У 2025 році в Україні було проведено емпіричне дослідження, метою якого було з’ясування взаємозв’язку між рівнем тривожності студентів і їхньою мотивацією досягнення академічних результатів. Актуальність теми зумовлена високим рівнем психологічної напруги в суспільстві, зокрема в студентському середовищі, що пов’язано з війною, соціальною нестабільністю та особливостями освітнього процесу, включно з онлайн-навчанням.
За останні десятиліття як українські, так і зарубіжні дослідники приділяли значну увагу вивченню впливу тривожності на академічну мотивацію та продуктивність студентів [3; 4]. Серед зарубіжних науковців особливо вагомий внесок зробив Чарльз Д. Спілбергер, який розробив шкалу для вимірювання стану- та рисової тривожності (STAI) та детально описав механізми впливу тривожності на поведінку і прийняття рішень.
Зі середовища українських дослідників можна відзначити роботи Т. А. Барановської [1], яка у своїх публікаціях аналізувала психопрофілактичні методики для студентів і висвітлювала, як тривожність впливає на навчальну ефективність та самооцінку. Також існують дослідження, проведені О. І. Петровою, що аналізували взаємозв’язок між емоційною регуляцією, рівнем тривожності та академічною мотивацією в умовах стресу [2]. Крім того, деякі українські науковці, зокрема І. В. Коваленко, займаються вивченням впливу соціальних та психологічних стресорів на академічну продуктивність студентів, що дозволяє краще зрозуміти специфіку впливу тривожності в сучасних умовах.
У дослідженні взяли участь 60 студентів із різних закладів вищої освіти України віком від 18 до 22 років. Для оцінки психологічного стану було використано методику Спілбергера–Ханіна (для вимірювання ситуативної та особистісної тривожності), а також методику Елерса (для визначення мотивації досягнення успіху та мотивації уникнення невдачі). Крім того, студенти самостійно вказували середній бал за останній семестр.
Результати дослідження засвідчили високий рівень тривожності серед студентів. Зокрема, 47% учасників мали високий рівень ситуативної тривожності, а 42% — високий рівень особистісної. Помірні значення були характерні приблизно для 40% респондентів, і лише 15–16% мали низький рівень тривожності. Такі показники свідчать про загальну напруженість і психологічну нестабільність молоді в умовах війни.
У контексті мотивації досягнення більшість студентів (57%) продемонстрували високий рівень мотивації досягнення успіху, що свідчить про наявність навчальної цілеспрямованості, внутрішньої активності та прагнення до розвитку. Водночас, у 37% учасників була виявлена висока мотивація уникнення невдачі, що свідчить про наявність тривожності, страху зробити помилку, уникнення ризику і, як наслідок, зниження особистої ініціативи.
Кореляційний аналіз виявив статистично значущі взаємозв’язки між досліджуваними змінними. Зокрема, рівень ситуативної тривожності мав обернений зв’язок із мотивацією досягнення (r = –0,61) та прямий - із мотивацією уникнення невдачі (r = 0,64). Особистісна тривожність також негативно корелювала з мотивацією досягнення (r = –0,55). Було зафіксовано сильну позитивну кореляцію між мотивацією досягнення і середнім академічним балом (r = 0,72), а також сильний обернений зв’язок між загальним рівнем тривожності і академічною успішністю (r = –0,68).
Ідеальний профіль студента, здатного до ефективного навчання навіть в умовах соціальних і психологічних викликів, включає помірний або низький рівень тривожності, високу мотивацію досягнення, низьку мотивацію уникнення невдачі та стабільно високу академічну успішність. Такий студент демонструє емоційну стійкість, прагнення до розвитку, готовність долати труднощі й не боїться помилок, сприймаючи їх як частину навчального процесу.
Отже, роботам як зарубіжних, так і українських дослідників, сучасна психологія має достатню базу для аналізу того, як тривожність впливає на академічну мотивацію та успішність. Цей контекст сприяє розробці ефективних заходів підтримки студентів, зокрема через впровадження тренінгів з емоційної саморегуляції, когнітивно-поведінкових інтервенцій та програм розвитку внутрішньої мотивації. Результати дослідження підтвердили, що високий рівень тривожності негативно впливає на мотивацію студентів до досягнення та знижує їхню академічну продуктивність. Найуспішнішими в навчанні виявилися студенти з низьким або помірним рівнем тривожності та домінуванням мотивації досягнення над мотивацією уникнення невдачі. Ці результати свідчать про необхідність включення до освітнього процесу системної психологічної підтримки студентів, зокрема через впровадження тренінгів емоційної саморегуляції, програм розвитку стресостійкості, елементів когнітивно-поведінкової терапії, а також індивідуального психоконсультування.
Список літератури
1. Барановська Т. А. Психологічна самодопомога студентів у кризових умовах: техніки, вправи, рекомендації. Київ: Центр практичної психології та соціальної роботи, 2023. 112 с.
2. Петрова О. І. Вплив емоційної регуляції на академічну мотивацію студентів в умовах освітнього стресу // Актуальні проблеми психології. 2022. Вип. 1(17). С. 42–48.
3. Spielberger C. D. Manual for the State-Trait Anxiety Inventory (Form Y). Palo Alto, CA: Consulting Psychologists Press, 1983. 80 p.
4. Zeidner M. Test anxiety: The state of the art. New York: Plenum Press, 1998. 436 p.
____________________
Науковий керівник: Соловей-Лагода Оксана Анатоліївна, кандидат психологічних наук, доцент, Донецький національний університет ім. Василя Стуса
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter