Переживання психоемоційних травм в умовах війни – це глибокий, багаторівневий процес, який охоплює як фізіологічні реакції на стрес, так і складні психологічні механізми адаптації до екстремальних обставин. Люди, які зіштовхнулись із бойовими діями, втратою близьких, руйнуванням домівок або вимушеним переселенням, проходять через різні стадії емоційного реагування – від шоку й заперечення до прийняття та поступової інтеграції пережитого досвіду.
Переживання психологічної травми – це складний і багатогранний процес, який зазвичай проходить через кілька послідовних етапів. Кожна стадія має свої особливості та потребує відповідної підтримки, щоб допомогти певній людині поступово відновити внутрішню рівновагу та адаптуватися до нової реальності.
Етапи переживання психологічної травми в умовах війни наведено на рис. 1.
Рис. 1. Етапи переживання психологічної травми в умовах війни
Джерело: сформовано автором на основі [2]
Першою реакцією на травматичну подію, таку як війна, є психологічний шок. Цей етап характеризується пригніченням активності, дезорієнтацією та запереченням того, що сталося. Все це є своєрідною захисною реакцією психіки на травматичний досвід, яка дозволяє людині тимчасово відсторонитися від реальності та зменшити інтенсивність емоційного болю. На цьому етапі важливо надати постраждалим підтримку та безпечне середовище з метою поступового усвідомлення ситуації.
Після шоку настає фаза гострих емоційних реакцій, яка включає страх, жах, тривогу, плач і гнів. Ці емоції можуть проявлятися з великою інтенсивністю та бути деструктивними, якщо не отримати належної підтримки. На цьому етапі важливо визнати та прийняти ці емоції як нормальну реакцію на ненормальні обставини та забезпечити доступ до психологічної допомоги для запобігання хронічним порушенням.
На етапі пошуку пояснень та спроби домовитися з реальністю людина намагається знайти сенс у подіях, що сталися, і шукає пояснення для того, що відбувається. Це може включати в себе спроби домовитися з вищими силами або переконання, що певні дії могли б змінити ситуацію. Даний етап є важливим для формування нових переконань та адаптації до нової реальності [1].
Коли усвідомлення ситуації стає повним, настає етап горя. Даний період є періодом глибокого психічного болю, пов’язаного з втратою близьких, дому, звичного способу життя. На цьому етапі важливо надати людині можливість виразити свої почуття, отримати підтримку від оточення та фахівців, щоб уникнути затяжної депресії або розвитку посттравматичного стресового розладу.
Останнім етапом є прийняття ситуації та адаптація до нових умов життя, що не означає забуття або змирення, а скоріше визнання реальності та пошук нових сенсів і цілей. На цьому етапі людина може почати відновлювати своє життя, встановлювати нові зв'язки та розвивати стратегії подолання труднощів.
Дослідження показують, що вікові особливості впливають на спосіб переживання травм. Підлітки та молодь можуть бути більш вразливими до змін у системі цінностей та переконань, тоді як особи більш старшого віку важче адаптуються до нових умов, особливо при втраті дому та звичного способу життя, що вимагає індивідуального підходу до надання психологічної допомоги різним віковим групам.
Психоемоційні травми, пережиті під час війни, можуть мати міжпоколінні наслідки. Дослідження показують, що матері, які зазнали військового конфлікту в дитинстві, можуть мати труднощі у вихованні дітей, що призводить до тривоги, труднощів у боротьбі зі стресом та передачі тривоги з покоління в покоління. Це підкреслює важливість надання психологічної підтримки не лише безпосередньо постраждалим, але й їх родинам, щоб запобігти передачі травматичного досвіду наступним поколінням [3].
Отже, для ефективного подолання наслідків психоемоційних травм в умовах війни необхідна системна психосоціальна підтримка, що включає доступ до психологічної допомоги, розвиток програм реабілітації, підготовку фахівців та інформаційні кампанії для підвищення обізнаності населення. Дослідження підкреслюють важливість створення груп підтримки, які можуть забезпечити емоційну підтримку та сприяти відновленню психічного здоров’я постраждалих
Список літератури:
1. Психологічне здоров’я: етапи переживання психологічної травми у війну. URL: https://mon.gov.ua/news/psikhologichne-zdorovya-etapi-perezhivannya-psikhologichnoi-travmi-pid-chas-viyni
2. Психолого-педагогічні стратегії подолання психічних травм та ПТСР серед постраждалих осіб від війни. URL: https://uets.edu.ua/news/psyhologo-pedagogichni-strategiyi-podolannya-psyhichnyh-travm-ta-ptsr-sered-postrazhdalyh-vid-vijny/
3. Череповська Н., Дідик Н. Медіапсихологічні ресурси подолання травми війни : практичний посібник. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2020. 210 c.
_____________________________
Науковий керівник: Можаровська Тетяна Вікторівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, Поліський національний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter