ORCID iD 0000-0002-6306-826X ( Породько Мар’яна Ігорівна)
На сучасному етапі розвитку спеціальної освіти доцільно використовувати термін «розлади аутистичного спектра» (РАС), адже аутизм включає в собі різний спектр порушень, який у кожної дитини проявляється по-різному. РАС відноситься до порушень нейророзвитку і супроводжує людину протягом усього її життя. Серед основних проявів РАС є порушення в комунікації (зосередження лише на своїх інтересах при спілкуванні, не використання невербальних засобів комунікації, відсутність потреби в спілкуванні), соціалізації, поведінці (стереотипії, неадекватні реакції, компульсивність, тощо) та порушення в сенсорній сфері (гіперчутливість, гіпочутливість).
В Україні за GHDx (Global Health Data Exchange) на 2022 рік поширеність РАС складає 77 на 10 000 дітей або 1 до 130 [3]. За даними ВООЗ на 2014 рік розлад аутистичного спектра зустрічався в однієї дитини з 160 [2]. Можемо спостерігати, що рівень аутизму станом на 2022 рік збільшився.
Однак ми не можемо стверджувати, що ці дані є повністю достовірними через ряд причин. Серед них велика кількість дітей не проходить повноцінне обстеження, батьки відмовляються приймати почутий діагноз та вставати на облік до психіатра, а також в Україні діагноз розладу аутистичного спектра ставлять після 3-х років.
Питанням розвитку мовлення та альтернативною комунікацією займалися І. Логінова, Ю. Товкес [2]. О. Аршатська, О. Аршатський, Н. Базима, В. Башина, О. Бєлова, О. Нікольська, М. Породько, Р. Призванська, О. Руденко, В. Тарасун, Д. Шульженко у своїх наукових дослідженнях висвітлюють питання формування комунікативної діяльності в дітей з розладами аутистичного спектра.
Комунікація – це передача та отримання інформації між людьми за допомогою вербальних та невербальних засобів [5]. Такі вчені, як Н. О’Коннор, Б. Прізант, Б. Хермелін приділили увагу вивченню проблемі в активній переробці невербальних та вербальних засобів комунікації.
Діти з РАС мають специфіку у формуванні комунікативної активності. Варто зауважити, що кожна дитина з РАС розвивається індивідуально. Є діти, які до 2-х років можуть активно розвиватися, входити в комунікацію, а після 2-х річного віку може спостерігатися регрес в спілкуванні, ігровій діяльності і т.д. А є діти у яких вже до 1-го року спостерігаються аутистичні прояви, а саме: недиференційований плач, не модульований лепет, відмова йти на руки до мами, відсутність емоцій, не встановлення зорового контакту та інше.
У дітей з РАС не формується самоіндентифікація та не має усвідомленого ставлення до іншої людини при спілкуванні. І для комунікативної сфери дітей з РАС характерні такі особливості [1]:
- дитині важко встановлювати та підтримувати контакт з людиною;
- при спілкуванні відмічається порушення поведінки;
- не розуміння емоцій свого співрозмовника;
- відсутність ініціативи в зародженні та підтримці діалогу;
- порушене використання невербальних та вербальних засобів комунікації;
- порушене розуміння своєї ролі та ролі інших учасників в розмові
- використання ехолалій, стереотипного мовлення, обмежений словниковий запас.
Попри вищесказаного можемо зустрічати випадки, коли серед дітей з РАС зустрічаються діти, які можуть в ранньому віці почати читати та писати, хоча це може проявлятися як один із варіантів стимуляції, адже переказати прочитане їм не вдається; також є діти, які активно розмовляють і ведуть бесіду, але при тому, що вони розповідають лише про свій інтерес та не беруть до уваги, що співбесіднику це може бути не цікаво.
На думку дослідників (Carr & Durand, 1985; Durand & Carr, 1987; Durand & Crimmins, 1988; R. Koegel; L. Koegel, Valdez Menchaca, & R. Koegel, 1993) мотивація як основний фактор, який впливає на комунікацію в дітей з розладами аутистичного спектра та таких симптомів як стимуляція, аутоагресія, агресія на інших, тощо. Це було продемонстровано в оцінці деструктивної поведінки, де соціальна комунікація пов'язується з різними проявами небажаної поведінки як агресія, стимуляція, самопошкодження та інше [5]. Дитина з розладами аутистичного спектра не завжди може вербально чи невербально щось попросити, тим самим виникає небажана поведінка. Наприклад, навчання навички прохання зменшує прояви небажаної поведінки.
Вчені (Fournier, Hass, Naik, Lodha, & Cauraugh, 2010) зазначали, що моторні дефіцити впливають на розвиток функцій, які мають важливе значення в розвитку соціальної комунікації. До того ж клінічні дослідження свідчать про те, що діти з РАС зі слабкими моторними навичками мають більші труднощі в соціальній комунікації. У дітей з РАС також зустрічаються труднощі в розумінні намірів співрозмовника, коли вони орієнтуються виключно на рухові сигнали [4].
Окрім цього, дослідники припускають, що порушення рухової та соціальної комунікації можуть бути наслідком дисфункції дзеркальної нейронної системи, яка бере участь не лише в розумінні руховий дій, але й когнітивних функцій (імітація та соціальна комунікація) [4]. На сьогодні ще не достатньо висвітлено взаємозв’язок між руховою сферою та комунікацією, тому вчені продовжують вивчати це питання.
Розвитком мовлення та комунікаційних навичок займається зазвичай логопед. Робота логопеда повинна відбуватися в тісній співпраці з батьками, адже дитина може відвідувати заняття 2-3 рази в тиждень, а цього є недостатньо. Батьки повинні виконувати вказівки фахівця для досягнення максимальних результатів. Також важливим компонентом в розвитку комунікації є залучення дітей з РАС до соціуму (прогулянка на майданчику, відвідування дитячого садку, похід в магазин і т.д.).
Отже, успіх в розвитку комунікації в дітей з РАС буде залежати від тяжкості розладів аутистичного спектра, віку, початку корекційної роботи, але чим раніше розпочнеться корекційна робота та залучення дітей до повсякденних справ, тим кращий буде результат.
Список використаних джерел:
1. Базима Н. В. Розвиток мовлення дітей з аутизмом. Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. 144с.
2. Породько М. І. Корекція психомоторного розвитку дітей з розладами аутистичного спектру засобами фізичного виховання: дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.03 «Корекційна педагогіка». Київ, 2021. 201 с. Режим доступу: https://npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/%D0%94_26.053.23/Porodko.pdf
3. Autism Rates by Country 2022. Web-site World population on review. https://worldpopulationreview.com/country-rankings/autism-rates-by-country
4. Craig, F.; Lorenzo, A.; Lucarelli, E.; Russo, L.; Fanizza, I.; Trabacca, A. Motor competency and social communication skills in preschool children with autism spectrum disorder. Autism Res. 2018, 6, 893–902.
5. Koegel, L. K., & Koegel, R. L. (1995). Motivating communication in children with autism. In E. Schopler & G. B. Mesibov (Eds.), Learning and cognition in autism (pp. 73-87). New York: Plenum
______________________
Науковий керівник: Породько Мар’яна Ігорівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спеціальної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter