Проблематика соціальних ролей є однією з ключових у соціології, психології та соціальній роботі, оскільки саме через виконання ролей особистість інтегрується в суспільство, реалізує власний потенціал і взаємодіє з іншими людьми.
У контексті соціальної роботи поняття «соціальна роль» набуває особливого значення, адже фахівці цієї сфери працюють із різними категоріями населення, допомагаючи клієнтам відновити, змінити або розвинути свої соціальні функції й ролі. Аналіз поняття «соціальна роль» дозволяє глибше усвідомити сутність процесів соціалізації, ресоціалізації та рольової адаптації індивіда, що є основою ефективної практики соціальної роботи.
У класичному розумінні соціальна роль визначається як сукупність очікувань, норм і вимог, які суспільство висуває до особи, що займає певну соціальну позицію. Т. Парсонс одним із перших окреслив поняття ролі як структурний елемент соціальної системи, що забезпечує стабільність взаємодії між індивідами [3]. Дж. Мід і Р. Лінтон розглядали роль як механізм соціалізації, який дозволяє особистості засвоювати соціальні норми та брати участь у суспільному житті [2].
У сучасній соціальній роботі соціальна роль трактується ширше — як динамічна модель поведінки особистості, що відображає її статус у суспільстві, очікування соціуму, а також індивідуальні способи взаємодії з соціальним середовищем [5].
Таким чином, соціальна роль не лише задає певні поведінкові рамки, але й виступає індикатором соціальної ідентичності людини.
Однією з перших спроб класифікації соціальних ролей вважають концепцію Т. Парсонса [3], який виокремив низку ознак, за якими ролі можуть відрізнятися: емоційність; спосіб набуття; масштабність; ступінь формалізації; характер і спрямованість мотивації.
Прояв соціальної ролі спостерігається тоді, коли у процесі тривалої взаємодії стабільно відтворюються певні поведінкові моделі, що стають соціально очікуваними. Отже, роль розглядається як один із структурних елементів загальної поведінки особистості.
Сукупність ролей, що їх виконує особистість, відображає систему соціальних відносин у суспільстві, а поняття «соціальний статус» і «соціальна роль» є базовими категоріями рольових теорій особистості [4].
До вивчення соціальних ролей відносяться теоретичні підходи. Розвиток концепції соціальної ролі пройшов кілька етапів — від структурно-функціонального (Т. Парсонс, Р. Мертон) [3] до символічно-інтеракціоністського (Дж. Мід, Г. Блумер) [2] та соціально-конструктивістського підходів (П. Бергер, Т. Лукман) [1].
Для соціальної роботи найбільш релевантним є інтегративний підхід, який поєднує структурні та інтерактивні аспекти: соціальний працівник має враховувати як нормативні вимоги до ролей клієнтів, так і їхній індивідуальний досвід та можливості рольової адаптації.
Соціальна робота спрямована на відновлення або формування здатності людини ефективно виконувати свої соціальні ролі — батьківські, професійні, громадянські, гендерні тощо. Порушення рольового функціонування часто зумовлює соціальні проблеми: ізоляцію, девіантну поведінку, рольовий конфлікт чи дезадаптацію [6].
Отже, поняття «соціальна роль» є ключовим у соціальній роботі, оскільки воно відображає сутність процесів соціалізації, адаптації та інтеграції особистості у суспільство. Соціальна роль виступає не лише нормативною моделлю поведінки, а й інструментом самореалізації людини в соціумі.
Соціальні працівники, у своїй діяльності, спрямовують зусилля на відновлення, підтримку або корекцію рольового функціонування особистості. Від ефективності цих процесів залежить рівень соціальної компетентності, психологічного благополуччя та життєвої стабільності клієнта.
Список літератури:
1. Berger, P., Luckmann, T. The Social Construction of Reality. London: Penguin Books. 2016.
2. Mead, G. H. Mind, Self, and Society. Reprint ed. Chicago: University of Chicago Press, 2017.
3. Parsons, T. The Social 3System. Classic Reprint. Forgotten Books, 2022.
4. Городяненко В. Г. Соціологія: підручник. Київ: Видавничий центр «Академія». URL : 2003. https://www.ebk.net.ua/Book/sociology/gorodyanenko_sotsiologiya/part2/2604.htm (дата звернення: 13.11.2025).
5. Лукашевич М.П., Семигіна Т.В. Соціальна робота. Теорія і практика. Підручник. 2-ге вид. Затв. МОН України. 368 с. т. 2023 р.
6. Соціальна робота: реалії та виклики часу: навчально-методичний посібник. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2021. 229 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter