків. Ці системи дають можливість журналістам, активістам і громадським організаціям відслідковувати фінансові операції державних структур, що сприяє формуванню громадського контролю. У міжнародній практиці аналогічні платформи, наприклад Gov.uk у Великій Британії або Data.gov у США, підтвердили, що відкритість даних сприяє не лише зниженню корупції, а й підвищенню ефективності державних послуг [2, с. 112].
Електронне врядування нерозривно пов’язане з концепцією електронної демократії, що забезпечує участь громадян у процесі прийняття рішень за допомогою цифрових інструментів. Це явище охоплює електронне голосування, публічні консультації, громадські бюджети, електронні опитування тощо. Завдяки цим механізмам громадяни отримують реальну можливість впливати на політику місцевих і центральних органів влади, що підвищує рівень підзвітності управлінських рішень. У такий спосіб формується новий тип взаємовідносин між владою та суспільством, заснований на партнерстві, довірі та спільній відповідальності.
Попри значні досягнення, розвиток електронного врядування супроводжується низкою проблем. Серед них цифрова нерівність, недостатній рівень цифрової грамотності населення, кібербезпека, а також опір традиційної бюрократії до змін. Нерідко виникає проблема фрагментарності систем, коли електронні сервіси різних органів влади не інтегровані між собою, що ускладнює обмін даними та ефективність управлінських процесів. Для подолання цих проблем необхідним є створення єдиної державної цифрової стратегії, що охоплює стандарти взаємодії між державними системами, підвищення рівня відкритості даних і розвиток інформаційної інфраструктури. Важливим кроком у цьому напрямі стало прийняття в Україні Концепції розвитку цифрової держави, у межах якої електронне врядування визначено ключовим елементом ефективного та прозорого управління.
Отже, електронне врядування є потужним інструментом забезпечення прозорості, підзвітності та відкритості системи публічного управління. Воно змінює саму філософію відносин між державою та громадянином, роблячи владу більш гнучкою, ефективною і демократичною. Український досвід свідчить, що цифровізація державного управління не лише оптимізує адміністративні процеси, а й формує нову культуру взаємодії, де громадяни мають реальні механізми впливу на владу. Розвиток електронного врядування є стратегічним напрямом побудови відповідальної, прозорої та підзвітної держави, орієнтованої на потреби людини.
Список літератури:
1. Корчак Н., Рачинський А., Ларіна Н. Цифрова трансформація та електронне врядування: наукові підходи дослідження в сфері публічного управління та адміністрування. Аспекти публічного управління. 2023. № 11(3). С. 43-49. URL: https://doi.org/10.15421/152334
2. Сайко В. Р., Лучко Г. Й. Тенденції розвитку диджиталізації в Україні. Бізнес Інформ. 2021. №7. C. 109-114. URL: https://business-inform.net/export_pdf/business-inform-2021-7_0-pages-109_114.pdf
3. Сухан І. С., Сенько А.І. Електронне урядування в Україні: правові аспекти та перспективи розвитку. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. Том 4. № 86. 2024. URL: http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320876/311445
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter