:: ECONOMY :: РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОКРЕМИХ ПОПУЛЯЦІЙ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ХОТИНСЬКОГО ПРИРОДНОГО РАЙОНУ  (ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ) :: ECONOMY :: РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОКРЕМИХ ПОПУЛЯЦІЙ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ХОТИНСЬКОГО ПРИРОДНОГО РАЙОНУ  (ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ)
:: ECONOMY :: РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОКРЕМИХ ПОПУЛЯЦІЙ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ХОТИНСЬКОГО ПРИРОДНОГО РАЙОНУ  (ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ)
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 28

Термін подання матеріалів

21 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 18



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОКРЕМИХ ПОПУЛЯЦІЙ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ХОТИНСЬКОГО ПРИРОДНОГО РАЙОНУ (ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ)

 
19.12.2022 11:38
Автор: Літвіненко Світлана Григорівна, кандидат біологічних наук, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
[23. Біологічні науки;]

У зв’язку з постійно зростаючим попитом на фітопрепарати чи лікарські засоби з участю біологічно активних сполук із рослин постає потреба у збільшенні обсягів заготівель лікарської рослинної сировини [6]. При цьому розширюється асортимент видів рослин, сировину яких використовують для виробництва лікарських засобів. За даними В.М. Мінарченко та А.Ю. Бутко [6], станом на 2017 р. в Україні заготовляли сировину 167 видів лікарських рослин і лишайників для потреб фармації; при цьому сировину більшості видів заготовляли із природного середовища. Інтенсивні щорічні заготівлі лікарської рослинної сировини неминуче призведуть до зниження її природних запасів. Невиснажливе використання популяцій лікарських рослин передбачає дотримання обсягів заготівлі лікарської сировини на такому рівні, який не перешкоджатиме природному відновленню популяцій цих видів. Виходячи з цього, актуальними завданнями ботанічного ресурсознавства є з’ясування видового багатства та облік ресурсів дикорослих лікарських рослин України. Такі дослідження здійснені, зокрема, для території західного Полісся [5], Українських Карпат [4, 7].

Особливості поширення видів, обсяги заготівлі та запасів лікарської рослинної сировини в межах Чернівецької області частково проаналізовані І.В. Кібич [9]. Станом на 2007 р. нею наведено для Чернівецької області 314 видів дикорослих лікарських рослин, серед яких запаси сировини 34 видів є достатніми, 220 видів – недостатніми і 60 видів – недоступними для централізованої заготівлі. Указано також, що у Чернівецькій області для потреб фармації заготовляють сировину 30-34 видів лікарських рослин. 

Заслуговують на увагу також дослідження видового складу потенційно сировинних лікарських рослин у мезогемеробних екотопах Чернівецької області О. Сметанюка та В. Пішака [10]. Ними виявлено у мезогемеробних екотопах Чернівеччини 204 види лікарських рослин, із яких 60 є потенційно сировинними. Першочергової уваги щодо аналізу ресурсів, на думку авторів, потребують Achillea submillefolium L., Agrimonia eupatoria L., Artemisia absinthium L., Bidens tripartita L., Hypericum perforatum L., Leonurus cardiaca Gilib., Persicaria hydropiper Del., Tussilago farfara L., Urtica dioica L., Thymus pulegioides L. 

Таким чином, з метою невиснажливого використання популяцій лікарських рослин, у першу чергу фармакопейних, необхідно регулярно досліджувати запаси їхньої сировини з прив’язкою до місць природного зростання і визначати величини обсягів допустимого щорічного використання популяцій.

Об’єкт наших досліджень – популяції Hypericum perforatum L., Artemisia absinthium L., Tanacetum vulgare L., виявлені на території Хотинського природного району широколистяних довкіль грядових височин. Територіально цей природний район простягається від р. Дністер до р. Прут у межах фізико-географічної області Прут-Дністровської лісостепової рівнини Чернівецької адміністративної області [1].

Оцінку запасів лікарської сировини (трави Hypericum perforatum L., суцвіть Tanacetum vulgare L., трави Artemisia absinthium L.) здійснювали за методикою В. М. Мінарченко, П.І. Середи [8]. При цьому вираховували величини біологічного запасу, експлуатаційного запасу та обсягу допустимого щорічного використання популяцій досліджуваних видів. Експлуатаційний запас оцінювали за нижньою межею врожайності: для трави звіробою звичайного – як 30 % від біологічного запасу, для суцвіть пижма звичайного і полину гіркого – як 90 % від біологічного запасу [8]. При розрахунку обсягу допустимого щорічного використання популяцій враховували період відновлення: для Tanacetum vulgare – 1  рік, для Artemisia absinthium – 1  рік, для Hypericum perforatum – 2 роки [8].

Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.) трапляється на відкритих сухих і сухуватих місцях, на схилах, по чагарниках, на молодих вирубках. Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану на початку цвітіння рослини. Трава містить дубильні речовини, флавоноїди, сапоніни, барвники, ефірну олію (0,2-0,3 %), смолисті речовини (17 %), каротин і аскорбінову кислоту [3]. Біологічно активні речовини трави звіробою звичайного входять до складу 32 зареєстрованих в Україні лікарських засобів [6], зокрема антидепресантів рослинного походження «Деприм», «Депресил», «Нейроплант», «Лайф 900», «Седаристон»; антибактеріального препарату «Новоіманін» [2]. Сировина відпускається аптеками (Herba Hyperici perforati). При місцевому застосуванні звіробою особливо добре проявляється його протизапальна, в’яжуча і бактеріостатична дія. Звіробійну олію з успіхом використовують при опіках, гінгівітах [3]. В Україні має значне поширення та достатні для заготівлі ресурси [5, 6].

Популяція Hypericum perforatum виявлена нами в окол. с. Топорівці Чернівецького району на схилі південно-східної експозиції у складі лучних угруповань. Площа популяції – 25 м2. Урожайність свіжозібраної сировини – 93,33 г/м2. Біологічний запас популяції – 2,33 кг. Експлуатаційний запас, тобто максимальна величина свіжої сировини (пагонів із суцвіттями), яку можливо зібрати з даної популяції, становить 2,10 кг. Проте обсяг допустимого щорічного використання популяції склав 1,05 кг, що необхідно для ефективного відновлення цієї популяції.

Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.) росте на сухих і сухуватих луках, узліссях, просіках. Для виготовлення ліків використовують суцвіття із квітконосами до 4 см завдовжки, зібрані на початку цвітіння. Суцвіття містять лактон танацетин, флавоноїди (кверцитрин, лютеолін), леткі алкалоїди (0,04 %), галову, кавову, танацетову, хлорогенову кислоти, дубильні речовини та ефірну олію (0,1-0,3 %) [3]. У науковій медицині використовують як глистогінний засіб (лікарські засоби «Антипаразит», фітокомплекс «Антигельмінт», екстракт пижми «Танафлон»), при гастриті зі зниженою кислотністю, як жовчогінний засіб при хворобах печінки і жовчовивідних шляхів (лікарські засоби «Фітогепатол», «Суміш печіночна»). Сировина відпускається аптеками (Flores Tanaceti) [3]. 

Популяція Tanacetum vulgare виявлена нами в окол. с. Топорівці Чернівецького району в нижній частині схилу південно-східної експозиції. Площа популяції – 35 м2. Урожайність свіжозібраної сировини – 166,6 ±23,03 г/м2. Біологічний запас популяції – 7,44 кг. Експлуатаційний запас 6,69 кг. Обрахування величин експлуатаційного запасу (який складає 90 % від біологічного [8]) та обсягу можливого щорічного використання сировини показало, що щороку з даної популяції без шкоди для неї можна заготовляти 6,69 кг суцвіть.

Полин гіркий (Artemisia absinthium L.) росте на пустищах, перелогах. Для виготовлення ліків використовують нездерев’янілі верхівки стебел завдовжки 20-25 см, зібрані під час цвітіння (Herba Absinthii) і листя (Folia Absinthii) рослини. Сировина має у своєму складі ефірну олію (0,5-2 %), флавоноїди, дубильні речовини, лігніни, органічні кислоти, каротин, вітаміни С, В6. Полин гіркий збуджує апетит, рефлекторно стимулює діяльність залоз травного каналу, підвищує секрецію жовчі, має протизапальні, антисептичні й глистогінні властивості [3]. Сировина або біологічно активні сполуки полину гіркого входять до складу 11 зареєстрованих в Україні лікарських засобів [2], інгредієнтів для виготовлення настоянки гіркої (Tinctura amara), шлункових таблеток («Холенорм»), апетитних чаїв та жовчогінних чаїв. 

Популяція Artemisia absinthium виявлена нами в окол. с. Чорнівки Чернівецького району на сухуватих луках на площі 30 м2. Урожайність свіжозібраної сировини склала 338,9 ± 30,96 г/м2, біологічний запас свіжої сировини популяції – 7,49 кг. Обрахування величин експлуатаційного запасу та обсягу можливого щорічного використання сировини показало, що щороку з даної популяції без шкоди для неї можна заготовляти 6,66 кг суцвіть. 

Таким чином, при заготівлі рослинної сировини із популяцій досліджуваних видів слід дотримуватися вирахуваних нами величин обсягу допустимої щорічної заготівлі свіжозібраної сировини. Це сприятиме подальшому ефективному відтворенню популяцій і дасть можливість щороку використовувати їх для заготівлі лікарської сировини.

Список використаних джерел

1. Географія Чернівецької області / за ред. Я. І. Жупанського. Чернівці, 1993. 192 с.

2. Державний реєстр лікарських засобів України (22/06/2016) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.drlz.com.ua/

3. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / відп. ред. А.М. Гродзінський. К.: Голов. ред. УРЕ, 1989. 544 с.

4. Мінарченко В.М. Лікарські і харчові рослини Українських Карпат: їх використання, ресурси та збереження. Фітотерапія. Часопис. 2013. № 3. С. 72-76.

5. Мінарченко В.М. Ресурси лікарських рослин Західного Полісся: стан, використання та тенденції динаміки. Науковий вісник НЛТУ України: зб. наук.-техн. праць. 2010.  Вип. 13.5. С. 21-24. 

6. Мінарченко В.М.,  Бутко А.Ю. Дослідження вітчизняного ринку лікарських засобів рослинного походження. Фармацевтичний журнал. 2017.  № 1.  С. 30-36.

7. Мінарченко В.М., Гончаренко В.І. Еколого-ценотична та ресурсна характеристика Rubus hirtus Waldst.et Kit. та R. nessensis W. Hall. (Rosaceae) в Українських Карпатах. Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Біологія (Біологічні системи). 2011. Вип. 3 (1). С. 46-50.

8. Мінарченко В. М., Середа П.І. Ресурсознавство. Лікарські рослини. Київ: Фітосоціоцентр,  2004. 68 c.

9. Кібич І.В. Обґрунтування потенціалу лікарської сировини Чернівецької області як важливої складової її природно-рекреаційних ресурсів. Наук. вісн. Чернів. ун-ту: Зб. наук. праць. Чернівці : Рута, 2007. Вип. 361: Географія. С. 91-103.

10. Сметанюк О., Пішак В. Екологічний аспект потенційно сировинних видів лікарських рослин мезогемеробних екотопів Чернівеччини. Вісник Львівського ун-ту. Серія біологічна. 2008. Вип. 47. С. 104-109.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ОТРИМАННЯ БІОМЕТАНУ З ОРГАНІЧНИХ МУЛЬТИСУБСТРАТНИХ СУМІШЕЙ
19.12.2022 19:16
ПЕРСПЕКТИВИ ОТРИМАННЯ БІООРГАНІЧНОГО ДОБРИВА НА ОСНОВІ ВІДПРАЦЬОВАНОГО МЕТАНОГЕННОГО СУБСТРАТУ
19.12.2022 12:11




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.196 сек. / Mysql: 1338 (0.153 сек.)