Вступ. Кишкова мікробіота людини відіграє ключову роль у підтримці гомеостазу та бере участь у процесах травлення, синтезі вітамінів, захисті від патогенів, регуляції імунної системи та впливі на метаболічні й нейроендокринні процеси [1]. Порушення її складу, або дисбіоз, асоціюється з розвитком антибіотико-асоційованої діареї (AAD), некротизуючого ентероколіту (NEC) у передчасно народжених дітей, синдрому подразненого кишечника та запальних захворювань кишечника [2].
У зв’язку з високою частотою порушень мікробіоти, зумовлених дією антибіотиків, стресом чи інфекційними захворюваннями, все більшої уваги набувають засоби для її відновлення та підтримання балансу. Одним із найперспективніших напрямів у цьому контексті є застосування пробіотиків – живих мікроорганізмів, які при введенні у достатній кількості сприяють зміцненню здоров’я людини.
Пробіотики активно використовуються як допоміжний терапевтичний засіб, що сприяє нормалізації складу кишкової мікрофлори, зниженню ризику антибіотикоасоційованих порушень та підвищенню ефективності основного лікування. Їх ефективність залежить від конкретного штаму, дози та стану пацієнта [3]. Розуміння сучасної доказової бази є важливим для оптимального призначення пробіотиків у клінічній практиці.
Мета роботи. Проаналізувати сучасні наукові дані щодо ефективності пробіотиків, визначити основні терапевтичні показання, оцінити безпеку та окреслити перспективи застосування.
Матеріали та методи. Проведено огляд наукових джерел за 2020–2025 рр. у базах PubMed, Cochrane Library та NCBI Bookshelf. До аналізу включено міжнародні настанови WGO, ESPGHAN, AGA, а також рандомізовані контрольовані дослідження та систематичні огляди, присвячені основним пробіотичним штамам (Lactobacillus rhamnosus GG, Bifidobacterium spp., Saccharomyces boulardii, VSL#3) [4, 5]. Під час дослідження проведено аналіз ефективності, профіль безпеки та оптимальні дози застосування пробіотичних штамів.
Результати. За результатами аналізу сучасних досліджень встановлено, що пробіотики достовірно знижують ризик розвитку AAD у дітей і дорослих на 40–60 %, особливо при застосуванні Lactobacillus rhamnosus GG та Saccharomyces boulardii [1, 3]. У передчасно народжених дітей застосування мультиштамових пробіотиків достовірно знижує ризик розвитку NEC та смертності, що підкреслює необхідність їх обережного використання під належним контролем якості [2].
Механізм дії пробіотиків реалізується через конкуренцію з патогенами за екологічну нішу та поживні речовини, синтез антимікробних сполук, зміцнення бар’єрної функції кишечника та модуляцію імунної відповіді [1]. У пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника (ЗЗК), зокрема виразковим колітом та проктитом, застосування мультиштамових пробіотичних сумішей, таких як VSL#3, виявило ефективність у підтриманні ремісії та зниженні частоти загострень [5]. Водночас ефективність пробіотиків при хворобі Крона залишається недостатньо підтвердженою, що, ймовірно, пов’язано з відмінностями у патогенезі та мікробіоті цих пацієнтів.
Інші напрями використання пробіотиків, зокрема при синдромі подразненого кишечника, алергічних захворюваннях та метаболічному синдромі, демонструють перспективні, але наразі непереконливі результати, що потребують подальших масштабних досліджень із чітким визначенням штамів та дозування [3, 5, 6].
У цілому пробіотики характеризуються високим профілем безпеки, однак у тяжкохворих або імунокомпрометованих пацієнтів можливі поодинокі випадки бактеріємії чи фунгіємії [1].
До основних проблем, що обмежують широке впровадження пробіотиків у клінічну практику, належать гетерогенність штамів, відсутність стандартизації препаратів, варіабельність дозувань та неоднорідність клінічних результатів. Ці чинники ускладнюють узагальнення даних і потребують розробки єдиних підходів до оцінки ефективності та безпеки пробіотичних засобів.
Висновки. Пробіотики є цінним допоміжним засобом у клінічній практиці, зокрема для профілактики AAD, зниження ризику NEC у передчасно народжених дітей та підтримання ремісії при окремих формах запальних захворювань кишечника. Їх ефективність є штам-специфічною, тому призначення повинно ґрунтуватися на доказовій клінічній інформації та індивідуальних характеристиках пацієнта.
Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку персоналізованих пробіотичних підходів, а також вивчення синбіотиків і постбіотиків, з одночасною стандартизацією клінічних випробувань для підвищення безпеки та доказової ефективності цих засобів.
Список літератури:
1. Yang Q., Hu Z., Lei Y., Li X., Xu C., Zhang J., Liu H., Du X. Overview of systematic reviews of probiotics in the prevention and treatment of antibiotic-associated diarrhea in children. Frontiers in Pharmacology, 2023, vol. 14, art. 1153070. DOI 10.3389/fphar.2023.1153070.
2. Van den Akker C.H.P., Belik J., Domellöf M., et al. Probiotics in preterm infants. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, 2020, vol. 70, no. 1, pp. 21–30. DOI 10.1097/MPG.0000000000002852.
3. Wang Y., Chen N., Niu F., Li J., Zhang W., Liu X. Probiotics therapy for adults with diarrhea-predominant irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis of 10 RCTs. International Journal of Colorectal Disease, 2022, vol. 37, pp. 2157–2168. DOI 10.1007/s00384-022-04261-0.
4. McCullough F., Farthing M., Lobo D., et al. Safety and efficacy of probiotic supplementation for critically ill adult patients: a systematic review and meta-analysis. Nutrition Reviews, 2023, vol. 81, no. 3, pp. 322–338. DOI 10.1093/nutrit/nuac059.
5. Lee Y.Y., Kim J.H., Park S., et al. Use of probiotics in clinical practice with special reference to gastrointestinal diseases. Journal of Gastroenterology and Hepatology, 2021, vol. 36, pp. 1020–1030. DOI 10.1002/jgh3.12469.
6. Xi Z., Fenglin X., Yun Z., Chunrong L. Efficacy of probiotics in the treatment of allergic diseases: a meta-analysis. Frontiers in Nutrition, 2025, art. 1502390. DOI 10.3389/fnut.2025.1502390.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter