Позитивні ефекти функціонування малого і середнього бізнесу призводять до переконання, що ці суб’єкти відіграють значну роль в економіці та мають сприятливий соціальний ефект. У результаті Європейський Союз, окремі країни, органи місцевого самоврядування, а також різні політичні та професійні кола висувають постулати про необхідність підтримки розвитку компаній у секторі малого та середнього бізнесу. Їх ефектом є поява різноманітних стратегій, програм та інструментів підтримки розвитку малого та середнього бізнесу в середовищі цих суб’єктів.
С. Янкевич (S. Jankiewicz) вважає, що значна частина організацій працює на користь підприємництва і діє на некомерційній основі. До цих установ належать такі підрозділи, як неурядові організації, бізнес-організації, а також науково-дослідні інститути та академічні установи [3, с.45].
Крім того, до сфери стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу залучені такі компанії, як банки, лізингові та венчурні фонди, дорадчі та консалтингові компанії та ряд інших комерційних структур. Діяльність з надання допомоги також здійснюється через неформальні організації, такі як сім’я чи місцева громада.
Підтримку розвитку малого та середнього бізнесу можна реалізувати трьома основними способами: шляхом обмеження або сприяння подоланню бар’єрів розвитку в секторі малого та середнього бізнесу, шляхом забезпечення чи стимулювання факторів розвитку малого і середнього бізнесу або шляхом одночасного обмеження негативних детермінант розвитку, і посилення конструктивних факторів.
Залежно від теоретичного підходу до визначення розвитку організації, акцент може бути на підтримці якісних змін або на доповненні - кількісних та якісних. Проте, більш важливим видається внесення якісних змін. Кількісне збільшення, особливо у сфері зайнятості, розміру виручки або основних фондів, може призвести до виходу суб’єкта господарювання з категорії МСБ.
Для компаній сектору МСБ стають доступними спеціальні інструменти підтримки розвитку. Їх можна визначити як зовнішні, формалізовані потоки цінності, насамперед ресурсного характеру, що стимулюють якісні та/або кількісні зміни, що ведуть до розвитку компаній сектору МСБ.
Ступінь формалізації може бути різним. Потоки цінностей ресурсного характеру в свою чергу вказують на спрямування бажаної допомоги малому чи середньому бізнесу. Допомога тут базується на наданні ресурсів, які є важливим джерелом якісних чи кількісних та якісних змін, що становлять основу розвитку підприємства.
Це зусилля, яке найчастіше відбувається у формі залучення конкретних ресурсів у процес придбання інструментів підтримки розвитку, може призвести до тимчасового обмеження працездатності суб’єкта господарювання.
Розробка програм і стратегій допомоги сектору МСБ, а також підвищений інтерес ринкового середовища до потенціалу цієї групи підприємств привели до появи низки різноманітних інструментів допомоги. Б. Філіпяк (B. Filipiak) зазначає, що часто цитовані таксономії виділяють конкретні групи цих інструментів: фінансові, юридичні, організаційні, загальні бізнесові, інформаційні, навчальні та консультаційні. Іноді поділ зводиться лише до відокремлення фінансових і нефінансових інструментів [2, с. 74].
На місцевому рівні також здійснюються різноманітні заходи допомоги, найчастіше через діяльність органів місцевого самоврядування. Сфера цієї діяльності багатогранна, оскільки місцева влада є як учасниками ринку, так і певною мірою його регуляторами.
Як стверджує, Б. Миколайчук (B. Mikołajczyk), ефективна політика підтримки сектору МСБ не має покладатися на одночасне застосування всіх доступних інструментів. Їх застосування має бути поступовим і відповідати сучасному етапу їх розвитку. Інакше політика та інструменти підтримки можуть бути не адаптовані до рівня малого і середнього бізнесу, яким вони адресовані [1, с. 187].
Список використаних джерел:
1. Mikołajczyk B., Finansowe uwarunkowania konkurencyjności przedsiębiorstw z uwzględnieniem sektora MSP, Difin, Warszawa, 2006, s. 186–188.
2. Filipiak B., Ruszała J., Instytucje otoczenia biznesu. Rozwój, wsparcie, instrumenty, Difin, Warszawa, 2009. 292 stron.
3. Jankiewicz S., Instytucje wspomagające rozwój małych i średnich przedsiębiorstw, a oczekiwania przedsiębiorców (na przykładzie aglomeracji poznańskiej), „Polityka Gospodarcza” nr 4/2000. s. 43-53.
_______________
Науковий керівник: Кишакевич Богдан Юрійович, доктор економічних наук, професор, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка м. Дрогобич, Україна
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter