Актуальність. Порушення вегетативної регуляції, параметрів гомеокінезу відіграють важливу роль в патогенезі дисадаптаційного синдрому при фізичних навантаженнях в спорті [1]. Баланс активності симпатичної та парасимпатичної системи визначається генотипом (щільністю бета-, адрено- та серотонінергічних рецепторів 5-HT2А, сенситивністю рецепторів тромбоцитів до ацетилхоліну і норадреналіну) та фенотипом (вплив навколишнього середовища на параметри гомеокінезу і коморбідність), які формують щоденні/добові, місячні, сезонні, річні біоритми гормонального профіля. Тривалість, періодичність, виразність менструації у жінок залежить від вегетативного паспорту, параметрів гомеокінеза. Стрес, високі фізичні навантаження негативно впливають на гормональний профіль спортсменок, що проявляється відсутністю або затримкою менструації, больовим синдромом (дисменорея), схильністю до соматогеній. В формуванні соматогеній важливу роль відіграють ліганди - молекули, які контактують з рецептором, викликаючи біологічну реакцію або блокуючи його (гормони-естрогени/прогестіни або серотонін-ендогенний ліганд для 5-HT-рецепторів). Система рецептор - ліганд працює за принципом взаємної відповідності - як ключ до шпарини і залежить від динамічної рівноваги параметрів гомеокінезу. Дефіцит ліганду, або надлишок/нечутливість (дисбаланс) - призводить до виникнення патології. Розуміння цих механізмів важливе для діагностики та реабілітації спортсменок, пов'язаним з порушеннями настрою, вегетативною та гормональною дисфункцією. Серотонінергічні реакції формують відчуття паніки і фобії, зростання вмісту гістаміна у крові на тлі серотонінової недостатності запускає алергічні реакції та розвиток тривожно-депресивних в різні фази станів на протязі менструального циклу. Співвідношення серотонін/гістамін, кортізол/інсулін, естрогени/прогестіни визначають вегетативний «портрет» (домінування симпатотонії чи ваготонії). Форму соматогенії визначають за вегетативним паспортом методом автоматизованного тестування [2]. Векторність порушень параметрів гомеокінезу розраховують за індексами рівноваги системи-антисистеми: нормованого вмісту серотоніну та гістаміну (ІРБА), катаболічних та анаболічних гормонів (ІРКАГ), співвідношенню естрогенів і прогестінів (Е3/ПГ), активності кислої та лужної фосфатаз (ІКЛР) [1]. В спорті широко використовують немедикаментозні методи медичної реабілітації. Дихальні вправи регулюють активність блукаючого нерву (парасимпатична система) і можуть оптимізувати вегетативний дисбаланс, кислотну лужну рівновагу крові. Встановлено зв'язок між дихальним ритмом і тривожними розладами. Пацієнтки з підвищеною тривожністю мали коротші вдихи та більшу варіативність між дихальними циклами під час сну, що дозволило використовувати дихання в якості об'єктивного маркера психоемоційного стану. Дихальна терапія/гімнастика допомагає зменшити тривогу та відновити емоційну стабільність у спортсменок [3]. Найбільше збалансованими є показники гормонального профілю в фазу овуляції, що виправдовує дослідження з цих позицій. Очікується, що диференційний підхід зможе вирівняти надзвичайні прояви як симпатотонії після менструації, так і ваготії перед нею. Оптимізувати параметри гомеокінезу потрібно на основі персоналізованої респіраторної нейровегетативної терапії з урахуванням вегетативного паспорту.
Матеріал та методи дослідження. Групу дослідження склали 27 волейболісток школи олімпійського резерву м. Кропивницький, контролем служили 30 студенток Донецького національного медичного університету (ДНМУ м. Кропивницький) віком від 17 до 25 років, які були розділені на дві підгрупи згідно даним автоматизованого визначення параметрів гомеокінезу і «вегетативного паспорту»: перша - ваготоніки-стаєри (no=6, nк=21 ) та друга – симпатотоніки-спринтери (no=20, nк=10). Усі жінки надали свою інформовану згоду на участь у дослідженні. Етичний комітет університету схвалив дослідження. Обидві групи раніше не мали досвіду дихальних тренувань. Фізичний реабілітолог проводив навчання методам гомеокінетичного дихання. Дані, включаючи вік, зайнятість/навчання, шлюбний статус, супутня патологія були зібрані шляхом особистих інтерв'ю. Оцінка вегетативного тонусу здійснювалася методом спектрального аналізу за допомогою комп'ютерного електрокардіографа "ANS-Pro" та «Кардіолаб-2000» (Україна). На ритмокардіограмах вираховували параметри LF (Low Frequency) - зона низьких частот (0,05-0,15 Гц) і HF (High Frequency) - зона високих частот (0,15-0,5 Гц), а також Індекс Симпато-Вагусного балансу (ІВСР=LF/HF). Високочастотний (HF) вказував на коливання вагального тонуса при диханні і визначав активність парасимпатичної ВНС. Низькочастотний (LF), змінювався за рахунок механізмів регуляції судинного тонусу і відповідав за стан симпатичної ланки ВНС. Тип соматогенії (ацетилхолінова серотонін-дефіцитна тривожно-депресивна чи адренергічна серотонін-надлишкова паніко-фобічну) оцінювали по тестам Сокрута, а вираженніть симптомів по шкалі 0-4 ступеня важкості. Форму коморбідності (кальцій-дефіцитну чи кальцій-надлишкову) встановлювали по рівню внутрішньоклітинного кальцію при спектральному дослідженні волосся жінок, на атомно-абсорбційному спектрометрі «SolAAr-Mk2-MOZe» з електрографітовим атомізатором (Великобританія). Відбір крові для біохімічного дослідження та тестування проводили перед навчанням методам гомеокінетичного дихання (ГД) та після 3-місячного курсу дихальної гімнастики. За допомогою біохімічних методів вивчали порушення параметрів гомеокінезу в крові і розраховували індекси рівноваги біологічних амінів (ІРБА - співвідношення в крові нормованого серотоніну і гістаміну); індекс рівноваги катаболічних і анаболічних гормонів (ІРКАГ – катаболічних: кортизол, естрогени, тироксин та анаболічних: інсулін, прогестини, пролактин), а також співвідношення кортизолу/інсуліну (Кз/Інс), естрадіолу 3/прогестерону Е3/ПГ), тироксину/пролактину (Т4/Прл), індекс кислотно-лужної рівноваги (ІКЛР) з позиції балансу системи і антисистеми. Після визначення «вегетативного паспорту» диференційовано призначали методики дихальної гімнастики вранці та ввечері протягом 5-10 хвилин для корекції вегетативної дисфункції, усунення соматогеній, нормалізації кислотно-лужної рівноваги крові. Використовували клініко-лабораторні, інструментальні, біохімічні і статистичні методи дослідження. Статистична обробка отриманих результатів дослідження проведена з допомогою варіаційного, непараметричного, кореляційного, регресивного, одно- (ANOVA) і багатофакторного (ANOVA/MANOVA) дисперсійного аналізу (програми «Microsoft Excel» і «Statistica-Stat-Soft», США). Оцінювали середнє значення (M), його стандартну похибку (m) і відхилення (SD), параметричні коефіцієнти кореляції Пірсона і непараметричні Кендалла, критерії регресії, дисперсії Брауна-Форсайта, Уілкоксона-Рао, Макнемара-Фішера, Ст’юдента і достовірність статистичних показників. В таблицях, представлені результати власного дослідження, для кожного показника наводиться середнє значення, його похибка (М, m), едостовірність змін показників за критерієм Ст’юдента, кореляційна залежність з урахуванням коефіцієнтів кореляції і детермінації.
Результати та їх обговорення. Проведене попереднє тестування встановлення вегетативного паспорта серед студенток (контрольна група) і волейболісток (опитна група) показало, що переважну більшість серед студенток складають ваготоніки-стайєри (60%), а серед волейболісток, навпаки, симпатотоніки-спрінтери (77%). Переважна більшість студенток це мешканці Кіровоградщини та Донбасу. В цих регіонах були затребувані люди зі стаєрськими можливостями (ваготоніки), враховуючи специфіку праці їх батьків. Форма коморбідності уточнює «вегетативний паспорт» студенток та схильність до соматогеній, показує векторність порушення параметрів гомеокінезу, корелює з показником симпато-вагусної рівноваги [1]. Вегетативна дисфункція (ваго-інсулінова чи симпато-адреналова), коморбідність (кальцій-дефіцитна чи кальцій-надлишкова) формують ваготонічний чи симпатотонічний гомеокінез [1]. Вміст гормонів у сироватці крові студенток репродуктивного віку (в фазу овуляції) становив: катаболічні гормони - кортизол (Kз) - 382,7 ± 21,2 нмоль/л, тироксин (Т4) - 124,4 ± 4,4 нмоль/л, естрогени (Е3) - 0,5±0,1 нмоль/л; анаболічні гормони: інсулін (Інс) - 108,0±6,3 нмоль/л, пролактин (Прл) - 12,1±1,6 нг/мл, прогестіни (Пг) - 7,4±1,2 нмоль/л). ІРКАГ=1,0; Співвідношення Е3/ПГ залежало від фази менструального циклу (нормований рівень ПГ зростав перед менструацією, а Е3 - після неї). У дослідженні [4] показали значне підвищення симпатичної активності в секреторній та збільшення впливу вагусу в проліферативній фазі циклу, що проявлялось збільшенням частоти серцевих скорочень. Зміни вагус-опосередкованої варіабельності серцевого ритму на протязі менструального циклу пов'язують з прогестероном. Коливання гормонів формували психологічний стан студенток: від тривожності перед менструацією (ІРБА<1,0) до збудливості та дратівливості – після неї (ІРБА>1,0). Серед волейболісток, по даним тестування, більшість складали симпатотоніки-спрінтери зі схильністю до адренергічних серотонін-надлишкових паніко-фобічних реакцій, які були більше виражені після болісних менструацій спастичного характеру. З урахуванням вегетативного паспорта студенток і волейболісток розроблено гомеокінетичне дихання та індивідуальні рекомендації. Основу метода складає чергування нульового стану (комфортне, спокійне дихання без затримок) і затримки різного ступеню важкості, глибини дихання і його інтенсивності, що дозволяє корегувати прояви вегетативної дисфункції і порушення кислотно-лужної рівноваги крові. Дихальна гімнастика виконується у сидячому положенні та при фізичних навантаженнях, поєднується з фізичними вправами і точковим масажем. Перевага надається грудному або діафрагмальному диханню з урахуванням вегетативного паспорта пацієнта. Декодування кодів дихальних вправ (кожна цифра позначає стан дихання): 0 – звичайне дихання без відчуття відсутності повітря, без затримок (нульова інтенсивність); 1 - затримка дихання по інтенсивності рівня контрольної паузи (КП); це легка недостатність повітря в межах комфорту і не викликає обтяжливих почуттів; 2 – затримка дихання по інтенсивності між контрольною і максимальною паузами; 3 – затримка по інтенсивності рівня максимальної паузи. (МП). МП це відчуття недостатності повітря, яке визиває дискомфорт. Між затримками дихання завжди повернення до «нуля» - спокійне дихання і внутрішня релаксація. Під час затримки дихання методист показує кількість пальців, які відповідають рівню (1 – один палець, 2 – два пальця і т. п.). Це дозволяє використовувати тілесний зворотний зв'язок для точного контролю інтенсивності недостатності повітря. Тип дихання (грудний або діафрагмальний) вибирають з урахуванням вегетативного паспорта. Для ваготоніків-стаєрів - віддають перевагу діафрагмальному диханню, для симпатотоніків-спринтерів – грудному диханню (таблиця1).
Таблиця 1
Адаптація вправ за типом вегетативної регуляції
Метод гомеокінетичного дихання розроблений з урахуванням вегетативного паспорта пацієнток. Номера вправ 2, 4, 7 - в більшій мірі показані симпатотонікам; вправи з номерами 1, 3, 5, 6, 8 - для ваготоніків. Відбір вправ проводять під керівництвом фахівця. Вправи виконують по 7-10 хвилин 3 рази на добу. Показано, що гомеокінетичне дихання запускає цілий ряд фізіологічних і біохімічних процесів: ефект Веріго – Бора, розширення судин, зниження збудливості дихального центру, корекції вегетативної регуляції в залежності від схеми вправ за генотипом (тонізація чи седатація), підвищує стійкость до коливань кислотно-лужної рівноваги крові за рахунок оптимізації роботи бікарбонатного та гемоглобінового буфера. Слід враховувати, що збалансованими показники гормонального профіля у студенток з різним вегетативним паспортом є саме в фазу овуляції. Співвідношення нормованих катаболічних гормонів: кортизолу, естрогенів, тироксину та анаболічних: інсуліну, прогестерону, пролактину оптимізувалось та приближалось до 1,0 (таблиця 2). ІРКАГ у ваготоніків < 1,0, що корелювало з ІРБА < 1,0 і варіабельність зростала перед менструацією. У симпатотоніків ІРКАГ і ІРБА > 1,0 та відхилення більше виражені після менструації. Подібна динаміка гормонів відмічалась у волейболісток.
Таблиця 2
Гормональний профіль студенток ДНМУ з різним «вегетативним паспортом» в фазу овуляції до і після проведення сеансів гомеокінетичного дихання (M±m)
Примітка: *- р<0,05 – достовірна різниця показників.
Гомеокінетичне дихання дозволило скорегувати настрій жінок, покращити якість життя та стресостійкість/адаптацію до високих навантажень. Попередній розподіл студенток контрольної групи з допомогою автоматизованого тестування дозволив встановити показники норми вмісту гормонів в крові протягом менструального циклу, розробити і апробувати різні методики гомеокінетичного дихання (ГД) з урахуванням «вегетативного паспорту» та доказати їх ефективність, щодо нормалізації дихального патерну, оптимізації порушення параметрів гомеокінезу, усунення соматогеній та підвищення стресостійкості. У дослідженнях виявлено збільшення частоти дихання та зниження ефективності вентиляції у фазах менструального циклу. Включення 8-тижневі сеансів розслаблення м’язів та дихання приводило до зменшення ознак агресії за шкалою ПМС. Дихання по Бутейко/когерентне дихання на протязі 5-хвилин знижувало больовий індекс на 30% і збільшувало інтервал між вдохами та видохами [5].
Висновки. Метод «гомеокінетичного дихання Муллахметова А.Г. - Сокрута М.В.» працює не тільки як дихальна техніка, але є інструментом регуляції гомеокінезу (метаболізму, вегетативної дисфункції, імунітету, гормонального профілю), адаптаційних можливостей і стресостійкості організму. Регулярне проведення дихальної гімнастики проводить до усунення соматогеній, оптимізації кислотно-лужного балансу крові та гормонального профіля жінок протягом менструального циклу.
Література:
1. Порушення параметрів гомеокінезу при патології суглобів та їх ендопротезуванні: наукова монографія. Сокрут М.В., Гоженко А.І., Климовицький Ф.В., Сокрут В.М., Сокрут О.П., Попов В.М., Левітін Є.Я., Лях Ю.Є., Львів: Видавництво ПП «Магнолія 2006», 2024 – 310 с.
2. Сокрут В.М. Клінічний тест визначення форми соматогенії https://sokrut.com/somatogenytest2.
3. Муллахметов А.Г., Сокрут М.В., Сокрут О.П., Литвинова О.В. Дихальна гімнастика для студентів в залежності від їх вегетативного паспорту // Світ наукових досліджень: Збірник наукових публікацій міжнародної мультидисциплінарної наукової інтернет-конференції.- Тернопіль, Україна-Ополе, Польша, 2025.- вип.41.- с.152-155.
4. Schmalenberger K.M., Eisenlohr Moul T.A., Jarczok M.N., Eckstein M., Schneider E., Brenner I.G., Duffy K., Schweizer S., Kiesner J., Thayer J.F., Ditzen B. Menstrual cycle changes in vagally-mediated heart rate variability are associated with progesterone: evidence from two within-person studies // Journal of Clinical Medicine. – 2020. – Vol. 9, No. 3. – Article 617. – DOI: https://doi.org/10.3390/jcm9030617
5. Smith J., Patel R., Kumar D., et al. Immediate effect of Buteyko breathing exercise and coherent breathing exercise on subjects with primary dysmenorrhoea: a randomized clinical trial // Journal of Physiological Therapeutics. – 2023. – Vol. 8, No. 2. – Article 45–54.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter