Постановка проблеми. На етапі інформація сприймається як із найважливіших чинників виробництва поруч із предметами і засобами праці, і навіть самою працею [1]. Інформація стала одним з найважливіших ресурсів виробничої діяльності, яка потребує вдосконалення технології управління.
Ряд теоретичних та практичних питань управління інформаційними ресурсами (ІР) у діяльності підприємств залишаються невирішеними. Найбільш гостро ця проблема відображається в проектах будівництва судів у зв'язку з тим, що галузь має специфіку документообігу, що регламентується державними стандартами [2].
Аналіз останніх досліджень. Питанням управління інформаційною взаємодією у суднобудуванні присвячені роботи [2-3].
Методологічні аспекти управління різними видами ресурсів, зокрема інформаційним, і навіть комунікаціями у проектах виділено у стандарті [4].
Виділення частин загальної проблеми, невирішених раніше. Слід зазначити, що в перелічених вище роботах інформація не розглядається як окремий ресурс, а як засіб опису характеристик об'єктів і, відповідно, моделі і методи управління ресурсами не зважають на специфіку інформації як об'єкту управління. Це не дозволяє розглянути процеси управління суднобудівельними проектами з єдиних методологічних позицій.
Метою цієї статті є розроблення стратегії управління інформаційними ресурсами в проєктах побудови суден.
Виклад основного матеріалу. Інформаційні ресурси - це сукупність даних та інформації, що подані в різних формах та використовуються для задоволення потреб користувачів в описі характеристик об'єктів процесу побудови проєкту судна, яка здійснюється на основі бізнес-процесів.
Бізнес-процес - сукупність різних видів діяльності в рамках, яких на вході використовується один і більше видів ресурсів і в результаті цієї діяльності на виході створюється продукт, який представляє цінність для споживача. Під час будівництва проєктів суден використовуються такі основні ресурси:
-Виробничі - цехи за профілем виробництва;
-Матеріальні - матеріали, вироби та обладнання, що постачається;
-Трудові - адміністративний персонал і робочі фахівці;
-Енергетичні - електроенергія, газ, вода, стиснене повітря та інші;
-Фінансові - грошові кошти для ведення бізнес-процесів;
-Транспортні та підйомні - засоби переміщення конструкцій;
-Інформаційні - конструкторська та технологічна документація на проєкт судна.
Суднобудівне виробництво має специфічні особливості, які суттєво впливають на організацію управління бізнес-процесами діяльністю підприємства. Вона знаходить вираження в такому:
- Великій конструктивній складності виробів;
- Значній тривалості циклу побудови судна;
- Використання спеціальних побудовних місць;
- Велика номенклатура споживаних матеріальних ресурсів;
- Висока трудомісткість побудови виробу.
Для управління таким виробництвом прийнято міжнародний стандарт планування ресурсів підприємства (Enterprise resource planning - ERP), який ефективно застосовується в корпоративних інформаційних системах управління. Необхідно зазначити, що в складі цього стандарту немає управління інформаційними ресурсами, які є базовими засобами інтеграції системного управління виробництвом.
Інформаційні ресурси мають кілька ключових особливостей: невичерпність, нематеріальність, динамічність, єдність і різноманіття. Вони не вичерпуються, а навпаки, постійно зростають.
Інформація легко відтворюється, передається і поширюється. Усі компоненти інформаційного ресурсу пов'язані між собою й утворюють єдине ціле.
Аналізуючи процедури отримання, переробки, транспортування і зберігання інформаційних ресурсів, можна дійти висновку про їхню схожість із процедурами забезпечення проєкту сировиною і матеріалами (закупівлі, виробництво, логістика, складування). Однак можливість повторного застосування ІР робить їх схожими на відтворювані ресурси, з тією різницею, що під час використання інформаційного ресурсу його доступність не знижується. Отже ресурсні конфлікти у випадку ІР неможливі.
Виходячи з вищесказаного, методологічно правильно буде виділити ІР в особливий тип - відтворювані складовані ресурси.
Ефективне управління ІР неможливе без їх систематизації, основними завданнями якої є:
- класифікація, ідентифікація та облік ІР;
- формування, публікація та актуалізація метаданих ІР;
- логічна організація зберігання ІР і метаданих;
- формування стандартних описів ІР;
- організація пошуку ІР і доступу до них;
- організація інформаційного обміну між системами, що обробляють і використовують ІР і метадані для них.
Класифікація ІР проєктів побудови судна є нетривіальним завданням через їхню велику кількість і неоднорідність. Крім того, принципово неможливо розділити такі ресурси за галуззю використання, тому що ті самі ІР можуть бути затребувані як у бізнес-процесах побудови виробу, так і в процесах управління.
Метою суднобудівного проєкту є постачання судна із заданими характеристиками замовнику. Відповідно підставою для визначення потреби проекту в ІР є модель життєвого циклу виробу (ЖЦВ). Інформація про виріб являє собою набір даних, які отримують і використовують на всьому його життєвому циклі, та містить у собі: інформацію про конфігурацію і структуру виробу, характеристики і властивості, організаційну інформацію (опис процесів, пов'язаних зі зміною даних про виріб, необхідні ресурси - люди, матеріали тощо), інформацію про проведені контрольні випробування, документи, якими обростає виріб від моменту його проєктування до продажу і подальшого обслуговування [5].
Для ефективного управління ІР необхідно розуміти структуру їхнього життєвого циклу. Можна запропонувати такий укрупнений склад його фаз:
- ідентифікація потреби в ІР;
- визначення вимог до ІР;
- визначення способу отримання ІР;
- організація отримання ІР;
- отримання та оцінка відповідності ІР;
- зберігання та використання ІР.
Зміст фаз життєвого циклу ІР залежить від характеру інформації, місця і специфіки її виникнення, термінів зберігання та інших істотних параметрів, і потребує проведення подальших досліджень для його формалізації.
Висновки:
1. Інформація як ресурс має специфічні особливості. ІР проекту слід виділити в особливий тип - відтворювані складовані ресурси, що відтворюються.
2. Ефективне управління ІР неможливе без їх систематизації та насамперед класифікації, яка ляже в основу прийняття рішень на різних фазах життєвого циклу ІР.
3. Запропоновано структуру життєвого циклу ІР проєкту, що дасть змогу системно уявити процеси та механізми їхнього одержання й опрацювання.
4. Подальші дослідження в даному напрямі мають бути спрямовані на розробку принципів управління ІР, а також формалізацію змісту фаз життєвого циклу ІР.
Література:
1. Осипов Ю.М. Економічна теорія на порозі XXI століття [Текст] / Під ред. Ю.М. Осипова, О.С. Зотової. - М.: Юристъ, 2000. - 664 с.
2. Кошкін К.В. Організація комп'ютерних інтегрованих виробництв у суднобудуванні: Монографія [Текст] / К.В. Кошкін. - Миколаїв: УДМТУ, 1999. - 220 с.
3. Ходорковський Л.М. Методи інформаційного відображення процесів виробництва та управління на суднобудівному підприємстві [Текст] / Л.М. Ходорковський. - Л.: Суднобудування, 1981. - 176 с.
4. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK Guide), Fouth Edition [Text] / – Newtown Sguare: PMI, 2008. – 241 p.
5. Інформаційні технології управління проектами / Єганов О.Є. та ін.; за ред. В.Ф.Ажищева. Варшава: RS Global Sp. 2020. 94 с.
|