У країнах світу з розвиненим свинарством від 75 до 90% товарного поголів’я свиней для від відгодівлі отримують на гібридній основі, що обумовлено їх більш високою енергією росту і оплатою корму за рахунок прояву ефекту гетерозису при використанні батьківських і материнських порід (родинних форм), що поєднується. Тому, розвиток свинарства в подальшому у значній мірі обумовлений розробкою і реалізацією програм породно-лінійної гібридизації. Аналіз літературних джерел вказує, що породно-лінійну гібридизацію слід вважати магістральним шляхом розвитку свинарства на перспективу [1,3].
В Україні переважно використовуються велика біла порода, як материнська форма, в якій вітчизняними селекціонерами створено нові внутрішньопородні материнські і батьківські типи. Але в господарстві використовують свиноматок материнського типу великої білої породи у поєднанні з спеціалізованими м’ясними породами. У той же час в Україні ведеться робота з використання кращого світового генофонду свиней, зокрема породи дюрок американської і чеської селекції та породи ландрас – датської селекції, як у чистопородному розведення так і породно-лінійній гібридизації. Створено перспективні лінії і типи породи дюрок української селекції з підвищеними відтворними якостями [2]. У зв’язку з цим набуває значення проведення порівняльної оцінки ефективності використання плідників спеціалізованих порід зарубіжної і вітчизняної селекції в гібридизації з свиноматками великої білої породи.
Згідно із поставленими завданнями досліджень нами було вивчено відтворювальні якості свиноматок великої білої породи у різних варіантах схрещування.
Найвищими показниками багатоплідності характеризувалися чистопородні тварини великої білої породи (10,32 голови).
Це підтверджує її спеціалізацію як материнської форми. Але свиноматки великої білої породи мали нижчі показники молочності, маси гнізда та маси 1 поросяти на час відлучення порівняно з матками, спарованими з плідниками породи ландрас.
Серед вивчаємих методів розведення варіант використання промислового схрещування свиноматок великої білої породи із кнурами породи ландрас (ВБ × Л) хоча і поступався чистопородним тваринам за показником багатоплідності (10,19 голів), у той же час характеризувався високим проявом даного показника. За середньою масою однієї голови помісні тварини вірогідно перевищували чистопородних аналогів.
За індексом материнських якостей кращими виявились матки великої білої породи у поєднанні з плідниками породи ландрас (38,32 бала).
Слідуючим етапом дослідження стало вивчення ефективності схрещування свиней вихідних порід на двохпородній основі у різних комбінаціях в залежності від розподілу за багатоплідністю.
В результаті досліджень встановлено, що за другим опоросом високопродуктивні матки проявили більш високий ефект гетерозису у поєднаннях з плідниками породи ландрас. Виявлено вищі показники живої маси поросят і маси гнізда на час відлучення з використанням плідників породи ландрас на матках класу М−. На наш погляд, це пояснюється вищою гетерогенністю вихідних форм, що спричинило прояв гетерозисного ефекту.
Вищих показників збереженості поросят досягнуто в групі М+ в яких були використані плідники породи ландрас.
Спостерігалося зниження кількості голів та маси гнізда при відлученні у класі М+ у поєднанні (ВБ × Л) у порівнянні із чистопородними тваринами відповідно на 0,93 голів та 1,75 кг, що можна пояснити регресією ознак і незначною комбінаційною здатністю цих генотипів.
Оцінка гіпотетичного гетерозису за ознаками відтворювальної здатності свідчить про те, що використання кнурів породи ландрас на низькопродуктивних свиноматках створює передумови для максимального його прояву за ознаками багатоплідності, молочності та маси гнізда на час відлучення. Високі ефекти гетерозису отримано від свиноматок класу М− поєднання (ВБ × Л) за показниками маси гнізда на час відлучення (25,58%). У той же час використання кнурів цих генотипів на високопродуктивних свиноматках класу М+ обумовило нижчий прояв гетерозису (+3,97%), тобто нижче відповідно на +21,61% [3].
Від’ємним був ефект гетерозису за показником багатоплідності на свиноматках класу М− у поєднаннях з кнурами породи ландрас датської селекції (-2,82%).
У той же час використання плідників цих порід на багатоплідних матках причинить підвищення гомозиготності, що веде до зменшення цього показника. Тому слід вважати, що на матках обох рівнів продуктивності доцільно використовувати гетерогенний відбір. Гомозиготний підбір доцільно використовувати у чистопородному розведенні для материнських форм великої білої породи для класу М+.
Література
1. Оцінка, прогнозування та вриробництво якісної продукції свинарства : монографія / В. М. Волощук, О. М. Жукорський, І. Б. Баньковська, С.О. Семенов. 172 с.
2. Технологія виробництва і переробки продукції свинарства : навчальний посібник / М. По-вод, О. Бондарська, В. Лихач, С. Жижка, В. Нечмілов та ін. – Київ : Науково-методичний центр ВФПО, 2021. – 360 с.
3. Селекційно-технологічний центр свинарства : До 90-річчя від дня заснування Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України / В. М. Волощук, О. М. Жукорський, В. П. Рибалко та ін. ; за наук. ред. В. М. Волощука. 2020. 228 с.
_________________________________________________
Науковий керівник Калиниченко Галина Іванівна, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, Миколаївський національний аграрний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter