У сучасному світі стрес став невід’ємною частиною життя кожної людини. Постійна інформаційна напруга, емоційні перевантаження, високі навчальні чи професійні вимоги призводять до порушення емоційного балансу.
Особливо вразливою групою є молодь і студенти, які поєднують інтенсивне навчання, часту зміну соціальних контактів і нестабільний режим сну. Під впливом стресу в організмі активується гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь (ГГНВ), яка відповідає за вироблення основних гормонів стресу кортизолу, адреналіну та норадреналіну [1, с.45]. Дані гормони допомагають організму пристосуватися до адаптаційних реакцій організму: підвищують артеріальний тиск, рівень глюкози в крові, прискорюють серцебиття, покращують увагу та реакцію.
Однак, тривале або хронічне підвищення рівня гормонів стресу спричинює виснаження нервової системи, розлади сну, погіршення пам’яті, емоційне вигорання і навіть розвиток депресивних та тривожних станів. У короткочасному режимі гормони стресу забезпечують виживання і адаптацію, а при тривалому — стають фактором ризику психоемоційного виснаження та психосоматичних захворювань [2, с. 21 ].
Саме тому вивчення гормональної відповіді на стрес має важливе значення для розуміння взаємозв’язку між фізіологією, емоційною стабільністю та психічним здоров’ям людини, а також для ефективних профілактичних заходів.
Мета роботи. Проаналізувати роль основних гормонів стресу у формуванні емоційних реакцій людини, а також визначити їх вплив на психічне здоров’я.
Результати та обговорення. Під час стресу організм активує симпато-адреналову систему, що стимулює викид адреналіну та норадреналіну.
Адреналін — підвищує частоту серцевих скорочень, дихання, тиск, активізує роботу м’язів.
Норадреналін — посилює концентрацію, увагу, готує організм до швидкої реакції.
Кортизол — збільшує рівень глюкози в крові, підтримує енергетичний баланс і адаптацію до навантажень [3, с. 33].
Їхній вплив може бути як адаптивним, так і деструктивним залежно від тривалості дії стресового чинника. Зокрема, у короткочасному режимі така реакція має адаптаційне значення: вона допомагає швидко мобілізувати сили у стресових ситуаціях.
Якщо ж стрес затягується, гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь працює без перерви, і рівень кортизолу постійно високий. Такий стан негативно впливає на мозок, серце, імунну систему та обмін речовин.
Під впливом тривалого стресу знижується активність серотоніну та дофаміну (нейромедіаторів настрою), що зумовлює розвиток депресивних і тривожних станів, апатію та безсоння [4, с. 12].
Високий рівень кортизолу порушує роботу імунної системи: спочатку він має протизапальну дію, але при тривалому підвищенні клітини стають до нього нечутливими, що сприяє ослабленню імунітету та розвитку серцево-судинних і аутоімунних хвороб.
Репродуктивна система також чутлива до стресу - гальмує вироблення статевих гормонів. У жінок може спричиняти порушення менструального циклу та зниження фертильності, а у чоловіків — зниження рівня тестостерону та лібідо.
Метаболічна система: надлишок кортизолу спричиняє накопичення жиру у вісцеральній області, що збільшує ризик ожиріння, діабету та гіпертонії. Хронічний стрес супроводжується соматичними симптомами — тахікардією, головними болями, порушенням травлення, коливаннями тиску. Такі прояви часто спостерігаються у студентів під час іспитового періоду, коли організм перебуває у стані емоційного виснаження.
Для підтримання гормональної рівноваги важливо дотримуватись здорового способу життя:
• нормалізувати сон (7–8 годин щодня);
• займатися фізичною активністю (ходьба, йога, плавання);
• практикувати релаксацію — медитацію, дихальні вправи;
• збалансовано харчуватися, уникати надлишку кофеїну та цукру [5, с. 79; 6, с. 532].
Таким чином, підтримання гормонального балансу, нормалізація сну, фізична активність і психоемоційна розрядка мають вирішальне значення для збереження психічного здоров’я та стабільності нервової системи.
Висновки. Гормональна відповідь на стрес має подвійний характер: у короткостроковому періоді вона сприяє адаптації, при тривалому виснажує організм. Основним гормоном хронічного стресу є кортизол, який негативно впливає на нервову, імунну, репродуктивну та метаболічну системи. Хронічний стрес зумовлює розвиток депресії, тривожних розладів, безсоння, ожиріння та соматичних патології. Для збереження психічного здоров’я необхідно підтримувати гормональний баланс шляхом дотримання режиму праці та відпочинку, фізичної активності, повноцінного сну та психологічної розрядки.
Список літератури
1. Міщенко В. М., Кузьміна Т. С. (2022). Вплив хронічного стресу на функціональний стан нервової системи. Журнал клінічної та експериментальної патології. №4. С. 45–52.
2. Гаврилюк О. В., Бєляєва І. В. (2023). Кортизол і психічне здоров’я: сучасні уявлення про механізми дії. Український медичний часопис. №2 (148). С. 21–27.
3. Зінченко С. І., Орел Н. І. (2021). Гормони стресу та їх вплив на метаболічні процеси організму. Проблеми ендокринології. №3. С. 33–39.
4. Черненко Т. В. (2020). Стрес та нейрогуморальна регуляція психоемоційного стану. Фізіологічний журнал. №5. С. 12–18.
5. Нечитайло Л.Я., Бобяк Ю.О., Мандзій Л.Р. (2024). Вплив стресу на емоційний стан студентів-медиків. The 10th International scientific and practical conference “Current challenges of science and education” (June 3-5, 2024) MDPC Publishing, Berlin, Germany. 79-84 p.
6. Пристацька Ю., Фіалкович Ю. (2025). Фізичне виховання як засіб профілактики стресу і психічного навантаження серед студентів вищих навчальних закладів. Проблеми та перспективи розвитку системи безпеки життєдіяльності: Зб. наук. праць XX Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, курсантів та студентів. Львів: ЛДУ БЖД. С. 532-534.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter