Собаки, як і будь який інший вид тварин схильний до різноманітних хвороб заразної та незаразної етіології. Загалом сучасна ситуація засвідчує збільшення чисельності собак в більшості країн світу, у тому числі й в Україні. Наявність безпритульних тварин не завжди дозволяє контролювати поширення патологій заразного характеру [1, 2, 3].
При цьому інтенсивність поширення заразних патологій собак багато в чому залежить від чинників епізоотологічного характеру (сезонність, вік, стать, порода), а також від виконання і контролю профілактичних та ліквідаційних заходів. Науковці звертають увагу на регіональні особливості поширення патологій собак даної групи, які слід враховувати при плануванні профілактичних та ліквідаційних заходів [4, 5, 6, 7].
В зв’язку з цим одним з напрямком наших досліджень було проведення моніторингових досліджень щодо хвороб собак на території Кам’янець-Подільського району та з’ясування деяких епізоотологічних аспектів поширення патологій заразного характеру даного виду тварин.
Дослідження проводились в умовах приватних закладів ветеринарної медицини Кам’янець-Подільського району. Було проаналізовано дані первинних журналів реєстрації хворих собак, а також враховувались результати власних спостережень. У разі потреби діагноз захворювань обов’язково підтверджувався точними методами досліджень (гематологічні, мікологічні, бактеріологічні, серологічні).
За досліджуваний період (2017-2018 рр.) до приватних клінік Кам’янець-Подільського району звернулись власники 3268 тварин різних видів. Серед них собаки становили 1641 випадок або ж 50,2 %.
Аналіз частоти виникнення різних патологій собак за вказаний період показано на рис. 1.
Рис. 1. Частота виникнення патологій собак в Кам’янець-Подільському районі за період 2017-18 рр., %
Встановлено значну частку поширення серед собак внутрішніх незаразних хвороб – 33,9 % і заразних хвороб – 29,3 %. Разом частка цих патологій склала 63,2%. Серед внутрішніх незаразних хвороб частіше всього реєстрували гепатит, серцеву недостатність, нефрит, хвороби шкіри, панкреатит, цукровий діабет. На частку хірургічних патологій собак припадає близько п’ятої частини від усіх виявлених випадків. Також досить поширеною була група акушерсько-гінекологічних хвороб.
Проведені моніторингові дослідження показали, що серед заразних патологій собак даного регіону досить часто реєстрували вірусні інфекції, мікози та арахноентомози (рис. 2.). Серед патологій інфекційного характеру домінували вірусні захворювання (25,0%) та мікози (20,2%). На частку бактеріальних інфекцій припадає лише 6,7% випадків. Значного поширення також набули протозойні патології та гельмінтози. Іх частка у загальній структурі становила 16,9 і 13,5% відповідно.
Серед протозойних хвороб собак частіше всього реєстрували бабезіоз, що обумовлено збільшенням біотопів поширення іксодид, які є його біологічними переносниками. Серед гельмінтозів собак домінували аскаридатози та анкілостоматидози. Проте, за рахунок проведення активної дегельмінтизації значної кількості собак даного регіону, епізоотична ситуація щодо їх поширення залишається контрольованою.
Рис. 2.2. Поширення заразних патологій серед собак Кам’янець-Подільського району за період 2017-18 рр., %
Загалом інвазійні патології собак реєстрували у 231 випадку, а інфекційні – 249 випадків, що склало 48,1 і 51,9 % відповідно.
Одержані дані свідчать, що серед виявлених хвороб собак заразні патології є досить поширеними на території Кам’янець-Подільського району. Не зважаючи на розроблені чисельні схеми їх терапії та використання засобів специфічної профілактики, вони продовжують займати одне з провідних місць. Їх ліквідація потребує значних фінансових витрат на проведення протиепізоотичних та лікувально-профілактичних заходів. Крім того треба враховувати, що значна частка заразних патологій собак є зоонозами і несе потенційну небезпеку для здоров’я людей.
Список використаних джерел:
1. Литвин В. П., Поліщук В. В та ін. Профілактика дисбактеріозу та терапія інфекційно хворих м’ясоїдних. Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин», 1997. С. 16–18.
2. Корнюшин В. В., Малишко Е. І., Малега О. М. Свійські собаки і коти як резерванти природно вогнищевих і зоонозних гельмінтозів у сучасних умовах України : Ветеринарна медицина. 2013. № 97. С. 383–387.
3. Радзиховський М. Л. Епізоотичні особливості парвовірусного ентериту собак. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Житомир, 2016. Вип. 32. Ч. 2. С. 130–133.
4. Ящук О. В., Черевач Н. В., Вінніков А. І. Моніторинг розповсюдження вірусів серед домашніх котів і собак у м. Дніпропетровськ. Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, медицина. 2014. №5(1). С. 23–27.
5. Галатюк О. Є., Передера О. О., Лавріненко І. В., Жерносік І. А. Інфекційні хвороби собак. Навчальний посібник для вузів ІІ–ІV рівнів акредитації. Житомир : ПП “Рута”, 2018. 276 с.
6. Panda D., Patra R. C., Nandi S., Swarup D. Oxidative stress indices in gastroenteritis in dogs with canine parvoviral infection. Research in veterinary science. 2009. 86(1). P. 36–42. https://doi.org/10.1016/j.rvsc.2008.05.008
7. Galatyuk O. Y., Romanyshyna T. O., Lakhman A. R. Pathogenetic aspects of dogs’ infectious hepatitis treatment. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences. 2019. 21(94). P. 3–8.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter