Вступ. В останні роки роль дисліпідемії в канцерогенезі раку передміхурової залози (РПЗ) активно вивчається, і результати досліджень свідчать про ключову роль холестерину, окремих ліпідів та ліпідного обміну в цілому у прогресуванні РПЗ. Сучасними даними встановлено зв’язок зменшення концентрації холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ) зі збільшенням смертності від РПЗ та з його місцевим прогресуванням, інші результати не виявили цієї асоціації. Це свідчить про необхідність подальшого вивчення стану ліпідного обміну у пацієнтів з РПЗ.
Мета дослідження – вивчення впливу показників ліпідного обміну у пацієнтів з раком передміхурової залози.
Матеріал та методи дослідження. Дослідження здійснено на базі КНП ХОР «Обласний центр онкології» (м. Харків), Рівненської обласної клінічної лікарні ім. Ю. Семенюка, КНП «Центральна міська лікарня» РМР (м. Рівне). Проаналізовано медичні карти стаціонарних хворих та амбулаторні картки 132 пацієнтів. Вивчалися дані антропометричного дослідження, результати інструментальних, патоморфологічних та лабораторних методів дослідження. Стан ліпідного обміну оцінювали за концентрацією загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ) та низької щільності (ХС-ЛПНЩ), коефіцієнту атерогенності (КА) та концентрації тригліцеридів (ТГ) у сироватці крові,
Результати дослідження. Перевірка абсолютних значень ліпідограми виявила, що їх розподіл не відповідає нормальному (р<0,05 за тестом Колмогорова-Смирнова). Концентрація ЗХС у пацієнтів, що увійшли в аналіз, складала 4,36 [4,05; 4,80] ммоль/л; ХС-ЛПВЩ – 1,29 [0,99; 1,68] ммоль/л; ХС-ЛПНЩ – 2,27 [1,92; 3,00] ммоль/л; КА – 2,43 [1,59; 3,63]; концентрація тригліцерідів – 1,54 [1,29; 1,80] ммоль/л. Тобто, медіана рівнів окремих ліпідів в цілому по вибірці знаходилась в межах нормальних значень, але з наявністю збільшення рівня Q75 ЗХС, ХС-ЛПНЩ, КА та ТГ та зменшення рівня Q25 ХС-ЛПВЩ.
У пацієнтів з РПЗ концентрація ЗХС не мала статистично значимих відмінностей залежно від ступеня агресивності (р>0,05 у всіх порівняннях), але з тенденцією до збільшення концентрації при метастатичній формі РПЗ – 4,65 [4,16; 5,77] ммоль/л. Концентрація ХС-ЛПВЩ достовірно зменшувалась у пацієнтів з місцево-поширеним та метастатичним РПЗ (OR: 2,740 (95% ДІ 1,271; 5,908; р=0,009). Концентрація ХС-ЛПНЩ мала тенденцію до збільшення при збільшенні агресивності РПЗ, але достовірно тільки зі зростанням вихідного рівня ПСА. Концентрація ТГ достовірно збільшувалась при збільшенні ступеня за ISUP, але достовірно не змінювалась залежно від інших показників агресивності РПЗ. Величина КА достовірно зростала зі збільшенням агресивності РПЗ за всіма показниками з достовірними OR – 2,944 (95% ДІ 1,404; 6,171; р=0,004.
Висновки. Отримані свідчать, що у пацієнтів з РПЗ та з наявністю дисліпідемії, головним чином, у вигляді зменшення концентрації ХС-ЛПВЩ та збільшення величини КА, більша питома вага ознак потенційного агресивного перебігу захворювання, що свідчить про їх можливу тригерну роль в канцерогенезі РПЗ або про потенційну прогностичну значимість дисліпідемії в перебігу РПЗ.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter