:: ECONOMY :: ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ :: ECONOMY :: ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ
:: ECONOMY :: ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 28

Термін подання матеріалів

21 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 24



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ

 
23.04.2023 20:43
Автор: Бацун Кирило Сергійович, курсант, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
[5. Юридичні науки;]

Пособництво державі-агресору - це одна з найбільш складних та небезпечних проблем, з якими стикаються країни, що переживають військовий конфлікт або війну. Пособництво державі-агресору може мати різні форми, наприклад, надання військової техніки, зброї, бойовиків або фінансової допомоги. Це може бути також підтримка в міжнародних організаціях, блокування санкцій проти держави-агресора або відмова від виконання рішень міжнародних судів. Пособництво державі-агресору порушує міжнародне право та загрожує безпеці регіону та всього світу. Країни, які надають таку допомогу, несуть відповідальність перед міжнародною спільнотою та можуть бути піддані санкціям. Тому важливо зрозуміти наслідки та ризики, пов'язані з пособництвом державі-агресору, та уникати подібних дій в інтересах збереження світового миру та стабільності.

Також потрібно відокремити пособництво державі-агресору людиною або юридичною особою. Дії особи, яка надає підтримку ворогам своєї країни або допомагає вчинити проти неї злочинні дії. Це може бути не тільки збройна агресія, але і інші дії, такі як економічна блокада, спроби дестабілізації ситуації в країні тощо. В цьому випадку пособників можна розглядати як співучасників у злочині проти своєї держави, які сприяють порушенню конституційних прав і свобод громадян. Причини пособництва можуть бути дуже різноманітні. Іноді це стається через ідеологічні переконання, коли особа підтримує ідеї ворогів своєї країни. Іноді пособництво може мати матеріальну основу, коли особа отримує винагороду за надання підтримки ворогам. Є також випадки, коли пособники діють під примусом або під загрозою життя. 

Незалежно від причин, пособництво державі-агресору є злочином, який має серйозні наслідки для національної безпеки та стабільності країни. Пособники можуть допомагати ворогам отримувати доступ до важливої інформації, координувати їхні дії, постачати зброю та інше обладнання, а також фінансову підтримку. В результаті цього держава-агресор може отримати перевагу в бойових діях, що призведе до смертей цивільного населення.У випадку, коли пособники високопоставлені чиновники або політики, їхні дії можуть мати серйозний вплив на внутрішню та зовнішню політику країни. Вони можуть пропагувати ідеї, які сприяють посиленню впливу держави-агресора на території своєї країни, створювати підстави для розв'язання конфліктів, провокувати суспільні конфлікти та розбіжності між різними групами населення. В результаті цього може знижуватися довіра громадян до держави та збільшуватися загроза національної безпеки. 

При виявленні випадків пособництва державі-агресору необхідно вживати ефективних заходів для протидії цьому явищу. Політичні та правоохоронні органи мають забезпечувати ефективне розслідування та кримінальне переслідування осіб, які здійснюють пособництво державі-агресору. Також необхідно вживати заходів для запобігання пособництва, зокрема, підвищення рівня свідомості громадян та зміцнення довіри до влади.

Одним із найяскравіших прикладів допомоги державі агресору є громадяни України, які дискредитують власну владу на користь країні-агресору та передають інформацію про об’єкти критичної, цивільної інфраструктури до міністерства оборони Росії, РФ проти України.  Відповідно до статті 111-2 Кримінального кодексу України пособництвом державі агресору є “умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора[2], вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора”. Внаслідок пособництва агресорам загинуло безліч людей, багато хто був змушений покинути свої будинки, а ситуація в східній частині України залишається дуже напруженою і досі.

Допомога державі агресору є порушенням міжнародного права і може призвести до серйозних наслідків для тих, хто в цьому бере участь. Наприклад, багато країн запроваджують економічні та політичні санкції щодо таких держав та їхніх громадян. Також важливо відзначити, що допомога державі агресору може бути несвідомою. Наприклад, компанії, які продовжують вести комерційну діяльність з державою-агресором, можуть не розуміти, що їхні дії можуть сприяти порушенню міжнародного права та призвести до серйозних наслідків.

З метою запобігання допомоги державі агресору необхідно вести більш жорстку політику щодо таких держав, а також здійснювати моніторинг діяльності компаній та фізичних осіб, які можуть співпрацювати з агресором.

Список використаних джерел:

1.Конституція України// Відомості Верховної Ради України 1996.

2.Кримінальний кодекс України// Відомості Верховної Ради України, 2001.

______________________________________________

Науковий керівник: Чорна Аліна Геннадіївна, старший викладач, Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ТЕРОРИЗМ – ЗАГРОЗА ІСНУВАННЮ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
24.04.2023 21:32
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВА СПІЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
23.04.2023 20:18
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДОГОВОРІВ СТРАХУВАННЯ
23.04.2023 20:06
РЕАЛІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
23.04.2023 19:58
ПРОБЛЕМА ДЕЗЕРТИРСТВА В КОНТЕКСТІ ВОЄННОГО СТАНУ
21.04.2023 01:13
ДОВІЧНЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
20.04.2023 22:29
НЕСАНКЦІОНОВАНЕ ВТРУЧАННЯ В РОБОТУ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП'ЮТЕРІВ), АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ, КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ ЧИ МЕРЕЖ ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ
20.04.2023 21:43
REGARDING THE WAYS TO REFORM GREEN TAXES IN UKRAINE
20.04.2023 21:12
КАТЕГОРІЇ ДОБРОСОВІСНОСТІ ТА НЕДОБРОСОВІСНОСТІ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ ТА СУДОВІЙ ПРАКТИЦІ
19.04.2023 23:41
СУДОВІ ВИТРАТИ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
19.04.2023 21:54




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.213 сек. / Mysql: 1338 (0.166 сек.)