Сучасне суспільство відзначається високим рівнем психоемоційного навантаження, що суттєво впливає на психологічний стан особистості. Одним із найпоширеніших психологічних явищ, які супроводжують людину протягом життя, є тривожність. Вона може бути як адаптивною реакцією на стресові ситуації, так і проявом внутрішньої напруги, що негативно позначається на якості життя, міжособистісних стосунках та професійній ефективності. Питання впливу гендерного чинника на рівень тривожності викликає особливу наукову зацікавленість. Гендерна психологія, як напрямок досліджень, вивчає відмінності між чоловіками та жінками не лише з біологічної точки зору, а й у контексті соціальних ролей, очікувань та моделей поведінки. Аналіз гендерних аспектів тривожності допомагає глибше зрозуміти природу цього явища та сприяє розробці ефективних програм психопрофілактики.
Було проведено емпіричне дослідження, метою якого стало виявлення рівнів тривожності в чоловіків та жінок. У досліджені взяли участь 40 осіб: 20 жінок (цивільні) та 20 чоловіків (військовослужбовці) віком від 25 до 55 років. Методом діагностики було обрано особистісну шкалу прояву тривожності Дж. Тейлор (в модифікації В. Г. Норакідзе), яка дозволяє виміряти особистісну тривожність як відносно стабільну індивідуальну характеристику. Результати дослідження засвідчили, що рівень тривожності у чоловіків є нижчий за рівень тривожності жінок. Чоловіки військовослужбовці зазвичай мають добре розвинені навички саморегуляції, що сприяє зменшенню проявів тривоги в бойових або критичних ситуаціях. Крім того, у військовому середовищі існує чітка ієрархія, командна підтримка та визначені алгоритми дій у стресових умовах, що формує у особистості відчуття контролю над ситуацією [1]. Жінки, які переживають тривалий стрес, частіше демонструють підвищений рівень тривожності. Це особливо стосується тих, хто має на утриманні дітей або членів родини, залучених до бойових дій. Емоційні реакції жінок є більш вираженими, а спроби контролювати ситуацію часто призводять до посилення відчуття безпорадності, оскільки можливості впливати на зовнішні обставини в умовах війни є обмеженими [2].
Рис.1 Порівняльна діаграма гендерної тривожності
Отдже, отримані данні підтверджують припущення про те, що у жінок рівень тривожності зазвичай вищий, ніж у чоловіків. Це зумовлено різними емоційними реакціями на стрес, соціальними ролями та особливостями професійної діяльності в умовах воєнного стану. Практичне значення реультатів дослідження полягає в можливості використанні їх в подальших роботах, спрямованих на зниження тривожності з урахуванням гендерного підходу.
Список літератури:
1. Ситник Н. В. Причини та особливості прояву тривожності особистості. Репозитарій НТУ «ХПІ», 2021р.
2. Вертепна А. О. Гендерні особливості прояву тривожності в умовах тривалого стресу. Запорізький національний університет, 2022 р.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter