Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. У сучасних умовах підвищеної соціальної нестабільності та психоемоційного навантаження питання психологічного благополуччя молоді набуває особливої актуальності. Психологічне благополуччя трактується як цілісний стан особистості, що охоплює відчуття цілеспрямованості, позитивного самоусвідомлення, емоційної стабільності, автономії та конструктивних міжособистісних взаємодій. Фізична активність дедалі частіше розглядається як чинник, що позитивно впливає на емоційне самопочуття, знижує рівень тривожності, покращує якість сну та сприяє саморегуляції поведінки [2, c. 195]. Поряд із цим зростає інтерес до вивчення індивідуально-психологічних та гендерних детермінант цього впливу. Зокрема, існують відмінності у мотиваційних механізмах залучення до фізичної активності, рівні афективної реактивності та способах саморегуляції в юнаків і дівчат.
Незважаючи на значну кількість емпіричних досліджень, недостатньо вивченими залишаються особливості поєднання таких змінних, як рівень фізичної активності, психологічне благополуччя, вольова саморегуляція та гендер. Саме тому доцільним є комплексне дослідження цього феномену в контексті студентського середовища.
Мета дослідження. Виявити специфіку взаємозв’язку фізичної активності та психологічного благополуччя студентської молоді з урахуванням гендерних особливостей та рівня вольової саморегуляції.
Виклад основного матеріалу. Аналіз емпіричних даних засвідчив наявність статистично значущого позитивного зв’язку між рівнем фізичної активності та психологічним благополуччям студентів. Студенти з високим рівнем фізичної активності виявили вищі бали, у порівнянні з учасниками з низьким рівнем активності. Виявлено гендерні особливості в характері взаємозв’язків між фізичною активністю та благополуччям. Зокрема, у дівчат фізична активність переважно асоціювалася з емоційною стабільністю та позитивним афектом, тоді як у юнаків — із вищим рівнем контролю над середовищем і суб’єктивним відчуттям ефективності. Крім того, встановлено, що вольова саморегуляція виступає посередником у зв’язку між фізичною активністю та психологічним благополуччям. Студенти з високим рівнем саморегуляції мали вищі показники задоволеності життям незалежно від рівня рухової активності, проте фізичне навантаження додатково посилювало ефект [1]. Афективна чутливість впливала на характер змін у суб’єктивному благополуччі: особи з високою афективною реактивністю демонстрували більшу залежність емоційного фону від фізичної активності.
Висновки:
1. Фізична активність є значущим чинником психологічного благополуччя студентів, зокрема в його таких компонентах, як емоційна стабільність, позитивне ставлення до себе та життєва цілеспрямованість.
2. Гендер визначає специфіку впливу фізичної активності на психологічний стан особистості, з огляду на відмінності у мотивації, типах регуляції та емоційній чутливості.
3. Вольова саморегуляція опосередковує позитивний ефект фізичної активності на благополуччя, тоді як афективна реактивність модерує силу впливу.
4. Отримані результати можуть бути використані для розробки психопрофілактичних програм, спрямованих на підтримку ментального здоров’я студентської молоді.
Список використаних джерел:
1. Jiang W., Luo J., Guan H. Gender difference in the relationship of physical activity and subjective happiness among Chinese university students // Frontiers in Psychology. – 2021. – Vol. 12. – Article 800515.
2. Peñalvo J.L., et al. Physical activity and mental health in undergraduate students // Int. J. Environ. Res. Public Health. – 2022. – Vol. 19, № 1. – Art. 195.
3. Rodriguez Lopez C., et al. The tridirectional relationship among physical activity, stress, and academic performance in university students: systematic review and meta analysis // Int. J. Environ. Res. Public Health. – 2021. – Vol. 18, № 2. – Art. 739.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter