Спорт характеризується високим рівнем фізичних і психологічних навантажень, що супроводжується значним ризиком виникнення травм та передпатологічних станів. Особливої актуальності набувають питання профілактики спортивного травматизму й своєчасного відновлення функціональних можливостей спортсменів, адже від цього залежить не лише результативність виступів, але й тривалість спортивної кар’єри.
Сучасні наукові підходи у сфері спортивної медицини підкреслюють, що ефективність відновлення після травм визначається не лише застосуванням медичних технологій, але й інтеграцією спеціалізованих методів фізичної реабілітації. Для спортсменів ігрових видів спорту особливе значення має поєднання відновлювальних засобів, що спрямовані як на усунення наслідків перевантажень, так і на профілактику повторних пошкоджень.
Висока динамічність і контактність гри зумовлюють те, що баскетбол належить до найтравматичніших серед ігрових видів спорту. Найчастіше зазнають пошкоджень нижні кінцівки: колінний і гомілкостопний суглоби, а також ахіллове сухожилля. Це пояснюється постійними стрибками, різкими змінами напрямку руху та фізичним контактом між гравцями. Такі ушкодження потребують комплексного підходу до профілактики й відновлення, оскільки навіть незначні травми можуть призвести до тривалого зниження працездатності та повторних рецидивів [1].
Аналіз спортивного травматизму свідчить, що у баскетболістів віком 17–18 років особливо вразливою є саме опорно-рухова система. У цей період відбувається інтенсивний розвиток м’язової силових й швидкісно-силових якостей, але й структури суглобів і сухожиль ще не завжди встигають адаптуватися до високих навантажень. Це створює додатковий ризик ушкоджень, що підтверджує необхідність спеціалізованих відновлювальних програм.
У зв’язку з цим актуальним є застосування сучасних відновлювальних методів, серед яких важливу роль відіграють спортивний масаж та кінезіотейпування. Масаж сприяє нормалізації кровообігу, зменшенню больових відчуттів і м’язового напруження, тоді як кінезіотейпування забезпечує додаткову підтримку суглобів і м’язів без обмеження амплітуди рухів, створюючи умови для швидшого повернення спортсмена до тренувальної та змагальної діяльності. Їхнє комплексне застосування в системі відновлення баскетболістів віком 17–18 років дозволяє підвищити ефективність профілактики травм, оптимізувати процес реабілітації та зберегти високий рівень спортивної працездатності.
Наукові дослідження [1; 2] підтверджують, що відновлення є важливою складовою адаптації організму спортсмена до навантажень. Під час інтенсивної рухової діяльності відбуваються зміни у роботі різних систем: серцево-судинної, дихальної, нервової, м’язової. Після завершення тренування ці системи поступово повертаються до вихідного стану, що і становить сутність процесів відновлення. У спорті цей процес означає не просто повернення організму до початкового стану, а поступове підвищення рівня тренованості та покращення фізичних показників. З кожним тренуванням в організмі накопичуються й закріплюються функціональні зміни, що формуються саме у період відновлення. Саме завдяки цим адаптаційним реакціям зростає рівень тренованості спортсмена.
Раціонально організоване відновлення дає можливість спортсменам ефективно пристосовуватися до зростаючих фізичних навантажень, зменшувати ймовірність травм та підтримувати високий рівень працездатності. Це не перерва між тренуваннями, а активний і значущий елемент підготовчого процесу, який забезпечує поступовий прогрес у спортивних результатах. Відновлювальні заходи спрямовані не лише на повернення функціональних систем організму до вихідного стану, але й на перевищення цього рівня, створюючи передумови для підвищення тренованості та досягнення нових показників.
До основних засобів відновлення належить широкий спектр масажних методик, які ефективно застосовуються на різних етапах тренувального і змагального циклу. Серед усіх методів фізичного відновлення особливе місце займає масаж, який завдяки своїм фізіологічним та психоемоційним ефектам широко застосовується у баскетболі як у тренувальний, так і у змагальний період. Масаж у спортивній медицині розглядається не лише як засіб лікування чи профілактики захворювань, але й як потужний інструмент прискорення відновних процесів після тренувальних і змагальних навантажень. Його застосування дає змогу швидше усунути ознаки втоми, підготувати організм до наступних фізичних зусиль та знизити ризик травматизму [3].
Комплексний вплив масажу на організм реалізується через три взаємопов’язані механізми – механічний, рефлекторний і гуморальний. Їхня взаємодія зумовлює позитивні зміни у роботі різних органів і систем. Масаж виступає механічним подразником, що здатний викликати як загальну реакцію організму, так і локальну відповідь у зоні впливу. Регулярне застосування масажу покращує скоротливі властивості та силу м’язів, відновлює їхній тонус, сприяє розсмоктуванню набряків і крововиливів, стимулює регенераційні процеси.
До сучасних напрямів спортивного масажу належать лімфодренажний, вакуумний та інструментальний (IASTM) масаж. Лімфодренажний масаж активізує функціонування лімфатичної системи, покращує відтік лімфи, знижує набряки, сприяє швидшому виведенню продуктів метаболізму. Вакуумний масаж ґрунтується на створенні негативного тиску, який активізує кровообіг і м’язову діяльність, сприяє регенерації тканин після інтенсивних навантажень. Інструментальний масаж дозволяє цілеспрямовано працювати з фасціями та м’якими тканинами, покращуючи мікроциркуляцію й зменшуючи тригерні точки.
Кінезіотейпування є відносно новим, але вже достатньо поширеним методом підтримки та відновлення функціонального стану опорно-рухового апарату спортсменів. Його суть полягає у наклеюванні на шкіру еластичних бавовняних стрічок, що частково беруть на себе механічне навантаження, зменшують біль, покращують пропріоцепцію та мікроциркуляцію. Кінезіотейпування створює хвилеподібні складки шкіри, зменшує тиск на нервові закінчення, стимулює шкірні рецептори, нормалізує руховий контроль та оптимізує лімфовідтік [4].
Практичний досвід доводить, що кінезіотейпування сприяє зменшенню болю, набряків і гематом, підтриманню амплітуди рухів у суглобах і створенню умов для регенерації м’язово-зв’язкових структур. У баскетболі метод особливо актуальний для профілактики та відновлення при ушкодженнях коліна, гомілкостопа та ахіллового сухожилля.
Обидва методи відновлення, спортивний масаж і кінезіотейпування – мають різні механізми дії, але в комплексному застосуванні підвищують ефективність реабілітаційних заходів і створюють надійну основу для підтримання високої спортивної працездатності юних баскетболістів.
Список використаних джерел:
1. Дорошенко Е. Д. Проблема травматизму в ігрових видах спорту та перспективи використання засобів фізичної реабілітації // Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2021. Вип. 18. С. 127–132.
2. Захожа Н. Я., Касарда О. З., Захожий В. В., Савчук А. І. Вплив масажу на фізіологічні процеси в організмі людини та специфіка його застосування у спорті // Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2025. Вип. 9 (196). С. 109–112. DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2025.09(196).21.
3. Козіна Ж. Л., Собко І. М., Назаренко Д. Д., Глядя С. А. Вплив відновного масажу після змагань на показники функціональних можливостей кваліфікованих волейболісток // Health, sport, rehabilitation. 2018. № 2 (4). С. 64–72. DOI: 10.5281/zenodo.1342468.
4. Chang H. Y., Huang Y. H., Cheng S. C., Yeh C. Y., Wang C. H. Prophylactic Kinesio Taping Enhances Balance for Healthy Collegiate Players // Journal of Sports Medicine and Physical Fitness. 2018. Vol. 58, No. 5. P. 651–658. DOI: 10.23736/S0022-4707.17.06955-9.
_____________________________
Науковий керівник: Король Світлана Анатоліївна, кандидат з фізичного виховання і спорту, доцент, доцент кафедри фізичного виховання і спорту
|