У сучасній освітній практиці інтелектуальні карти (mind maps) набувають статусу ефективного інструменту для візуалізації знань, що особливо актуально в контексті вивчення біології старшокласниками. Цей метод, запропонований Т. Б’юзеном у 1970-х роках, дозволяє структурувати складну інформацію у формі діаграм, де центральна ідея розгалужується на ключові поняття, сприяючи глибшому розумінню та запам’ятовуванню. Застосування інтелектуальних карт на уроках біології не лише полегшує сприйняття абстрактних концепцій, таких як еволюція чи екосистеми, але й активізує навчальну діяльність старшокласників, перетворюючи пасивне засвоєння знань на творчий процес [1].
У європейській освітній практиці використання інтелектуальних карт є сталою педагогічною традицією ще з 1990-х років. Натомість в Україні цей метод почав активно поширюватися з середини 2010-х років, особливо в контексті впровадження компетентнісного підходу та реформи «Нова українська школа». До цього інтелектуальні карти застосовувалися більш фрагментарно − переважно в експериментальних або приватних освітніх практиках. Нині цей засіб навчання інтегрується в навчальні програми старшої школи для стимулювання активного, самостійного та візуально орієнтованого засвоєння знань старшокласниками.
Як зазначають дослідниці Н. Баюрко та Л. Нікітченко, використання інтелектуальних карт у старшій школі для уроків біології та екології сприяє формуванню системного мислення й дозволяє старшокласникам самостійно встановлювати зв’язки між поняттями − наприклад, під час вивчення харчових ланцюгів чи генетичних процесів [2]. Аналогічної позиції дотримуються зарубіжні науковці Д. Момсен, Е. Спет, С. Вайз та Т. Лонг, які вважають, що інтелектуальні карти формують у здобувачів освіти здатність бачити біологічні об’єкти не ізольовано, а як частини взаємопов’язаних систем [4]. Такий підхід допомагає старшокласникам глибше розуміти міжрівневі взаємодії та причинно-наслідкові зв’язки в біологічних процесах.
Інтелектуальні карти також сприяють розвитку критичного мислення старшокласників, оскільки передбачають структурування ідей, аналіз логічних зв’язків і узагальнення матеріалу. Візуалізація знань за допомогою графічних елементів − діаграм, кольорових гілок, символів − полегшує запам’ятовування та стимулює пізнавальну активність. У біології, де значна частина матеріалу має системний характер, це дозволяє учням осмислювати теми комплексно та взаємопов’язано.
Залежно від мети навчання, обсягу інформації та рівня узагальнення, інтелектуальні карти поділяються на кілька типів: ієрархічні, деревоподібні, сіткові, хронологічні, порівняльні, причинно-наслідкові та циклічні. Ієрархічні карти застосовуються для структурування знань від загального до конкретного, сіткові − для відображення багаторівневих зв’язків між поняттями, а хронологічні чи циклічні − для демонстрації послідовності або повторюваності процесів. Порівняльні й причинно-наслідкові карти допомагають старшокласникам встановлювати логічні зв’язки між біологічними явищами, сприяючи розвитку аналітичного мислення та глибшому розумінню навчального матеріалу [3].
Науковці А. Авоcіка та О. Околі (2023) провели опитування та квазіексперимент серед учнів з метою порівняння ефективності використання методу інтелектуальних карт із традиційними підходами до викладання біології. Результати показали, що старшокласники, які навчалися із застосуванням інтелектуальних карт (з використанням кольорів, символів і коротких ключових слів), продемонстрували вищий рівень зацікавленості у вивченні біології порівняно з тими, хто навчався за традиційною методикою. Крім того, зростання інтересу пояснюється тим, що сучасні учні активно користуються можливостями цифровізації освітнього процесу − створюють інтелектуальні карти не лише у традиційному паперовому форматі, а й за допомогою тематичних онлайн-платформ, таких як Canva, MindMeister, Coggle, Miro тощо. Використання цифрових інструментів робить навчання більш інтерактивним, візуально привабливим і наближеним до звичних для старшокласників форматів роботи з інформацією, що додатково стимулює їхню пізнавальну активність і творче мислення.
Таким чином, інтелектуальні карти є ефективним педагогічним засобом активізації навчальної діяльності старшокласників на уроках біології. Вони сприяють розвитку творчого, системного й критичного мислення, полегшують засвоєння складного матеріалу та підвищують мотивацію до навчання. Метод mind maps поєднує в собі наочність, інтерактивність і самостійність, що цілком відповідає сучасним вимогам компетентнісного навчання та формує підґрунтя для розвитку наукового світогляду старшокласників.
Список літератури:
1. Баюрко Н.В. Використання інтелектуальних карт на уроках біології та екології у старшій школі. (2020). Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 24-31. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2020-57-24-31.
2. Баюрко Н. В., Нікітченко Л. О. Формування інтелектуальних умінь учнів на уроках біології засобами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021-2022 н.р. Вінниця, 2022. С.98-108.
3. МудрийTV. Як створити інтелектуальну карту або карту пам’яті, 2023. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=3rVTVHwjxR8
4. Momsen J., Speth E. B., Wyse S., Long T. Using Systems and Systems Thinking to Unify Biology Education // CBE – Life Sciences Education. – 2022. – Vol. 21, № 2. – Art. es3. – DOI: 10.1187/cbe.21-05-0118.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter