Вітчизняний агропромисловий комплекс значною мірою залежить від ефективності зернового виробництва, яке є основою економічної стабільності та продовольчої безпеки країни. Особливе значення має пшениця, що виступає стратегічною культурою, здатною забезпечувати як внутрішні потреби населення, так і формувати експортний потенціал держави.
Моделювання виробництва пшениці в Україні є ключовим етапом аналітичного дослідження, що передбачає виявлення його розвитку, оцінювання взаємозв’язків між обсягами виробництва пшениці та комплексом чинників, які їх формують, а також побудову науково обґрунтованих прогнозів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування зернової галузі.
Побудова економіко-статистичної моделі виробництва пшениці передбачає поетапне здійснення комплексу процедур, спрямованих на кількісну оцінку взаємозв’язку між результативними та факторними ознаками. На початковому етапі здійснюється вибір системи показників, які найбільш повно характеризують виробничий процес. Наступний етап включає статистичну обробку первинних даних, перевірку їхньої достовірності.
Для кількісного аналізу застосовуються кореляційно-регресійні моделі, що
дають змогу встановити тісноту, напрям і характер впливу окремих факторів на
обсяг виробництва або урожайність пшениці. Аналіз параметрів моделей дає змогу не лише кількісно оцінити ступінь впливу окремих факторів, але й визначити резерви підвищення результативності виробництва. На основі побудованих моделей можна прогнозувати зміни виробничих показників за різних сценаріїв розвитку аграрного сектору, оцінювати ефективність управлінських рішень щодо підвищення продуктивності зерновиробництва.
Для ефективного управління виробництвом пшениці важливо здійснювати аналіз динаміки виробничих показників та прогнозування майбутніх змін. Трендові лінійні/нелінійні моделі є одним із основних інструментів, що дозволяють кількісно оцінити тенденції, встановити закономірності розвитку зерновиробництва. Крім того, трендові моделі можуть бути використані для прогностичної оцінки виробництва пшениці за умови попередньої перевірки їх адекватності, що передбачає оцінювання точності, надійності та статистичної значущості отриманих параметрів. Вирішення цього питання може бути здійснене двома способами – із використанням коефіцієнта детермінації та показника похибки апроксимації. Високий рівень коефіцієнта детермінації у поєднанні з низьким значенням похибки апроксимації підтверджує адекватність трендової моделі та доцільність її використання для прогнозування виробничих показників виробництва пшениці.
Таким чином, економіко-математичне моделювання виробництва пшениці формує науково обґрунтовану основу для стратегічного планування, оптимізації виробничих процесів, що сприяє підвищенню продуктивності зернового сектору, забезпеченню продовольчої безпеки та зміцненню експортного потенціалу держави.
Список літератури:
1. Чухліб А. В., Ященко А. С. Інформаційно-аналітичне забезпечення ефективності виробництва продукції рослинництва. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: «Економічні науки». 2021. № 12.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter