У роботі був проаналізований більш ніж тридцятирічний досвід застосування субперіостальних, пластинкових (Лінковських), одноетапних гвинтових імплантатів, для створення опори під незнімні ортопедичні конструкції при різних дефектах зубних рядів.
Результати дослідження були наступні: з 105 субперіостальних імплантатів, встановлених на беззубу щелепу, 21 потребував видалення (субперіостальні імплантати, які були встановлені 6-8 років назад). Критерії, на підставі яких було прийнято це рішення, наступні: скарги пацієнтів (утруднений прийом їжі через больові відчуття); огляд (набряк мʼяких тканин у ділянці перехідної складки, підʼязичної ділянки, слизової альвеолярного паростку). Тіло імплантату оголено на великому протязі, спостерігається значна рухливість всієї конструкції.
При огляді пацієнтів, яким були встановлені 52 пластинкові (Лінковськи) імплантати при дистально-необмеженому дефекті були отримані наступні результати: потребувало видалення 5 імплантатів на нижньої щелепі (через 5-7 років після встановлення). Критерії, на підставі яких було прийняте це рішення, наступні: скарги пацієнтів (неможливість жування через больові відчуття в ділянці імплантату); огляд (набряк мʼяких тканин в ділянці перехідної складки, підʼязичної зоні, рухомість імплантатів). Тому було прийняте рішення про зняття мостовидного протезу та видалення імплантатів.
У пацієнтів, з включеними дефектами зубних рядів великої протяжності, був відмічений слідуючий цікавий факт. У трьох пациєнтів (через 5-7 років після імплантації) були видалені зуби, які служили дистальною опорою мостовидних протезів. Причинами були часто повторювані локальні пародонтальні абсцеси в ділянці цих зубів. При цьому функціональна цінність мостовидних протезів після відсікання дистальної опори не була порушена, не було змін в ділянці тканин, які оточують имплантат, а також, скарг пацієнтів на функціонування конструкції не було.
При огляді пацієнтів, яким були встановлені 237 одноетапних гвинтових імплантатів з метою створення дістальної опори, були отримані наступні данні. Потребувало видалення 8 імплантатів (термін служби 6-9 років), в цих випадках ці імплантати були дистальною опорою мостовидного протезу, яка служила для заміщення одностороннього дистально-необмеженого дефекта зубного ряда на нижній щелепі. Причини, згідно з якими були видалені імплантати, наступні: в одних випадках - функціональне перевантаження, яке звʼязане з гіпертонусом жувальної мускулатури, яке супроводжувалося патологічним стиранням власних зубів та, як слідство цього, виникнення зони підвищенної функціональної нагрузки, яка приходилась на незнімний металлокерамічний мостовидний протез, дистальною опорою якого служили одноетапні гвинтові імплантати; у других випадках - причиною видалення імплантатів служив важкий швидко погресуючий генералізований пародонтит, який супроводжувався рясною гнійною течією з патологічних зубоясеневих карманів навколо зубів, дистальною опорою якого служили одноетапні гвинтові імплантати, які були опорою мостовидного протезу.
Таким чином, на підставі досліджень були отримані наступні результати:
При виготовленні незнімних ортопедичних конструкцій на субперіостальних імплантатах при цілком беззубої щелепі, відсоток видалених імплантатів склав 20% від загальної кількості субперіостальних імплантатів, встановлених при данної патології. З 105 встановленних імплантатів, 21 потребував видалення.
При огляді пацієнтів, якім були встановлені 52 пластинкових (Лінковских) імплантатів при дистально-необмеженому дефекті, потребувало видалення 5 імплантатів на нижньої щелепі. Відсоток втрати даного виду імплантату при заміщенні дистально-необмеженого дефекта склав 9,6 %.
У пацієнтів, яким були встановлені 237 одноетапних гвинтових імплантатів, як самостійна опора незнімних ортопедичних конструкцій, потребувало видалення 8 імплантатів. Відсоток видалення імплантатів склав 3,4 % від загальної кількості імплантатів, які служили самостійною опорою коронки або мостовидних протезів.
Висновки. На наш погляд, більш об'єктивною є не кількість видаленних імплантатів того чи іншого виду, які служили опорою незнімної ортопедичної конструкції, при певної топографії дефекту, а кількість пацієнтів у яких відбулося данне ускладнення.
Список літератури:
1. Сєнніков О.М. Клініко-математичне обгрунтування конструювання субперіостальних імплантатів. Автореферат канд. дис. мед. наук 2001, 22 с.
http://repo.odmu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1379
2. Король Д.М. Клініко-патологічне обгрунтування лікування вторинної часткової і повної адентії із застосувнням дентальних субперіостальних та ендосальних імплантатів. Автореферат докт. дис. мед. наук 2009, 39 с. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&R21DBN=1&R21DBN=2&S21STN=1&S21REF=10&S21 FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=I=&S21COLORT ERMS=1&S21STR=РА368211$
3. Куцевляк В.І., Старікова С.Л. Субперіостальна імплантологія. Монографія - НТМТ– Харьків, 2019. – 333 с.https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/35944
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter