В умовах війни значення екстреної медичної допомоги (ЕМД) у великих містах для цивільного населення суттєво зростає. Внаслідок ракетних обстрілів та атак ударних безпілотних літальних апаратів, яких у Києві з початку війни, за офіційними даними Київської міської державної адміністрації, зафіксовано 207, збільшується кількість постраждалих: загинуло 228 осіб та поранено 743. У таких ситуаціях необхідна оперативна організація масового виїзду бригад ЕМД та проведення медичного сортування. Поряд із травматичними ушкодженнями спостерігається зростання кількості невідкладних станів серед жителів міста: інфарктів, інсультів, гіпертонічних кризів, декомпенсації хронічних хвороб, що зумовлено перебоями в отриманні планової допомоги та лікарських засобів, а також впливом стресу. З 24 лютого в Києві пролунало 1819 тривог загальною тривалістю 2218 годин. Бригади ЕМД дедалі частіше виїжджають на виклики, пов’язані з панічними атаками та гострими реакціями на стрес, що також потребує медичного втручання. У 2024 році в Київській службі ЕМД працювало 2139 працівників. Цілодобово чергувало 185 бригад, які здійснили за рік 539211 виїздів, що становило в середньому 1477 виїздів на добу. На одну бригаду припадало в середньому 2914 виїздів на рік та 8 на добу.
Метою дослідження був аналіз впливу військових подій на діяльність служби ЕМД у м. Києві та його районах протягом 2022–2024 рр. Встановлено, що частота виїздів ЕМД у цілому по місту зросла за цей період на 64,8 % і становила 180,0 на 1000 населення. Найчастіше бригади ЕМД виїздили до дорослого населення Шевченківського (298,8‰), Голосіївського (224‰), Печерського (217,8‰) та Подільського (214,6‰) районів; при цьому протягом досліджуваного періоду темп приросту становив відповідно 1,9; 2,1; 2,8 та 1,9 раза. Важливо зазначити, що Шевченківський і Голосіївський райони найчастіше піддавалися ворожим атакам протягом війни (33 та 26 разів відповідно). Проте зв’язок між кількістю влучань та виїздами бригад ЕМД по районах міста виявився слабким та статистично невірогідним (коефіцієнт кореляції r = 0,2751; p > 0,05), що може бути зумовлено багатьма чинниками, зокрема віковим складом населення та рівнем захворюваності. Так, між частотою виїздів бригад ЕМД та питомою вагою осіб пенсійного віку по районах міста встановлено слабкий, але вірогідний зв’язок (r = 0,1682; p < 0,05).
Цікавим виявився окремий аналіз динаміки захворюваності на інфаркти й інсульти населення районів міста протягом війни, адже ці стани складають значну частку причин виїзду бригад ЕМД. Так, в одному з найбільш постраждалих районів – Голосіївському, який водночас є одним із наймолодших за віковою структурою, частота інфарктів за час війни зросла на 61,7 %, інсультів – на 15,5 % (по місту відповідно на 16,1 % та 5,1 %). Лідером за частотою інфарктів і інсультів у 2024 році став Подільський район, який перевищив середні показники по місту більш ніж удвічі (18,2 та 18,9 випадку на 100 000 населення відповідно). За час війни захворюваність на інфаркти та інсульти там зросла на 36,1 % та 84,9 % відповідно.
Актуальною тенденцією є впровадження телемедицини в екстрену та невідкладну допомогу. Оперативно-диспетчерська служба ЕМД Києва для покращення догоспітальної категоризації викликів застосовує телекомунікаційні мережі. Телеметрична система дає змогу бригаді передавати ЕКГ та отримувати розшифровку (понад 200 на добу) і вже створено електронну базу пацієнтів із серцево-судинними хворобами.
Війна стала серйозним викликом для нового етапу реформування служби ЕМД, яке триває з 2012 року. З початком війни уточнено й доповнено трирівневі програми з домедичної допомоги: І рівень – для осіб, які не мають медичної освіти (усі цивільні громадяни); ІІ рівень – «Перший на місці події» (для тих, хто за професією повинен надавати домедичну допомогу); ІІІ рівень – «Екстрений медичний технік» (для фахівців, які можуть працювати в складі бригади ЕМД) [1, с. 12]. З 2018 року в ТДМУ ім. І. Горбачевського діє освітня програма «Парамедик». Запровадження нових професій – парамедиків та екстрених медичних техніків – покликане поліпшити медичну допомогу на догоспітальному етапі, де помирає до 70 % пацієнтів. Повний перехід на парамедицину планують до кінця 2025 р., але відсутність єдиної підготовки парамедиків спричиняє нерівність стандартів ЕМД [2, с. 30].
Отже, війна безперечно вплинула як на здоров’я киян, так і на діяльність служби ЕМД, яка зазнає значного навантаження та потребує подальшого удосконалення як матеріально-технічного, так і кадрового забезпечення.
Список літератури:
1. Корда М. М., та ін. Реформа екстреної медичної допомоги в Україні в контексті викликів надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2024. – № 2 (100). – С. 11–20. – DOI: 10.11603/1681-2786.2024.2.14781.
2. Луцюк А. Д., Бойко Ю. М. Підготовка парамедиків: проблеми та перспективи // Екстрена медична допомога в умовах війни (освіта, інновації, досвід): матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 4 квіт. 2023 р., Суми. – Суми: Сумський держ. ун-т, 2023. – С. 30.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter