Податок на додану вартість (ПДВ) є провідним джерелом доходів державного бюджету України, формуючи вагому частку податкових надходжень [1; 2]. Його універсальність робить цей податок базовим інструментом фіскальної стабільності, однак механізм адміністрування та відшкодування залишається чутливим для бізнесу, зокрема експортерів. Складність процедур, надмірні перевірки та затримки з поверненням коштів негативно впливають на ліквідність і оборотність капіталу підприємств, знижуючи їхню конкурентоспроможність на міжнародному ринку [1, 4].
Незважаючи на функціонування системи електронної адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), на практиці зберігаються проблеми блокування податкових накладних, тривалих камеральних перевірок і фрагментарності міжвідомчої взаємодії. Це створює ризики для експортерів, які очікують на відшкодування сум ПДВ, сплачених у складі вартості імпортованих товарів та послуг. Підвищення прозорості й передбачуваності процесу відшкодування є стратегічно важливим завданням податкової політики [1, 4].
Європейські країни продемонстрували ефективні підходи до адміністрування та відшкодування ПДВ, що базуються на довірі до платників податків, автоматизації процесів і мінімальному втручанні контролюючих органів, уніфікованих положеннями Директиви Ради ЄС 2006/112/ЄС [1].
Польща використовує електронну систему KSeF (Krajowy System e-Faktur), яка забезпечує централізовану перевірку інвойсів у режимі, наближеному до реального часу, що дозволяє скорочувати строк повернення ПДВ до 25 днів [2].
Німеччина впровадила платформу ELSTER, яка поєднує податкові, митні й банківські дані, забезпечуючи автоматизований контроль без рутинних блокувань накладних і роблячи акцент на аналітичному моніторингу та пост-аудиті [3].
Франція, яка першою запровадила цей податок у 1954 р. використовує цифрову систему ПДВ із прямим зв’язком із казначейством, що забезпечує прозорість статусів і виплати в середньому за 15–20 днів [4].
Узагальнюючи європейську практику, можна відзначити три спільні риси: повна електронізація документообігу, стандартизовані формати обміну даними та селективний контроль на основі ризику, що відповідає рекомендаціям міжнародних організацій щодо цифровізації адміністрування ПДВ [5, 6].
В Україні відшкодування ПДВ здійснюється після перевірок, що подовжує строки виплат і створює простір для суб’єктивних рішень [1; 2]. Відсутність автоматизованого контролю і єдиного порталу для моніторингу заяв призводить до інформаційної непрозорості [2, 3]. З огляду на досвід ЄС, актуальним є створення системи автоматичного відшкодування на основі ризик-орієнтованого аудиту, де сумлінні платники отримують повернення без додаткових перевірок [4, 5, 6].
Пропонуємо наступні вирішення питань щодо адміністрування ПДВ:
• форматування Єдиного електронного порталу «Відшкодування ПДВ» зі статус-трекінгом заяв, відповідальними етапами та дедлайнами для органів адміністрування [4, 8];
• впровадження ризик-орієнтованої моделі допуску: «зелений коридор» для сумлінних (авто-відшкодування), вибірковий пост-аудит – для середньо-ризикових, повна перевірка – для високо-ризикових платників [3, 9];
• удосконалення стандартизації даних і наскрізної звірки інвойсів/накладних з митними деклараціями та казначейськими операціями; API-інтеграція з ERP-системою (Enterprise Resource Planning) бізнесу [3, 5–7];
• відмова від рутинних блокувань податкових накладних / розрахунок коригувань як базового інструмента контролю натомість аналітичний моніторинг та таргетовані перевірки [1, 8];
• запровадити публічні системи контролю дедлайнів для етапів відшкодування та регулярні дашборди їх виконання з метою прозорості інформації для платників [4].
Запровадження таких інструментів сприятиме скороченню термінів повернення коштів, зниженню адміністративного навантаження, зміцненню довіри бізнесу до податкових органів і підвищенню інвестиційної привабливості України. У перспективі це забезпечить стабільні фіскальні надходження без шкоди для ділової активності.
Отже, вдосконалення механізму відшкодування ПДВ має відбуватися шляхом цифровізації, прозорості та адаптації найкращих практик ЄС. Перехід до автоматичних процедур повернення, відкритість даних і мінімізація людського фактору дадуть змогу створити систему, орієнтовану на розвиток економіки, а не на покарання платників.
Список використаних джерел
1. Податковий кодекс України: Розділ V «Податок на додану вартість». – Офіц. портал Верховної Ради України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua
2. Бюджетний кодекс України. – Офіц. портал Верховної Ради України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua
3. Council Directive 2006/112/EC of 28 November 2006 on the common system of value added tax. – EUR-Lex (EU law). – Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu
4. Державна податкова служба України. Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (офіційні дані/відкриті реєстри). – Режим доступу: https://tax.gov.ua
5. KSeF – Krajowy System e-Faktur (Poland). – Офіційний урядовий ресурс Республіки Польща (gov.pl). – Режим доступу: https://www.gov.pl
6. ELSTER – Die elektronische Steuererklärung (Germany). – Офіційний портал електронної звітності. – Режим доступу: https://www.elster.de
7. TVA en ligne (France). – impots.gouv.fr, офіційний податковий портал Франції. – Режим доступу: https://www.impots.gouv.fr
8. Міністерство фінансів України. Аналітика виконання бюджету та податкових надходжень (ПДВ). – Режим доступу: https://mof.gov.ua
9. OECD. Consumption Tax Trends / VAT Digitalisation insights. – Режим доступу: https://www.oecd.org
___________________________
Науковий керівник: Безпаленко Ольга Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри фінансів, ВНЗ «Київський університет ринкових відносин»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter