У сучасній ринковій економіці фінансові індекси відіграють роль барометрів економічної активності, що підкреслює значення цих важливих агрегованих показників, які концентрують інформацію про стан і зміни фінансових ринків і економіки. Тому фінансові індекси сьогодні є одним із найбільш поширених та використовуваних макроекономічних інструментів моніторингу ситуації на ринку обумовлений широким спектром застосування: від тенденцій у зміні вартості акцій провідних компаній і формування інвестиційних очікувань до інформаційного забезпечення прийняття стратегічних рішень інвестиційними кампаніями та урядовими структурами.
Фінансові індекси у загальному розумінні є статистичними показниками, які характеризують зміни в певній групі фінансових даних. За побудовою фінансові індекси сильно різняться – від різних видів середніх до інтегральних оцінок, за межами охоплення теж сильні відмінності - глобальні, національні, галузеві. Таке різноманіття зумовлено особливостями аналітичних завдань і специфікою досліджуваних фінансових явищ та процесів. Кожен вид фінансових індексів має свої переваги і недоліки, обмеження та умови застосування. Так в міжнародній практиці фондові індекси, які ще називають індексами ділової активності, будуються більше ніж 200-ми функціонуючими фондовими біржами за різними принципами і часто являють собою цілі індексні системи.
За аналогією ключових фінансових індексів світового фондового ринку таких як DJIA, S&P, NASDAQ, EURO STOXX, FTSE, DAX, CAC, Nikkei, Shanghai Composite, Hang Seng, в Україні теж розраховуються фондові індекси для аналізу поточного стану українських фондових бірж, зокрема індекс UX (Української біржі) та індекс PFTS (фондова біржа ПФТС). Індекс UX розраховувався з 2009 року на ґрунті цін 15 акцій найбільших українських компаній, лідерів у своїх галузях ("блакитних фішок"). Початкове значення дорівнювало 500. Індекс PFTS обчислювався кожного дня з 2007 року за результатами торгів PFTS на основі середньозважених цін. Найбільш ліквідні акції формують "індексний кошик", і за ними реалізується найбільша кількість угод. Початкове значення індексу PFTS дорівнювало 1000.
Якщо проаналізувати динаміку цих індексів за останні 5 років, ми побачимо попри коливання помірну тенденцію до поступового зростання до середині 2021 року, що відповідало певним позитивним настроям інвесторів та певну економічну стабілізацію на той момент. З початку повномасштабного вторгнення рф, індекси поступово знижуються, а з 2023 року видно тенденцію до тривалого збереження значень, що демонструє знижену активність торгів та наявність обмежень на ринку. Ступінчаста структура графіків показує невелику кількість операцій.
Глибока криза фондового ринку України, відображена в індексних значеннях і проявлена у скороченні кількості емітентів та низькому обсязі емісій акцій та облігацій, домінуванні державних цінних паперів, втраті інфраструктури. Системна регуляторна бездіяльність тільки посилила проблеми українського фондового ринку і системну стагнацію. Відродження цієї важливої складової фінансового ринку можливе тільки через послідовні зусилля в регуляторній політиці, ефективному використанні націоналізованих державних ресурсів, публічному розміщенні державних активів та відновлення на цій основі довіри інвесторів [2]. Ця стратегічна лінія здатна забезпечити ґрунт для впровадження пенсійної реформи і стимуляції інвестиційного ринку. Вже сьогодні потрібно оптимізувати відповідну нормативно-правову базу та запровадити сучасні стандарти корпоративного управління в державному секторі економіки [3].
Іншим різновидом фінансових індексів, який розробляється для виявлення системних фінансових ризиків загального стану ринку або певного сектору економіки, виступають індекси фінансових умов (ІФУ) або індекси фінансового стресу (ІФС). [4] Невелика кількість індикаторів першого ІФУ 1990-х років з ускладненням фінансових ринків еволюціонувала в ІФС. З 2017 року НБУ розраховує ІФС за власною методологією, де є субіндекси банківського сектору, корпоративного сектору, валютного ринку, державних цінних паперів [7]. Основна увага показника спрямована на кількісну характеристику ступеня турбулентності фінансового сектора. Оскільки вагові коефіцієнти кожного субіндексу постійні відповідно обсягу кожного із ринків порівняно з ВВП, істотні зміни одного з показників спричиняють необґрунтовані коливання ІФС і спотворюють його інформативність. Висока волатильність ІФС обумовлена стрибками значень окремих індикаторів і знижає об’єктивність показника [5]
Динаміка ІФС протягом останніх 10 років унаочнює вплив ключових подій на фінансовий ринок України. Можна бачити стрімке зростання ІФС під час кризи 2014-2015 років та його зменшення після початку переговорів про реструктуризацію державного боргу у 2015 році. [6] Після початку пандемії COVID-19 індекс тимчасово зростав, проте вже на початку червня 2020 року знизився до рівня перед карантином. З повномасштабним вторгненням рф зростали всі складові ІФС, це ознака системного характер стресу фінансового сектору. Після незначної стабілізації і помірного зниження ІФС підвищився внаслідок стрімкого зростання дохідності державних та корпоративних цінних паперів в очікуванні реструктуризації державного боргу та зростання ставок за депозитами населення.
Новим шоком для фінансової системи стали атаки на енергетичну інфраструктуру, що спричинило зростання валютного та банківського субіндексів через коливання готівкового курсу валюти. Поступове пристосування до нових реалій зменшила рівень фінансового стресу, хоча волатильність на високих рівнях ІФС у 2023 р. зберігалась внаслідок жорсткіших монетарних умов. Далі можна бачити зростання банківського субіндексу через зниження показників ліквідності, високі рівні субіндексу державних цінних паперів обумовлені значною дохідністю суверенних єврооблігацій та водночас скорочення валютного субіндексу через зменшення обсягів валютних інтервенцій НБУ та спреду між офіційним і готівковим курсами валют. ІФС чутливо реагує на продовження війни і нові стреси у фінансовій системі.
Сучасні фінансові індекси збудовані як чутливі індикатори і мають широке коло завдань та значну специфіку у використанні. Ррозвиток індексного методу поглиблює аналітичний підхід в інформаційному забезпеченні управлінських рішень в економіці, своєчасному системному реагуванні на нові глобальні і локальні виклики. [1]
Список літератури:
1. S&P 500 (^GSPC) Historical Data - Yahoo Finance. Yahoo Finance. URL: https://finance.yahoo.com/quote/^GSPC/history/
2. Гетманцев Д. Фондовий ринок України. Кінчай, батьку, торгувати!. ГЛАВКОМ. URL: https://glavcom.ua/economics/finances/fondovij-rinok-ukrajini-kinchaj-batku-torhuvati-1052071.html
3. Економічна правда. Шанс для України побудувати фондовий ринок за рахунок держактивів. Економічна правда. URL: https://epravda.com.ua/columns/2024/06/07/714851/
4. Індекс фінансового стресу. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/stability/fsi
5. Мінфін: веб-портал URL: https://minfin.com.ua/ua/
6. Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) «Про затвердження Порядку реалізації на фондовій біржі цінних паперів, на які звернено стягнення». № 1853 від 25.12.2012. У редакції від 15.09.2017. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0159-13
7. Формалізація сучасних тенденцій розвитку інвестиційного ринку України: звіт про НДР (заключний)/ Кер.: І.М. Кобушко. Суми: СумДУ, 2012. 79 с. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32453
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter