У контексті глобальних екологічних загроз, енергетичної нестабільності та потреби в ефективнішому використанні ресурсів інтеграція принципів сталого розвитку в систему управління підприємствами стає ключовим пріоритетом.
Теоретичне підґрунтя для осмислення концепції сталого розвитку в європейському контексті представлено у навчальному посібнику І.Якименко та співавтори [4], де систематизовано основні принципи формування політики сталого розвитку та напрями її реалізації в країнах ЄС. Узагальнення результатів досліджень свідчить, що сталий розвиток розглядається як інструмент стратегічного менеджменту, який забезпечує підвищення ефективності логістичних систем, зміцнення конкурентних позицій підприємств і їх адаптацію до викликів європейської інтеграції.
Сталий розвиток у сучасних економічних умовах розглядається як стратегічна парадигма, що забезпечує баланс між економічними результатами, екологічною безпекою та соціальною відповідальністю підприємств. В умовах євроінтеграційних процесів для України ця концепція набуває особливого значення, оскільки виступає орієнтиром для модернізації систем управління, зокрема логістичних.
Розвиток концепції сталого логістичного менеджменту у країнах Європейського Союзу ґрунтується на системному поєднанні економічних, екологічних та соціальних аспектів діяльності підприємств. У межах ЄС створено цілісну нормативну базу та інституційні механізми, спрямовані на зниження вуглецевого сліду транспорту, розвиток зеленої інфраструктури, цифровізацію логістичних процесів і підтримку «зелених» інновацій [1].
Позитивним є поступове впровадження ініціатив у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема у сферах енергоефективності транспорту, цифрової логістики та екологічного аудиту. Як зазначають О.Левіщенко та С.Кузьменко [3], приклади європейських країн свідчать, що поєднання стратегічного планування, інноваційної логістики та державного стимулювання є ключем до ефективного переходу до сталих моделей управління.
Для наочності узагальнимо основні характеристики політики сталого розвитку у логістичному менеджменті країн ЄС та України (табл. 1).
Таблиця 1
Порівняльна характеристика реалізації політики сталого розвитку
у сфері логістики
Джерело: узагальнено автором на основі [1-4].
Досвід країн ЄС демонструє, що ефективна політика сталого розвитку логістики базується на узгодженості стратегічних, нормативних та інноваційних рішень, тоді як в Україні важливо посилити інституційну спроможність, цифровізацію та державну підтримку екологічних ініціатив.
Отже, ефективне впровадження політики сталого розвитку у логістиці України вимагає комплексного підходу, що передбачає поєднання законодавчих, економічних, інноваційних і освітніх інструментів. Лише за умови узгоджених дій держави, бізнесу та громадськості можливо забезпечити перехід логістичної системи України до моделі, що відповідає європейським стандартам екологічності, ефективності та соціальної відповідальності.
Оцінювання рівня сталого розвитку логістичних систем є важливим елементом стратегічного управління, оскільки воно дозволяє визначити ефективність реалізованих заходів та виявити напрями подальшого вдосконалення. Згідно з підходами, запропонованими Європейською комісією та OECD, моніторинг сталого розвитку у логістиці має базуватися на інтегрованій системі економічних, екологічних та соціальних показників.
Для України важливим завданням є адаптація європейських підходів до національних умов, зокрема розвиток інституційного середовища, впровадження екологічних стандартів транспорту та цифровізація логістичних процесів. Запропонована система показників ефективності реалізації політики сталого розвитку дозволяє здійснювати комплексну оцінку результатів і формувати довгострокові стратегії підвищення стійкості логістичних мереж.
Список використаних джерел:
1. Верстяк О. Інноваційні виклики в процесі євроінтеграції. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки, 2024, № 1(93), С. 18–26. DOI: 10.34025/2310-8185-2024-1.93.02
2. Ремига Ю., Приймак Н. Сталий розвиток як стратегічний пріоритет логістичного менеджменту підприємства. Сталий розвиток економіки, 2025, № 2(53), С. 579–586. DOI: 10.32782/2308-1988/2025-53-82
3. Левіщенко О., Кузьменко С. Стратегія сталого розвитку логістичної компанії: етапи впровадження та ключові виклики. Економіка та суспільство, 2024, № 68. DOI: 10.32782/2524-0072/2024-68-113
4. Якименко І.Л., Петрашко Л.П., Димань Т.М. та ін. Стратегія сталого розвитку: Європейські горизонти. Київ: НУХТ, 2022. 337 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter