Дошлюбний етап є надзвичайно важливим періодом у житті сучасної молодої людини. Він охоплює не лише час активного пошуку партнера, але й формування світогляду, життєвих установок, самоідентифікації та особистісного зростання. Саме на цьому етапі закладаються основи майбутніх стосунків, виробляються уявлення про роль чоловіка і жінки в парі, формується здатність до побудови зрілих взаємин. Поведінка молоді в цей період є багатогранним явищем, що зазнає впливу соціальних, культурних, психологічних і технологічних факторів.
Сучасна молодь живе в умовах швидких суспільних змін, що впливають на характер міжособистісних стосунків. Відносини між статями втрачають риси традиційності та дедалі більше орієнтуються на індивідуальні потреби, очікування й самореалізацію. Як зазначають дослідники Н. Потапчук і Д. Карпова, сексуальна свобода, відкритість до експериментів і переоцінка значення традиційного шлюбу стали типовими рисами сучасного способу життя молоді [1, c. 185].
Все більше молодих людей зважено ставляться до питання офіційного шлюбу, надаючи перевагу спільному проживанню без формалізацій або відтермінуванню укладання шлюбу. Одні прагнуть стабільності, інші – тимчасового задоволення й свободи вибору. Таке розмаїття підходів демонструє складність пошуку балансу між особистою свободою та бажанням стабільних стосунків.
Інформаційно-комунікаційні технології докорінно трансформували спосіб, у який молоді люди налагоджують стосунки. Соціальні мережі, мобільні додатки для знайомств, онлайн-комунікація – усе це стало невід’ємною частиною формування міжособистісних зв’язків. З одного боку, це відкриває нові можливості для спілкування, самовираження й пошуку партнера, з іншого – підвищує ризик поверховості контактів, маніпуляцій та зниження емоційної глибини у стосунках [2, c. 30].
Період перед шлюбом також супроводжується значними психологічними коливаннями. Молодь стикається з викликами формування особистісної ідентичності, кризами самооцінки, тривогою через вибір партнера та невизначеність майбутнього. Емоційна нестабільність, потреба в підтримці, страх самотності чи соціального осуду можуть впливати на прийняття рішень щодо стосунків і шлюбу [1, c. 235].
З огляду на вищезазначене, виникає потреба не лише в теоретичному осмисленні змін, що відбуваються в установках і поведінці молоді, а й у практичному дослідженні актуального стану її готовності до сімейного життя. На нашу думку, саме емпіричне вивчення цих аспектів дає змогу глибше проаналізувати особливості поведінки молоді на дошлюбному етапі.
Метою проведеного дослідження було вивчення взаємозв’язку між рівнем психологічної готовності до сімейного життя, мотивацією до одруження та ціннісними орієнтаціями молоді на дошлюбному етапі.
У процесі дослідження були використані кількісні методи психодіагностики, а саме:
методика «Тест-картка оцінки готовності до сімейного життя» (І. Юнда) — для визначення рівня психологічної готовності;
методика «Мотиви одруження» (С. Голод) — для виявлення домінуючих мотивів створення сім’ї;
У дослідженні взяли участь 52 студенти віком від 18 до 20 років. Усі респонденти є студентами закладів вищої освіти, що дозволяє вважати вибірку репрезентативною для аналізу поведінкових та психологічних характеристик молоді на дошлюбному етапі.
Отримані результати за методикою І. Юнди (рис. 1), свідчать про те, що більшість опитаних студентів мають достатній рівень емоційної, когнітивної та мотиваційної готовності до сімейного життя, що є позитивною основою для побудови зрілих стосунків.
Рисунок 1 – Рівень готовності до сімейного життя за компонентами, (осіб)
Зокрема, понад 60% респондентів демонструють адекватну підготовленість за всіма основними компонентами. Водночас близько чверті молоді мають недостатній рівень у тій чи іншій сфері, що може ускладнювати адаптацію до сімейних ролей. Особливої уваги потребують респонденти з низькою емоційною та когнітивною готовністю, оскільки саме ці аспекти відіграють ключову роль у подоланні труднощів подружнього життя. Результати вказують на необхідність цілеспрямованої просвітницької та психопрофілактичної роботи серед молоді.
Результати дослідження домінуючих мотивів одруження (рис.2) показали, що у більшості студентської молоді (54%) наявна висока виразність мотивів до одруження, що свідчить про усвідомлене ставлення до створення сім’ї.
Рисунок 2 – Структура домінуючих мотивів одруження, %
Жінки частіше демонструють емоційно насичені й соціально значущі мотиви, зокрема орієнтацію на любов, бажання мати дітей та стабільність у стосунках. Чоловіки, у свою чергу, частіше акцентують на матеріальній готовності, сексуальному аспекті та практичних перевагах шлюбу, що вказує на раціональніший підхід до цього рішення. Низький рівень виразності мотивів у частини респондентів (особливо серед чоловіків) свідчить про потребу в подальшій рефлексії щодо сенсу й цінності сімейного життя.. Загалом отримані дані підтверджують гендерні відмінності у ставленні до шлюбу та різну вагу емоційних, соціальних і матеріальних чинників у прийнятті рішення про одруження.
Отже, дошлюбний етап є критично важливим періодом у становленні особистості молодої людини, оскільки саме в цей час формуються базові уявлення про майбутнє подружнє життя, визначаються особистісні пріоритети та цінності. Виявлено частку молодих людей з недостатнім рівнем емоційної чи когнітивної підготовленості, що підкреслює потребу в додатковій профілактичній та освітній роботі. Аналіз мотивів одруження виявив наявність чітко виражених гендерних відмінностей: жінки більшою мірою орієнтовані на емоційні та соціальні чинники, тоді як чоловіки — на практичні та матеріальні аспекти.
Список використаних джерел:
1. Карпова Д. Є. Дошлюбний етап як важливий період формування майбутнього сім'янина. Габітус, 2022. Вип. 41. С. 233–238.
2. Потапчук Є., Колесник О. Вплив засобів масової інформації на формування майбутнього сім’янина. Psychology Travelogs. 2024. №. 3. С. 29-36.
3. Потапчук Н.Д., Карпова Д.Є. Формування майбутнього сім’янина як психологічна проблема. Габітус: науковий журнал з соціології та психології. Одеса, 2022. №40. С. 183-188.
|