В серпні 2024 року Верховна Рада схвалила законопроєкт про заборону російської церкви на території України. Релігійним установам дали час розірвати зв'язки з РПЦ до травня 2025 року. Закон принципово передбачає, заборону в Україні УПУ МП, керівництво якої знаходиться в державі, яка веде збройну агресію проти України. У свою чергу УПЦ МП, якою заправляє митрополит Онуфрій, вже без українського громадянства, але по-справжньому розривати з Росією, чи виїжджати до неї він не спішить, але на весь світ заявляє про «релігійні утиски в Україні». Диктатор Володимир Путін також не приховуючи своїх інтересів у цьому питанні: попросив новообраного Папу Римського Лева XIV про «підтримку свободи віросповідання в Україні», також звинуватив її в «атаках на цивільні об'єкти» і закликав захистити священиків московського патріархату в Україні [1]. Пізніше 26 липня, Папа Римський, вперше зустрівся з делегацією підконтрольної кремлю російської православної церкви (РПЦ). Делегацію РПЦ очолював голова відділу зовнішніх церковних зв'язків московського патріархату митрополит Волоколамський Антоній (Севрюк), який слізно розповідав Папі Леву XIV про гоніння, яких зазнає сьогодні УПЦ МП. Це церква в храми якої, переодично залітають російські беспілотники «шахеди-герані», обо ракети «калібри» [2]. Яку треба мати совість, чи взагалі вона присутня у цих нелюдях, роблячі такі заяви на четвертому році повномасштабної війни. Тобто, Папу Римського просять, щоб він захистив, священиків УПУ МП, які починаючи з 2014 року, а особливо в 2022 році, коли приходи московського патріархату, прославляючи «руський мір», перетворилися просто на центри управління захопленням України. Це не секрет, що в багатьох населених пунктах в межах церкви, не тільки знаходилися і ховалися диверсійні групи, там лежала зброя, там була вибухівка, звідти управлялися підрозділи збройних сил Російської Федерації, там вони переховувалися, звідти ними командували використовуючи в тому числі і системи спецзв’язку [3]. УПЦ МП прославляла і продовжує восхваляти «руський мір», якими методами це робиться, відповідно ця церква немає нічого спільного ні з вірою, ні совістю, ні релігією взагалі. Це фсбшна структура , яка всеціло працює на путінський режим [4]. «Повертаючись до наших баранів»: в Україні минулого року було заборонено УПЦ МП. Фактично йдеться про заборону діяльності цієї структури, яка офіційно має статус автономії у складі РПЦ. Документом передбачено, що в разі виявлення порушень в діяльності релігійної організації слід припиняти її діяльність у судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії. Але буквально зараз, отці УПЦ МП, ніби в’юни на розпеченій сковорідці, докладають зусиль, щоб звести нанівець напрацювання Держслужби з етнополітики щодо встановлення афільованості з релігійним центром у РФ. Адже на кону – збереження обширної релігійної інфраструктури московського патріархату в Україні. Активну лобістську діяльність на користь УПЦ МП у США веде Роберт Амстердам, який у 2024 році відвідував Україну. Його діяльність забезпечував підсанкційний олігарх Вадим Новинський, який є кліриком московської церкви. За даними Державної служби з етнополітики та свободи совісті, на початок 2025 року в Україні нараховувалося 10118 релігійних організацій УПЦ МП. Протягом червня 2025року УПЦ МП тричі зверталася до Київського окружного адміністративного суду з однотипними вимогами. Вимог декілька: по-перше, зупинити дію постанови Кабміну від 9 травня 2025 року № 543; по-друге, заборонити Держслужбі з етнополітики проводити будь-які дослідження щодо будь-яких релігійних організацій, у тому числі і стосовно Київської митрополії УПЦ на предмет афільованості з іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні. Також церковники вимагають заборонити Службі з етнополітики публікацію проміжних та остаточних результатів досліджень щодо ознак афільованості [1]. Хвилювання церковників прогнозовані і очікувані. Представники церкви, яка має зв’язок з РПЦ, стверджують, що «на тлі війни в українському суспільстві загострилися суспільно-політичні дискусії щодо діяльності окремих релігійних організацій, зокрема тих, які мали історичний та євхаристичні зв’язки між собою». Крім того, вони наполягають, що Закон України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» та похідна від нього урядова постанова про порядок дослідження афільованості, начебто суперечать Конституції та численним рішенням Європейського суду з прав людин [1]. Але Конституційний суд дійшов висновків, що Конституція України та низка міжнародних договорів допускають можливість обмежувати права людини за певних обставин та умов. До числа таких обставин належать акти збройної агресії, які ставлять під загрозу не лише територіальну цілісність держави, що зазнала збройного нападу, її політичну незалежність, державний суверенітет, а й існування самої держави, що є об’єктом агресії як такої [5]. Хто ж прикриває російську агентуру в рясах? І цю неквапливість можна легко пояснити. Перше. Всі вони ждут «захисту російської церкви в Україні» яку регулярно піднімає Путін, як одна з умов припинення війни. Тож в УПЦ МП розраховують, що все розрулиться «на вищому рівні». Друге. А навіть якщо Україна не погодиться на умови Путіна, то вони й далі затягнуватимуть ліквідацію безкінечними судовими тяжбами. Гроші на класних юристів - не проблема. Американський адвокат Амстердам допоможе. Але є тут інший, набагато сумніший, вимір проблеми. Свідомий саботаж чиновників, які дуже люблять російську церкву. І на місцевому, і на центральному рівнях. Уряд чомусь безбожно затягнув зі своєю частиною роботи та зірвав всі терміни імплементації закону. Держслужба з етнополітики і свободи совісті кадрово не готова протистояти в судах профі, яких МП наймають новінські-вацаки (у кожній області є свій такий грошовитий спасітєль істинного православія). Місцеві держадміністрації в більшості своїй взагалі не бачать проблеми і жодним чином не стимулюють процеси, які запустив закон. А часом навіть саботують їх.
Проведене опитування обласних адміністрацій, яке продемонструвало: дуже мало парафій УПЦ МП скористалося можливістю добровільно змінити статути, яку надав їм закон. Однак на сьогодні це для нас є дуже небезпечно, тому що вони тим чи іншим чином, через календар, через свята, через святих, продовжують пропагувати «руський мір», ідеологію російського світу продовжують, бо це все запаковано в цей релігійний дискурс російської православної церкви.
Список використаних джерел:
1. Закон про заборону Московської церкви. Митрополит Онуфрій пішов в контратаку https://glavcom.ua/publications/zakon-pro-zaboronu-moskovskoji-tserkvi-mitropolit-onufrij-pishov-v-kontrataku-1065063.html Війна і церква Віталій Тараненко 25 червня, 2025, 21:00 glavcom.ua
2. Представники РПЦ поскаржилися Папі Римському на гоніння російської церкви в Україні. https://mind.ua/news/20292420-predstavniki-rpc-poskarzhilisya-papi-rimskomu-na-goninnya-rosijskoyi-cerkvi-v-ukrayini 26 липня 2025, 20:30 Текст: Надія Паливода Mind.ua
3. Гончаров Г. М. Про закон Верховною Радою ухвалений і про благодать та істину в Ісусі Христі втілених // Гілея: науковий вісник. – К. : «Видавництво «Гілея», 2024. – Вип. 199-200 (No 9-10). – С.9-10.
4. Софія Федина: Захист московської церкви та відмова від її заборони в Україні – це диверсія проти обороноздатності нашої держави https://eurosolidarity.org/2023/10/05/sofiya-fedyna-zahyst-moskovskoyi-czerkvy-ta-vidmova-vid-yiyi-zaborony-v-ukrayini-cze-dyversiya-proty-oboronozdatnosti-nashoyi-derzhavy/ Европейська солідарність 05-10-2023
5. Хто працює під брендом «УПЦ»? Суд поставив крапки над «i» https://glavcom.ua/publications/khto-pratsjuje-pid-brendom-upts-sensatsijne-rishennja-sudu-966920.html війна і церква Віталій Тараненко 7 листопада, 2023, 15:00 glavcom.ua
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter