Серед усіх хвороб найбільш поширеними в світі вважаються хвороби ротової порожнини. Так у 2021 р. стандартизована за віком поширеність основних захворювань ротової порожнини (нелікований карієс, тяжкий пародонтит, беззубість та ін.) становила 45900 випадків на 100000 населення, при цьому у світі цим захворюванням страждало 3,69 млрд. людей [1, с.897]. Стоматологічне здоров’я населення значною мірою залежить від доступності стоматологічної допомоги, яку, в свою чергу, характеризує відвідуваність населенням лікарів-стоматологів. Метою дослідження було вивчення відвідуваності населенням лікарів-стоматологів протягом у 2013 та 2021 роках за даними вибіркового соціологічного опитування домогосподарств (суб’єктивна оцінка населення), що регулярно проводиться Державною службою статистики України та поширюється на всі домогосподарства України за допомогою процедури статистичного зважування [2, c.15-93; 3, с.12-93, 127].
З огляду на значні рівні поширеності хвороб порожнини рота частота відвідувань до лікарів-стоматологів мала б бути найвищою, однак вона вища до сімейного лікаря. У 2021 р. вона становила 90,5 на 100 опитаних членів домогосподарств проти 9,5 відвідувань лікарів-стоматологів державних та 9,8 – приватних медичних закладів. При чому ці показники для міських жителів становили відповідно 9,3 та 10,3, а для сільських – 9,9 та 8,8 відповідно. Така перевага популярності у населення (крім сільського) приватної стоматології над державною можна пояснити більшою її доступністю та якістю, навіть за умов високої вартості. Проаналізовано також динамку частоти звернень осіб домогосподарств по медичну допомогу до стоматологів державних медичних установ та приватних стоматологів протягом 2013-2021 років. Встановлено, що на 34% зменшилась кількість осіб, що зверталися за стоматологічною допомогою в держані заклади (від 14,4 до 9,5 на 100 опитаних), а в приватні зросла на 36,1% (від 7,2 до 9,8 на 100 опитаних). Аналіз цих тенденцій у різних віко-статевих групах довів, що виключення становить група осіб старше 60 років, які природно потребують більше стоматологічної допомоги, але частота їх звернень зменшилась, як до державних, так і до приватних стоматологів (у чоловіків на 22,4% та 49,0%, у жінок на 27,2% та 10,2% відповідно). Частота звернень до приватного стоматолога зросла в усіх домогосподарствах і у 2021 році населення, особливо чоловіче, надавало перевагу приватним стоматологам, не зважаючи на кількість осіб в родині. Такі ж тенденції спостерігаються в родинах з дітьми – частота звернень до стоматологів державних медичних закладів зменшилась на 33,5% а приватних – зросла на 64,1%. Звертає на себе увагу той факт, що із збільшенням числа дітей в родині зменшується частота звернень до лікарів-стоматологів, як в держаних закладах, так і в приватних, що пов’язано із зменшенням платоспроможності родини. Так, в домогосподарствах із середньодушовими еквівалентними загальними доходами на місяць нижче 75% медіанного рівня, де частота відвідувань за досліджуваний період зменшилась на 31,4% до державних стоматологічних закладів, в той час в приватні навіть зросла на третину. Це означає, що навіть при скромних прибутках частина населення знаходить можливість звернутись по стоматологічну допомогу у приватні заклади. Але найбільш відчутна негативна динаміка простежується в домогосподарствах, де немає працюючих осіб, там частота звернень до лікарів-стоматологів державних медичних закладів знизилась на 27,6% і становила 7,6 на 100 опитаних, в приватних закладах мала найнижчий рівень - 4,7.
Аналіз частоти відвідувань лікарів-стоматологів в різних економічних регіонах (за винятком Донецької та Луганської областей) продемонстрував негативну динаміку по всіх регіонах без винятку, але найвищим цей показник залишився у Східному регіоні (Полтавська, Сумська, Харківська області) – 18,2 відвідувань на 100 опитаних та Центральному (Київська, Черкаська області, м. Київ) – 15,4 Найнижчою частота відвідувань виявилася у Поліському регіоні (Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська області) – всього 3,8. Жителі домогосподарств Придніпровського та Подільського регіонів у 2021 році надавали перевагу відвідуванням приватних стоматологічних закладів з показниками 11,7 та 12,3 відвідувань на 100 опитаних відповідно.
За даними опитування у 2021 році в Україні налічувалось 1260500 домогосподарств, у яких хто-небудь із членів при потребі не зміг відвідати стоматолога держаних закладів, що становило 8,2% від усіх домогосподарств (у 2013 році відповідно 1260500 та 7,4%). Занадто висока вартість послуг була основною причиною, що заважала відвідати стоматолога (98,2% у 2013 та 95,1% у 2021 роках). Ця ж причина була основною (98,7% та 97,8% відповідно) у тих членів домогосподарств, які не змогли зробити зубопротезування (5,7% та 4,7% від усіх домогосподарств України).
Однак економічні причини, як то висока вартість стоматологічних послуг та пріоритет витрат на інші потреби (особливо в умовах війни чи економічної кризи), не можна відокремлювати від інших важливих причин низької відвідуваності. Своєчасно звертатися до стоматолога людям можуть заважати і організаційні чинники - складність у записі на прийом, черги, незручний графік роботи стоматологічних закладів (0,3-4,5%). Існують також психологічні фактори, як то страх перед болем або неприємними відчуттями [4, с.414], так звана «дентофобія» від негативного попереднього досвіду лікування. Значну роль відіграють також соціальні та поведінкові чинники, які в даному соціологічному дослідженні не вивчались. Низька обізнаність населення щодо профілактики та важливості регулярних оглядів неминуче призводить зо зниження відвідуваності лікарів-стоматологів. Адже більшість пацієнтів звертається не на ранніх етапах, а лише тоді, коли з’являється сильний зубний біль або ускладнення. Відбувається певне знецінення проблеми («якщо не болить – можна почекати»), байдужість до власного здоров’я або домінують інші пріоритети (робота, сімейні справи).
Тому лікарям-стоматологам необхідно володіти адекватними комунікативними навичками для встановлення довірливих взаємовідносин з пацієнтом та методами щодо зниження тривожності, підвищення дотримання режиму лікування, на які можна більше звертати увагу під час університетських програм стоматології. Частину ж профілактичної, санітарно-просвітницької роботи можна делегувати сімейним лікарям, попередньо влаштувавши для них спеціальну підготовку у вигляді коротких курсів чи одноденних тренінгів. Пацієнтам необхідно підвищення мотивації через роз’яснення впливу стану ротової порожнини на загальне здоров’я та встановлення системи нагадувань про необхідність відвідувань стоматолога. Несвоєчасне звернення до стоматолога зумовлене поєднанням економічних, організаційних, психологічних та соціальних бар’єрів. Це призводить до пізньої діагностики, ускладнень і зростання витрат на лікування. Подолання проблеми можливе завдяки поєднанню просвітницької роботи, розширенню доступності стоматологічної допомоги та підвищенню довіри пацієнтів до лікарів.
Список літератури:
1. Bernabe E, Marcenes W, Kassebaum NJ, та ін. Trends in the global, regional, and national burden of oral conditions from 1990 to 2021: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2021. The Lancet. 2025;405:897–910. DOI: [https://doi.org/10.1016/S0140-6736(24)02811-3](https://doi.org/10.1016/S0140-6736%2824%2902811-3).
2. Самооцінка населенням стану здоров’я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги: статистичний збірник. Київ: Державна служба статистики України; 2013. 149 с. URL: [https://ukrstat.gov.ua](https://ukrstat.gov.ua).
3. Самооцінка населенням стану здоров’я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги: статистичний збірник. Київ: Державна служба статистики України; 2021. 143 с. URL: [https://ukrstat.gov.ua](https://ukrstat.gov.ua).
4. Calladine H, Currie CC, Penlington C. A survey of patients' concerns about visiting the dentist and how dentists can help. J Oral Rehabil. 2022;49(4):414–421. DOI: [https://doi.org/10.1111/joor.13305](https://doi.org/10.1111/joor.13305).