24 лютого 2022 року життя українців поділилося на “до” та “після” широкомасштабного збройного нападу російських загарбників на Україну. Проте фактично російсько-українська війна триває з 20 лютого 2014 року і, на жаль, сьогодні ситуація ускладняється тим, що неможливо передбачити час завершення цієї кривавої навали.
У зв'язку з ситуацією в Україні велика кількість родин змушені були терміново змінити своє місце проживання. Сотні тисяч людей покинули свої домівки і тимчасово перемістилися в інші регіони нашої держави. За результатами роботи International Organization for Migration, враховуючи базову оцінку території зареєстрованих ВПО за даними 21 туру, 3 608,704 зареєстрованих ВПО були зафіксовані станом на 23 лютого 2023 року. З них 63% складають жінки та 37% чоловіки [1]. На травень 2023 року в Україні було офіційно зареєстровано 4,8 млн внутрішньо переміщених осіб [2]. За словами віце прем'єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України пані Ірини Верещук, станом початок 2024 року в Україні зареєстровано понад 4,9 мільйона внутрішніх переселенців.
Оскільки ситуація на прифронтових територіях постійно змінюється, це призводить до зміни кількості ВПО, більш того, постійно спостерігається міграційний рух всередині України. За останній рік у західних областях також значно підвищилась кількість ВПО, відтак місцеві громади були змушені адаптуватися та прийняти нові виклики часу.
Надзвичайно важливою складовою роботи з ВПО є надання соціально-психологічної та педагогічної допомоги. Варто пам’ятати, що соціально-психологічний супровід ВПО - це цілий комплекс специфічних заходів. Водночас, вони мають бути довготривалими та системними, щоб забезпечити належну психологічну підтримку, сприяти соціальній адаптації осіб та їх інтеграції в нові місцеві громади в умовах переходу суспільства від війни до миру. Для надання необхідної психологічної підтримки ВПО нагальною необхідністю є робота фахівців з проведення діагностичних заходів. Фахівець повинен володіти ключовими навичками ефективної взаємодії з ВПО, чітко усвідомлювати свої цінності та переконання, власну громадянську позицію.
При наданні допомоги ВПО слід враховувати коло травматичних та після травматичних подій, які відбулися з ними у зв'язку з війною. Зрозуміло, що всім цим людям, які залишили домівки та рідну землю, роботу, родичів і друзів (близький соціум) необхідна психологічна допомога при адаптації ідо нових умов життя. Багато хто з них перебуває в постійному стресовому стані та може переживати нові психологічні травми, що пов’язані з переїздом і влаштуванням на новому місці. Ці травми можуть виражатися як у вигляді сильній тривозі і хвилюванні, так і в спалах гніву, або, навпаки, у відстороненні від суспільного життя та поглибленні у свій власний внутрішній світ. Для того, щоб ефективно організувати роботу з психологічної допомоги вимушеним переселенцям, необхідно мати чітке розуміння їхніх психічних станів, спричинених травматичною ситуацією. Це можуть бути:
1. Порушення (особливості) в афективній сфері ("емоційне отупіння", стан пригніченості, роздратованості, похмурості, нездатності відчувати радість, любов, відчуття безпорадності, внутрішньо особистісні конфлікти й кризи, почуття провини й сорому, прояви аутоагресії у вигляді самозвинувачення чи самопокарання тощо. Можуть виникнути прояви образи та замкненості, пов'язані з ідеєю про те, що їх ніхто не здатен зрозуміти.
2. Порушення (особливості) у когнітивній сфері (погіршення пам'яті, концентрації уваги, виразна неуважність і забудькуватість, амнезія щодо сумних подій і, навпаки, нав'язливі спогади, повтори, явні (документальні), жахливі сни, скарги на безсоння, неможливість розслабитися, так звані "рвані сни". Запахи, музика, звуки, події — будь-що могло нагадати їм про травматичні ситуації. Розвиток внутрішньої конфліктності щодо цінностей та ідеалів, уявлень про себе, світ, інших людей. Характерною є різка зміна життєвих засад: з оптимізму та безлічі планів на майбутнє до безнадії та відчаю.
3. Зміни у поведінці (особливості поведінкових проявів), що можуть проявлятися як непередбачуваність вчинків, надлишкова розгальмованість, немотивована пильність, агресивну афектацію або переляк. Може проявитися алогічність і непослідовність у вчинках.
Досвід роботи з переселенцями надає змогу визначити головні функції психолога, який здійснює психологічну допомогу внутрішньо переміщеним особам: психологічна адаптація (опрацювання важких стресових станів, допомога у сприйнятті змін і поверненні до життя, допомога у асиміляції та інтеграції отриманого досвіду і створенні нових життєвих перспектив тощо) та соціальна адаптація до нового середовища [3].
Одним з основних завдань соціально-психологічної допомоги ВПО в період війни є надання їм підтримки та створення для них безпечного середовища для їх психологічного відновлення. Науковці наголошують на необхідності створення системи розвитку психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, яка б сприяла організації самодопомоги, адаптації і формуванню стійкості до стресових факторів у постраждалого населення [4, с. 31]. Подолання кризи довіри значною мірою залежить від соціального оточення людини, сім’ї і дитини. Дуже важлива роль у цьому належить громаді та сусідам. Українська народна мудрість стверджує: «Не обирай хату, обирай сусіда». Тож адаптація ВПО в значній мірі залежить від того, наскільки ми, як громада, здатні по-людяному прийняти ВПО як нових членів нашої спільноти. Оскільки сім’ї ВПО потребують комплексної допомоги команди професіоналів, важливо передбачати працю мультидисциплінарних команд. Перевагами подібних команд є те, що вони комплексно:
- забезпечують залучення всіх ресурсів громади, організацій, установ та відомств;
- скорочують часовий проміжок, за який можливо вирішити проблеми ВПО;
- знімають міжвідомчі бар’єри – так, робота в одній команді медика, соціального працівника, поліції та інших фахівців суттєво прискорюють отримання позитивного результату для виходу із кризи ВПО;
- надають максимально можливий пакет послуг, який можуть отримати як дорослий, так і дитина;
- активно залучають людину, яка потребує допомоги, до планування та здійснення роботи. Це сприяє формування власної відповідальності за вирішення проблем у майбутньому.
Для допомоги внутрішньо переміщеним особам можуть бути розглянуті різні форми співпраці: індивідуальна робота (надання консультацій, бесіда, оцінки успіхів, терапевтичні зустрічі тощо); сімейне консультування (опрацювання травматичного досвіду на рівні усієї родини, як дорослих, так і дітей, постановка цілей життя, створення підтримуючого середовища); тренінги з розвитку життєвих навичок (можуть бути задіяні за різними темами – зайнятість, комунікація, життєві цілі, захист прав, профілактика та лікування захворювань тощо); групи взаємоповаги та взаємної підтримки (сприйняття згуртованості, розвиток впевненості у власних силах, ділення власним досвідом). Серед зазначених груп можна віділити психокорекційні групи (релаксійні методи, гештальт-терапія, біхевіористична терапія, психодрама, когнітивна терапія). Безцінним досвідом може стати життєва ситуація ВПО, які успішно впоралися із нею, тож подібних людей варто активно долучати до груп психологічної допомоги [5].
Ця війна – це також випробування нас на зрілість. Але українці вже зробили власний вибір – вистояти, перемогти, відродитися за усіх тих, хто поклав своє життя заради незалежності нашої країни, заради правди, любові та взаємоповаги. Для цього нам усім потрібна психологічна та емоційна стійкість – індивідуальна та колективна. Саме вона надає сили пройти через надлюдські випробування, не зламатися, зберегти серце і душу нашого народу, його цілісність. Ми всі зараз знаходимося в одному човні, тож маємо допомагати один одному, бо ми вже відбулися як нація.
Список використаних джерел
1. Україна – базова оцінка території зареєстрованих ВПО підсумки 21 туру.
International Organization for Migration: веб-сайт. URL: https://dtm.iom.int (дата звернення: 20.03.2024).
2. Фещенко А. У яких областях України найбільше переселенців: дослідження. веб-сайт. URL: https://glavcom.ua (дата звернення: 15.03.2024).
3. Лазос Г.П. Психологічна допомога внутрішньо переміщеним особам (на прикладі роботи з переселенцями з Криму)// Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій: методичний посібник / Кісарчук З. Г., Лазос Г. П., Литвиненко Л. І., Омельченко Я. М., Царенко Л. Г.; за ред. Кісарчук З. Г. – К. : ТОВ "Видавництво "Логос". – 206 с. – С.26 – 46
4. Корекційно-розвиткова програма формування стійкості до стресу в дітей дошкільного віку та школярів «Безпечний простір» : навчально-методичний посіб. / кол. авторів за заг. ред. Богданова С.О., Панка В.Г. Київ : НаУКМА, ГЛІФ Медіа, 2017. 208 с.
5. Грудій М.А., Мельник Л.А., Пилипас Ю.В., Семенко І.М., Остапчук Г.В. Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам та сім’ям з дітьми зі Сходу України. Посібник для практиків соціальної сфери. - К.: Видавничий дім «Калиба». – 71 с.
_______________________
Науковий керівник: Блінов Олег Анатолійович, доктор психологічних наук, професор, професор кафедри практичної психології та соціальних технологій Європейського університету
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter