З початком повномасштабного вторгнення в Україну значно змінилися підходи до будівництва військових споруд. В умовах сучасної війни особливу увагу приділяють укріпленню оборонних позицій, підвищенню їхньої живучості та ефективності. Існуюча документація для влаштування фортифікаційних споруд[1] потребує внесення змін, особливо, в питаннях забезпечення захисту у вертикальній проекції оборонних споруд. Важливим елементом фортифікаційного захисту є облаштування суцільного накриття траншей та закритих вогневих чарунок, що сприяє зменшенню втрат особового складу та поліпшенню бойової ефективності підрозділів. Дане накриття виконує декілька основних функцій:
• Фізичний захист: зменшує ризик ураження особового складу уламками та вибуховою хвилею;
• Кліматична ізоляція: забезпечує комфортніші умови перебування в окопах при несприятливих погодних умовах;
• Маскування: зменшує видимість позицій із повітря та землі.
Суцільне накриття складається з трьох основних елементів[2, с 4-6]:
1. Каркас – основу накриття можуть утворювати дерев'яні конструкції або металевий профіль арочного типу.
2. Гідроізоляційний шар – використовується для запобігання проникненню вологи в окопи, може складатися з поліетиленової плівки або бітумних матеріалів.
3. Захисний шар ґрунту – ущільнений шар товщиною 50–60 см забезпечує додатковий захист від вибухових впливів та маскування.
Каркас накриття може бути виконаний із колод діаметром 20–25 см або арочного металевого профілю шириною не менше 1900 мм та товщиною від 2 мм. При влаштуванні дерев'яного каркасу необхідно використовувати кругляк різних діаметрів для створення міцної опорної конструкції.
Для забезпечення природного освітлення накритих траншей слід передбачити вікна зі щільністю одне вікно на ділянку фасаду траншеї. Вікна закриваються металевою сіткою, що запобігає проникненню сторонніх предметів. Додаткове маскування здійснюється за допомогою місцевої рослинності або спеціальних маскувальних сіток[2, с 7].
Для облаштування 10 погонних метрів накриття з дерев’яним каркасом необхідні такі матеріали:
• кругляк діаметром 20–25 см – 1 м³;
• кругляк діаметром 10–15 см – 2,8 м³;
• поліетиленова плівка – 30 м²;
• будівельні скоби – 140 шт.
Висновки
Облаштування суцільного накриття траншей та закритих вогневих чарунок значно підвищує рівень захищеності особового складу, сприяє збереженню боєготовності та забезпечує більш комфортні умови перебування на позиціях. Додаткові конструктивні рішення, такі як гідроізоляція, маскування та створення освітлювальних отворів, покращують функціональність укриття та роблять його більш ефективним у тактичному застосуванні.
Ураховуючи сучасні виклики в оборонному будівництві, доцільно впроваджувати у військову практику методики ефективного облаштування захисних споруд, що поліпшить живучість особового складу та підвищить загальну обороноздатність підрозділів.
Список літератури:
1. Державне підприємство Міністерства Оборони України “Центральний проектний інститут”. Будівництво інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави. Робоча документація: Альбом №1 Споруди взводного опорного пункту. Архітектурно-будівельні рішення. Редакція 04/1. Шифр - ВОП 04/1. 2024 р..
2. Військова навчально-методична публікація. Методичні рекомендації “ З удосконалення фортифікаційного обладнання опорних пунктів (позицій на відділення) (Частина 2)”, Адміністрація Держспецтрансслужби, березень 2025 р..
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter