У сучасних умовах глобальної трансформації фінансових ринків концепція ESG-фінансування посідає ключове місце у формуванні нової моделі сталого економічного розвитку. Вона передбачає інтеграцію екологічних, соціальних та управлінських чинників у процес прийняття фінансових рішень, що забезпечує підвищення інвестиційної привабливості компаній і зниження ризиків у довгостроковій перспективі. За даними Global Sustainable Investment Alliance, обсяг активів, інвестованих за принципами ESG, у 2023 році перевищив 30 трлн доларів США, що свідчить про глобальний перехід до відповідального інвестування [1; 2].
Світовий досвід свідчить, що основними драйверами розвитку ринку ESG-фінансування є посилення регуляторного тиску, обов’язковість нефінансової звітності, активізація інституційних інвесторів і суспільний запит на прозорість бізнесу [3; 4]. Європейський Союз, США, Японія та Канада демонструють ефективні приклади впровадження ESG-стандартів у корпоративну практику, що дозволяє залучати значні обсяги капіталу до секторів зеленої енергетики, інновацій та циркулярної економіки [5].
Регуляторна архітектура Європейського Союзу є еталонною у сфері сталого фінансування. Прийняття Регламенту SFDR, Таксономії сталих інвестицій і Директиви CSRD забезпечує гармонізацію звітності, підвищує прозорість і мінімізує ризики «ґрінвошингу» [6; 7; 8]. Для України гармонізація національного законодавства з європейськими нормами створює стратегічні передумови для інтеграції до єдиного фінансового простору та підвищення довіри міжнародних інвесторів [9].
Український ринок ESG-фінансування перебуває на початковій стадії розвитку, проте має значний потенціал у контексті повоєнної відбудови, залучення міжнародного капіталу та розвитку «зеленої» економіки. Серед передумов його становлення — удосконалення екологічної політики, державна підтримка сталих ініціатив, створення стимулів для банків і бізнесу, а також формування національних стандартів нефінансової звітності [10]. Показовим прикладом є випуск зелених облігацій Державним експортно-імпортним банком України, який започаткував розвиток внутрішнього ринку сталих фінансових інструментів [11].
Разом із тим, становлення ESG-фінансування в Україні супроводжується низкою викликів: відсутністю повноцінної нормативно-правової бази, низьким рівнем обізнаності бізнесу, браком достовірних даних і складністю оцінки ESG-ризиків. Вагомими стримувальними чинниками залишаються макроекономічна нестабільність і воєнні ризики, що знижують довіру іноземних інвесторів [12; 13]. Для подолання цих бар’єрів необхідна державна стратегія розвитку сталого фінансування, орієнтована на довгострокову співпрацю з міжнародними партнерами [14].
Важливим напрямом адаптації міжнародного досвіду є впровадження системи оцінювання ESG-показників підприємств за європейськими стандартами звітності, що забезпечить прозорість, довіру інвесторів і створить умови для участі українських компаній у глобальних ланцюгах сталого фінансування [15]. Подальшого розвитку потребує ринок зелених облігацій, соціальних бондів і кредитів, прив’язаних до результатів сталого розвитку, які становлять основу майбутнього сталого фінансового сектору [16].
Отже, ESG-фінансування виступає не лише інструментом фінансової стабільності, а й чинником модернізації української економіки. Його впровадження сприятиме підвищенню ефективності корпоративного управління, залученню інвестицій і переходу до моделі сталого розвитку, що є необхідною умовою для інтеграції України у європейський економічний простір.
Список літератури:
1. OECD. ESG Investing and Sustainability Disclosure. – Paris : OECD Publishing, 2022. – 45 p.
2. Global Sustainable Investment Alliance. Global Sustainable Investment Review 2023. – GSIA, 2023. – 80 p.
3. United Nations Environment Programme Finance Initiative (UNEP FI). Financing Sustainable Development. – Geneva : UNEP, 2023. – 65 p.
4. PwC. The growth of green finance markets in Europe. – London : PwC Research Centre, 2022. – 52 p.
5. MSCI ESG Ratings Methodology. – New York : MSCI Inc., 2023. – 40 p.
6. Regulation (EU) 2019/2088 on sustainability‐related disclosures in the financial services sector (SFDR). – Official Journal of the European Union. – 2019. – L317/1.
7. Directive (EU) 2022/2464 of the European Parliament and of the Council on Corporate Sustainability Reporting (CSRD). – Official Journal of the European Union. – 2022. – L322/15.
8. European Commission. EU Taxonomy for Sustainable Activities. – Brussels : European Commission, 2024. – 60 p.
9. World Bank. Green Recovery and Sustainable Finance in Eastern Europe. – Washington, D.C. : World Bank, 2024. – 78 p.
10. Національний банк України. Звіт про розвиток сталого фінансування в Україні у 2024 році. – Київ : НБУ, 2024. – 112 с.
11. Державний експортно-імпортний банк України. Пресреліз про випуск зелених облігацій [Електронний ресурс]. – 2023. – Режим доступу: https://www.eximb.com (дата звернення: 20.10.2025).
12. UN PRI. ESG Integration Report 2023. – London : UN Principles for Responsible Investment, 2023. – 90 p.
13. European Investment Bank. Climate Finance and Resilience Report 2023. – Luxembourg : EIB, 2023. – 70 p.
14. Ministry of Economy of Ukraine. Sustainable Development and Finance Roadmap. – Kyiv : Мінекономіки України, 2024. – 56 p.
15. European Financial Reporting Advisory Group (EFRAG). ESRS Exposure Drafts. – Brussels : EFRAG, 2023. – 88 p.
16. International Capital Market Association (ICMA). Green Bond Principles 2023. – Zurich : ICMA, 2023. – 45 p.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter