Трансформаційні процеси національного та міжнародного розвитку свідчать про посилення фінансового обміну та активізацію руху різних форм і видів фінансових ресурсів. Тому зростає значення управління фінансовими ресурсами для забезпечення роботи, розміщення, створення та реалізації стратегічних цілей і стратегій господарських організацій.
Враховуючи те, що управління фінансовими ресурсами є складною системою принципів, стратегій, методів та інструментів впливу на процеси формування та використання цих ресурсів, необхідно визначити терміни, щоб уникнути непорозумінь та некоректного використання понять.
Отже, в українській економічній думці виділяється багато визначень поняття «фінансові ресурси підприємства», однак у наукових колах по-різному розглядається його сутність.
Більшість авторів схиляються до думки, з якою погоджуємося і ми, і вважаємо, що під фінансовими ресурсами слід розуміти частину фінансів підприємства, які формуються в системі розподілу та перерозподілу національного багатства, валового внутрішнього продукту та національний дохід, який акумулюється на його рахунок, запозичені та зібрані кошти, що доступні для бізнесу та необхідні для того, щоб мати можливість виконувати свої фінансові зобов’язання, здійснення витрат з метою забезпечення процесу посиленого відтворення, а також з метою отримання прибутку від започаткування виробничо-господарської діяльності.
Здійснення суб'єктом господарювання фінансово-господарської діяльності передбачає регулярне надходження грошових коштів на банківські рахунки або в касу у вигляді виручки або доходу від реалізації продукції та їх вилучення при розрахунках. У процесі створення, розподілу, перерозподілу та використання фінансових ресурсів у суб’єктів господарювання виникають різноманітні фінансові відносини, які відображають економічний зміст фінансового сектора. У зазначеному контексті фінансові ресурси також розглядаються у формі вираження, зокрема, як сукупність доходів і надходжень ззовні (зібрані та позичені кошти), грошові потоки та потоки власного капіталу, готівка, кошти, прибуток і доходи наявних підприємств призначені для виконання фінансових зобов'язань підприємства, фінансування поточних витрат і витрат, пов'язаних із розширенням виробництва та підтримкою стабільності фінансово-господарської діяльності підприємства. Тому, всю сукупність фінансових взаємовідносин суб’єктів господарювання можна представити у вигляді грошових потоків, які мають чіткі вартісні характеристики.
Певні типи ресурсів мають свої специфічні якісні характеристики та характеристики, які дають змогу їх ідентифікувати по-різному. Фінансові послуги також мають свої особливості. Вони є важливою частиною та фактором управління фінансами. Загорулько Ю.І. вказує на тісний взаємозв’язок між фінансовими ресурсами та основною метою фінансового менеджменту, розглядаючи останню як систему принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних зі створенням, розподілом і використанням фінансових ресурсів підприємства [1].
Тому, враховуючи викладені позиції дослідників окремих питань, ми цілком поділяємо наукову економічну точку зору та вважаємо, що управління діловим капіталом є одним із важливих чинників організації виробничо-господарської діяльності, є чинником, який має основний вплив на забезпечення фінансово-економічної ефективності бізнесу в сучасних умовах.
Список використаних джерел:
1. Загорулько Ю.І. Фінансова стійкість підприємства як економічна категорія. URL: http://uabs.edu. ua/.
__________________
Науковий керівник: Стоволос Надія Борисівна, кандидат економічних наук, доцент, Сумський національний аграрний університет, м. Суми, Україна
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter