Проблема цінностей тривалий час привертала увагу науковців і зберігає свою актуальність упродовж усього періоду розвитку суспільства. Попри значну кількість досліджень, вона й досі залишається недостатньо опрацьованою як у теоретичному, так і в емпіричному аспектах, зокрема в психологічній науці. Це підтверджується численними варіантами тлумачення самого поняття «цінності».
Сучасна психологія демонструє зростання зацікавленості в аксіологічному підході до вивчення особистості, що відображено в працях таких учених, як Б.С. Братусь, З.С. Карпенко та ін. У ряді концепцій структура особистості розглядається через призму ціннісних орієнтацій, які виступають ключовими складниками її побудови (В.Ф. Сержантов). Це пояснюється тим, що саме цінності становлять базисні особистісні утворення, які визначають ставлення людини до соціального світу, слугують регуляторами мотиваційної сфери та впливають на всі аспекти її життєдіяльності (М. Рокич) [2].
Інтерпретація цінностей, включаючи загальнолюдські, має індивідуалізований характер і значною мірою обумовлена життєвим досвідом конкретної особистості. У науковій літературі підкреслюється, що кожен індивід, здійснюючи вибір або оцінку цінностей, постає як експерт цього процесу. Учені, які вивчають феномен цінностей, наголошують, що вони формуються завдяки здатності свідомості людини сприймати, осмислювати й надавати значущості різним матеріальним і духовним, реальним і уявним об’єктам з огляду на потреби суб’єкта. У цьому контексті цінності постають результатом інтеріоризації індивідом середовища, значущого для його розвитку й самореалізації. При цьому рівень сформованості ціннісної сфери особистості є показником її соціальної зрілості [1; 2].
Формування ціннісних орієнтацій становить важливу складову процесу особистісного розвитку. У періоди переходу та кризових змін спостерігається виникнення нових потреб, інтересів і ціннісних орієнтацій, що зумовлює трансформацію властивостей особистості, характерних для попередніх етапів її становлення. О.Л. Музика визначає ціннісну підтримку як систему впливів, спрямованих на формування або збереження особистісних цінностей, які слугують механізмом реалізації індивідом власних потреб. Сутність цього процесу полягає у забезпеченні таких умов, за яких соціально прийнятні способи задоволення потреби у визнанні набувають для особистості значення цінностей [2].
Особливістю реалізації ціннісної підтримки є її орієнтація на критично важливі етапи розвитку провідної діяльності, властивої певному віковому періоду, а також на пов’язані з цим психічні новоутворення. Отже, ціннісна підтримка полягає в організації комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сприятливих умов, у яких особистість матиме змогу реалізувати себе, а також задовольнити потребу у визнанні шляхом отримання підтримки, взаємодопомоги та позитивного оцінювання своїх дій, вчинків і потенціалу з боку значущих осіб та найближчого соціального оточення.
Список літератури:
1. Гречуха І.А. Адаптаційний тренінг як засіб ціннісної підтримки студентів-першокурсників. Матеріали ІІ Міжрегіонального семінару з впровадження програми ціннісної підтримки розвитку здібностей та обдарованості «Три кроки». Житомир, 2009. С. 24-26.
2. Музика О.Л. Ціннісна підтримка як теоретична та прикладна проблема. Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України «Актуальні проблеми психології» у 12 томах. За ред. В.О Моляко. Т.12. Вип. 8. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. С. 177-188.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter