Вступ. Під психофізіологічною адаптацією розуміють пристосування людини до змінних фізичних і психологічних навантажень, умов навчання, праці, побуту, кризових соціальних, економічних процесів суспільства, воєнного стану у країні тощо[1]. У сучасних реаліях України, яка вже 4-й рік потерпає від повномасштабного збройного вторгнення росіян в Україну, питання адаптації людини, в тому числі психофізіологічної, набуває першочергового значення [2]. Автори наголошують на загрозі хронічного стресу, в якому живуть українці за цих умов, та його дестабілізуючому нищівному впливі на психоемоційний стан і фізіологічні адаптаційні механізми захисту організму людини [4].
Водночас, натепер спостерігається обмаль сучасних адаптаційноорієнтованих підходів, розроблених на основі новітніх цифрових технологій, які могли б дозволити створити цілісне уявлення про пристосувальні можливості людини та враховувати рівень функціонування її організму, передбачати особливості перебігу та проводити діагностику певних порушень у розумінні психофізіологічної та психічної адаптації. Проведений нами огляд літературних джерел вказує на необхідність створення інтегральної оцінки психофізіологічної адаптації молоді до сучасних стресових умов життєдіяльності [3]. Припускаємо, що це дозволить ефективніше здійснювати моніторинг пристосувальних перебудов, контролювати психофізіологічні процеси організму, здійснювати підбір, навчання, професійну підготовку майбутніх фахівців, проводити профілактику загрозливих станів, виявлення, корекцію та реабілітацію неврологічної нозології.
Мета дослідження: створити спосіб інтегральної оцінки психофізіологічної адаптації людини на основі врахування певної множини показників функціонування організму, отриманих простими (інструментальними та бланковими) методиками.
Матеріали та методи. На основі фактичних даних, отриманих під час обстеження студентської молоді (40-ка юнаків і дівчат 17-27 років) на кафедрі анатомії, фізіології та фізичної реабілітації був розроблений комп’ютеризований спосіб інтегральної оцінки психофізіологічної адаптації людини – ІОПА. Використовували: показники віку (роки), рівня тривожності, кількісних значень частоти серцевих скорочень, параметрів систолічного і діастолічного тиску, сили нервової системи та вестибулярної функції.
Результати та обговорення. Спосіб розрахунку ІОПА враховує індивідуальні показники за досліджуваними ознаками та відповідні їм нормалізовані коефіцієнти, що відображають значення (участь) певної з цих ознак у психофізіологічній адаптації конкретної людини. Розрахована таким способом оцінка для кожного обстежуваного дала змогу отримати узагальнений показник ІОПА студентської молоді.
Середня інтегральна оцінка склала 47,45; σ = 22,4, мінімальне значення 4,55, а максимальне 68,3. У двох випадках максимальне значення дорівнювало 73,8 та 84,7.
На основі одержаних нами фактичних даних ми створили градацію психофізіологічної адаптації за рівнями:
1) критично низький: 10,0 – 2,5 і нижче;
2) низький: менше 34,9;
3) середній: 35,0 – 52,5;
4) високий і дуже високий : 53,0 і більше.
Висновки. Ми усвідомлюємо, що винайдений нами спосіб інтегральної оцінки психофізіологічної адаптації не вичерпує всі існуючі в цій області теоретичні і методичні труднощі, але отримані нами результати дозволяють рекомендувати його для використання на практиці для виокремлення факторів ризику, діагностики, моніторингу та профілактики неврологічних та серцево-судинних захворювань у студентської молоді. Також спосіб може стати зручним доповненням при проведенні експрес-аналізу психофізіологічних функцій людини, оскільки не потребує складних інструментальних методів, характеризується швидким отриманням результату, демонструє достатню інформативність та має низький запит на фінансові витрати.
Список літератури:
1. Блажівський М.І. Поняття адаптації у сучасній науковій літературі // Науковий Вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2014. № 1. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/1155/1/1-2014bmisnl.pdf
2. Грилюк С.М. Психофізіологічна адаптація та функціональний стан організму людини // Вісник Національного університету оборони України. 2024. № 6 (82). С. 26-33. [Електронний ресурс]. Режим доступу: file:///D:/Downloads/312485-Текст%20статті-731722-1-10-20241123.pdf DOI: 10.33099/2617-6858–24–82–6–26-33
3. Комплексні методики кількісної оцінки здоров’язбережувальної діяльності закладів освіти /Авторський колектив: І.О. Калиниченко, М.Ю. Антомонов, Г.О. Латіна, Ю.Л. Тонкопей, Г.Л. Заікіна // За заг. ред. І.О. Калиниченко. – Суми: ФОП Цьома С. П., 2021. 236 с.
4. Melnyk K.S., Tertychna N.A. Anxiety as a mechanism of youth maladjustment during the war // The 9th International scientific and practical conference “Scientists and existing problems of human development”. Zahreb, Khorvatiia. Mizhnarodna naukova hrupa in Croatia. 2023. Р. 340-343.
___________________________
Науковий керівник: Хоменко Сергій Миколайович, кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри анатомії, фізіології та фізичної реабілітації, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter