Тенденція цифровізації освіти і суспільства загалом зумовлюють нові вимоги до майбутніх фахівців комп’ютерного профілю, які поєднують фундаментальну психолого-педагогічну та грунтовну фахову підготовку.
Графічна компетентність педагогів галузі цифрових технологій є показником їхньої успішності в професійній діяльності та умовою якісного виконання ними функціональних обов’язків.
Графічна компетентність – одна із важливих передумов здійснення професійної діяльності майбутніми фахівцями після завершення навчання у ЗВО. Майбутні інженери-педагоги цифрових технологій повинні бути готовими до обробки інформації, її модернізації, розповсюдження, роботи із засобами для аналізу та представлення у графічній формі.
Графічна компетентність майбутніх інженерів-педагогів галузі цифрових технологій повністю може виявлятися лише під час виконання фахівцем виробничих завдань. Але її передумови та структурні компоненти формуються вже в період навчання. Тому, важливим процес визначення структурних компонентів графічної компетентності для подальшого формування їх у майбутніх інженерів-педагогів засобами цифрових технологій.
Що ж ми розуміємо під поняттям «компонент графічної компетентності», це насамперед ставлення до професійної діяльності, мотиви, знання про предмет діяльності та способи його реалізації.
С.Коваленко у своїх дослідженнях виділяє наступні компоненти графічної компетентності:
– когнітивний – володіння системно сформованими професійно значущими знаннями, методами розв'язання різних інженерних задач, здатністю до безперервного професійного навчання;
– аксіологічний – особистісна якість фахівця, яка характеризує його ставлення до професії як до цінності та містить мету і мотивацію успіху;
– комунікативний – здатність фахівця до професійного спілкування з колегами під час погодження проєктів;
– діяльнісний - поетапно накопичений особистий професійний досвід фахівця[3].
На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічних досліджень О.Джеджули, Ю.Козак, Л.Цвіркун встановлено, що графічна компетентність у своїй внутрішній структурі передбачає сформованості певних компонентів, які передумовою її формування. Тому, вважаємо за необхідне у структурі графічної компетентності інженерів-педагогів галузі цифрових технологій визначити такі основні компоненти: аксіологінчий, когнітивно- інформаційний, соціально-психологічний.
Щодо аксіологічного компонента – то тут особистісна якість майбутніх інженерів-педагогів галузі цифрових технологій, яка характеризує їх ставлення до професійної діяльності як до цінності; передбачає наявність мети і мотивації досягнення успіху фахівців у професійній діяльності. Слід також нам відмітити, що в процесі формування графічної компетентності відбувається збагачення кожної людини професійними ціннісно-смисловими якостями.
Щодо сформованості когнітивно-інформаційного компонента забезпечує володіння системно сформованими професійно-значущими знаннями та навичками у професійній галузі, методами розв’язання різних графічних задач, завдяки чому у майбутніх інженерів-педагогів формується певний досвід у професійній діяльності.
Щодо сформованості соціально-психологічного компонента сприяє тому, що передбачена відповідальність майбутніх інженерів-педагогів галузі цифрових технологій за фізичне та психологічне здоров’я. Наявність певного соціального досвіду сприяє успішній реалізації графічної компетентності в потрібний момент і у визначених умовах.
Поняття «комп’ютерна графіка» досить широкою і пов’язана із тлумаченням дефініцій «графіка», яка походить від грецького «grapho», що в перекладі означає «тишу, малюю». Науковці в галузі цифрових технологій, такі як А.Дерев’янко, Ю.Прохур подають низку трактувань поняття «комп’ютерна графіка», зокрема: «програмні й апаратні засоби введення, відображення і виведення зображення, розробка програмних систем побудови і перетворення зображень, моделювання чогось, інформація яка зберігається у цифровій формі та опрацьовується на основі математичних формул і розрахунків засобами комп’ютерної графіки». Це пов’язано з тим, що однією із основних функцій цифрових графічних систем візуалізація, тобто подання інформації у формі, доступній для сприймання [4].
Отже, комп’ютерна графіка – це використання комп’ютера для відображення інформації у графічній формі, починаючи з створення простої лінії або креслення і закінчуючи створенням його динамічного зображення.
Практичні навички у роботі із комп’ютерною графікою основою формування графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів галузі цифрових технологій, які ми умовно розділили на групи: інформаційно-аналітичні, проєктно-конструкторські, художньо-естетичні та організаційні.
На нашу думку, інформаційно-аналітичні навички у процесі формування графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів засобами цифрових технологій фундаментальними, оскільки ця якість визначальною характеристикою особистості, яка спрямована на вміння аналізувати інформацію з метою використання її в освітній діяльності.
Успішність професійної діяльності майбутніх інженерів-педагогів галузі цифрових технологій визначаються передусім рівнем сформованості їх графічної компетентності. Тому важливою поста проблема здійснення діагностування сформованості компонентів зазначеної компетентності.
Література
1. Потапчук О.І. Smart-технології в освіті: посібник. Тернопіль.: ТНПУ, 2024, 140с.
2. Потапчук О.І., Луцик І.Б., Франко Ю.П., Ящик О.Б. Довідник термінів та понять з інформаційно-технічних засобів навчання: навчальний посібник. Тернопіль: ТНПУ, 2021, -192с.
3. Інженерна комп’ютерна графіка: підручник / Шмиг Р.А., Боярчук В.М. м.Львів,: Український бестселер, 2012. – 600с.
4. Кабак В.В. підготовка майбутніх інженерів-педагогів до професійної діяльності: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка, Тернопіль, 2014. – 206.с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter